КОМАРГОРОД. Каплиця Знайдення Святого Хреста (1902). Вінницька обл., Тульчинський р-н

24225 Комаргород

Перша документальна згадка про поселення датується 13 червня 1459 року, а заснування тут містечка Комаргород пов'язують із шляхтичем Комаром-Забужинським. У другій половині XVIIст. було козацьким сотенним містечком. На початку 80-х років Комаргород мав 1112 мешканців, 1893 року - 1687, 1905 року - 2540, нині є селом із населенням понад 2400 осіб. Входило до Томашпільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.

В останній чверті XVIII столітті та першому десятилітті наступного у містечку, яке належало до парафії у Томашполі, коштом чергових власників Комаргорода Четвертинських збудували та оснастили мурований костел Знайдення Святого Хреста францисканців конвентуальних. 1816 року було засновано самостійну парафію, а 1832 року царська влада закрила монастир, і парафію стало обслуговувати дієцезіальне духовенство.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 01
2009 - монастир домініканців у Києві піднесено до рангу конвенту;

КОМАРГОРОД. Колишній костел Знайдення Святого Хреста (177? - 1811). Вінницька обл., Тульчинський р-н

24225 Комаргород,
вул. Центральна, 6

Перша документальна згадка про поселення датується 13 червня 1459 року, а заснування тут містечка Комаргород пов'язують із шляхтичем Комаром-Забужинським. У другій половині XVIIст. було козацьким сотенним містечком. На початку 80-х років Комаргород мав 1112 мешканців, 1893 року - 1687, 1905 року - 2540, нині є селом із населенням понад 2400 осіб. Входило до Томашпільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.

Католики латинського обряду містечка належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі. 23 березня 1745 року місцеві власники брати Четвертинські (Стефан та Антоній) підписали фундаційний акт костельно-монастирського комплексу францисканців конвентуальних, жертвуючи земельну ділянку під його будівництво і відповідне фінансово-майнове забезпечення його спорудження та утримання ченців.

МОВЧАНИ. Костел св. Адальберта (Войтеха) (1797 - 1799). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23154 Мовчани

Датою заснування поселення Мовчани вважається 1590 рік. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько 860 мешканців, 1893 року - 1392, 1905 року - 1437, а нині їх лише трохи більше чотирьох сотень осіб, з них понад сто римо-католиків.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Флоріана у Шаргороді. 20 листопада 1797 року місцеві власники Антоній і Маріанна Тшецеські фундували костел у Мовчанах, жертвуючи для нього відповідні кошти та майно, тому цього року спорудження храму могло лише розпочатись. Парафію у Мовчанах було виділено із шаргородської не раніше 1799 року (можливо, що тоді будівництво святині вже завершили, принаймні, в основному).

ПАСИНКИ. Каплиця Господнього Провидіння (1993). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23520 Пасинки

Село Пасинки письмово відоме із 30-х років XIV століття, хоча і вважається заснованим 1750 року. У 80-х роках ХІХст. мало понад шість сотень мешканців, 1905 року - вже понад 1400, а нині тут проживає лише трохи більше шести сотень осіб. Село входило до Шаргородського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.

Католики латинського обряду Пасинків раніше належали до парафії св. Адальберта (Войтеха) у Мовчанах, що підтверджують як метричні книги першої половини ХІХ століття, так і видання 'Słownik geograficzny Królestwa Polskiego' 80-х років цього ж століття. Проте своєї святині вони не мали.

КУПІЛЬ. Колишній костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1807 - 1815). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31226 Купель

Перша документальна згадка про поселення Купіль датується 1573 роком. Було містечком, в якому на початку ХХ століття проживало близькл 6500 мешканців, у тому числі приблизно 1560 католиків, нині ж село, яким Купіль є від 1944 року, нараховує менше восьми сотень осіб. У 1793-1923рр. - волосний центр, у 1923-1924рр. - райцентр, від 1932 року належав Волочиському району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

Перший (дерев'яний) костел в Купелі фундував 31 березня 1778 року місцевий власник Томаш Віслоцький, а парафію заснували 10 липня 1788 року після того, як 31 березня цього ж року фундаційний акт був підтверджений заповітом фундатора. Храм мав три невеликі вівтарі, а на прикостельному кладовищі - дерев'яну дзвіницю із двома дзвонами.

КУПІЛЬ. Колишня цвинтарна каплиця-усипальниця без титулу {Хилінських} (1859). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31226 Купель

Перша документальна згадка про поселення Купіль датується 1573 роком. Було містечком, в якому на початку ХХ століття проживало близькл 6500 мешканців, у тому числі приблизно 1560 католиків, нині ж село, яким Купіль є від 1944 року, нараховує менше восьми сотень осіб. У 1793-1923рр. - волосний центр, у 1923-1924рр. - райцентр, від 1932 року належав Волочиському району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

У 1853 році Вікентій Хилінський придбав маєтності в Купелі, проте наступного року помер. У 1859 році його син Едвард збудував на місцевому кладовищі парафії Успіння Пресвятої Діви Марії сімейну готичну муровану каплицю-усипальницю, в якій впродовж наступних років аж до І світової війни було поховано кілька представників цієї родини, у тому числі Вікентія та самого Едварда, який помер 1881 року.

МАНИКІВЦІ. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (1990 - 2000). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32244 Маниківці,
вул. Яна Ольшанського,
+380 (3856) 970-88

Маниківці вважаються заснованими 1512 року. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько 770 мешканців (переважно - римо-католиків), 1903 року - 950, нині - 1200 осіб, значна частина яких теж є римо-католиками. Село входило до Дережнянського району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

Католики латинського обряду села у XIX столітті належали до парафії Пресвятої Трійці у Новосілці. 1851 року (чи навіть раніше) у Маниківцях коштом місцевих власників Косельських і вірян було споруджено каплицю, яка за рішенням царської влади перестала існувати 1868 року. 1905 року на її місці збудували новий храм, але вже у складі парафії св. Кіліана у Михайлівці (Михалполі).