Костели і каплиці України

44810 Луків,
вул. Залізнична, 20

Перша письмова згадка про Луків (тоді – село Лукове) датована 1537 роком, було спадковим володінням місцевих православних дворян Матвієвських, які перейшли в католицизм і стали іменуватися Мацейовськими. У 1557р. тодішній власник Лукова надвірний коронний маршал С. Мацейовський отримав магдебурзьке право для містечка та дозвіл перейменувати його на Мацеїв. У 1940 році Мацеїв отримав статус селища міського типу та став центром району. 1946 року селище перейменували на Луків, а в 1959р. воно перестало бути центром району.

Місцевий костел було споруджено у другій половині XVI століття коштом родини Мацейовських, а 1595 року його консекрував Холмський єпископ Станіслав Гомолинський. Пізніше храм добудовувався завдяки родині Сапіг у 1596 та 1636 роках. Після знищення костелу шведами святиню було відбудовано черговими власниками Лукова Мйончинськими на початку XVIII століття. У 1870-1920 роках за рішенням царського уряду костел став Свято-Успенською православною церквою, тоді ж його значно перебудували. У післявоєнні роки святиня використовувалася як зерносховище, потім піддалась суттєвій руйнації. Храм у дуже пошкодженому стані. З 2007р. його невелика частина використовується православними Київського партіархату, які після належних ремонтних робіт 7 серпня 2008 року освятили його як храм св. Анни. За непідтвердженою інформацією, решту суттєво знищеного костелу передали Римсько-Католицькій Церкві, і душпастирство у цій парафії св. Станіслава здійснюють францисканці (орден Братів Менших).

У Лукові були ще дві каплиці: з 1753 року у палаці Мйончинських та з 1814 року на кладовищі Скоморовських, а в міжвоєнний час у палаці працював католицький жіночий монастир.