48206 Увисла
Перша писемна згадка про село Увисле (пізніше - Увисла) датується 5 травня 1438 року, згадується також у 1458 і 1556 роках. У 1880 році тут проживало 1270 мешканців, у тому числі 1162 українців і 64 поляків, нині село має теж приблизно 1270 осіб. Входило до Гусятинського району, а від 19 липня 2020 року є частиною Чортківського.
Нечисленні католики латинського обряду Увисли спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях, проте після заснування парафіяльної експозитури у Хоросткові, яка пізніше стала капеланією, а потім - парафією св. Йосифа Каласанського, перейшли до неї. На той час їх було менше семи десятків вірних.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: styczeń, 26 | |
1776 | - у головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині урочисто встановили образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії; |
48240 Хоростків,
вул. Б. Лепкого, 1Б,
+380 (3557) 515-17
Хоростків вперше письмово згадується 1423 (чи навіть 1340) року. У 1578р. отримав обмежене магдебурзьке право, а 1622 року вперше подається як містечко. На початку 80-х років ХІХст. мав 4900 мешканців, 1921 року - 6787, у тому числі 2591 українців і 2209 поляків, 1931 року - 6924. Від 1934 року є містом. Населення нині - понад 6600 мешканців. Входив до Гусятинського району, а від 2020 року - в Чортківському.
Парафія і костел (можливо, під титулом св. Йосифа Каласанського) у Хоросткові існували у I половині XVIIIст., проте 1748 року парафію ліквідував архієпископ Миколай Вижицький, приєднавши хоростківських вірян до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях.
У 1851 році у Хоросткові заснували парафіяльну експозитуру при збудованому 1850 року костелі св. Архангела Михаїла, який вже у 1856-1859 роках замінили більшим храмом св. Йосифа Каласанського. 1855 року вона стала капеланією, а у 1875р. її піднесли до рангу парафії. Від середини 30-х років ХХст. костел згадується під титулом св. Архангела Михаїла.
48240 Хоростків
Хоростків вперше письмово згадується 1423 (чи навіть 1340) року. У 1578р. отримав обмежене магдебурзьке право, а 1622 року вперше подається як містечко. На початку 80-х років ХІХст. мав 4900 мешканців, 1921 року - 6787, у тому числі 2591 українців і 2209 поляків, 1931 року - 6924. Від 1934 року є містом. Населення нині - понад 6600 мешканців. Входив до Гусятинського району, а від 2020 року - в Чортківському.
Парафія і костел (можливо, під титулом св. Йосифа Каласанського) у Хоросткові існували у I половині XVIIIст., проте 1748 року парафію ліквідував архієпископ Миколай Вижицький, приєднавши хоростківських вірян до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях.
У 1851 році у Хоросткові заснували парафіяльну експозитуру при збудованому 1850 року костелі, який вже у 1856-1859 роках замінили більшим храмом св. Йосифа Каласанського, спорудженим коштом місцевого власника Каетана Левицького. Він же приблизно у той же час збудував також родинну каплицю-усипальницю на цвинтарі.
48240 Хоростків
Хоростків вперше письмово згадується 1423 (чи навіть 1340) року. У 1578р. отримав обмежене магдебурзьке право, а 1622 року вперше подається як містечко. На початку 80-х років ХІХст. мав 4900 мешканців, 1921 року - 6787, у тому числі 2591 українців і 2209 поляків, 1931 року - 6924. Від 1934 року є містом. Населення нині - понад 6600 мешканців. Входив до Гусятинського району, а від 2020 року - в Чортківському.
Парафія і костел (можливо, під титулом св. Йосифа Каласанського) у Хоросткові існували у I половині XVIIIст., проте 1748 року парафію ліквідував архієпископ Миколай Вижицький, приєднавши хоростківських вірян до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях.
У 1850 році в Хоросткові австрійська влада збудувала мурований костел, про який відомо лише те, що був під титулом св. Архангела Михаїла (принаймні, таке присвячення подає схематизм Львівської архідієцезії, складений на початок 1857 року). І вже 1851 року у містечку заснували парафіяльну експозитуру, яка охопила майже десяток навколишніх сіл та аж до 1886 року обслуговувалась експозитом (потім - настоятелем) о. Мареком Єзеніцьким. 1855 року стала капеланією.
48577 Ридодуби,
+380 (3552) 513-08
Ридодуби документально відомі із 1600 року. 1785 року тут проживало 396 мешканців, 1870 року - 842, 1880 року - 947, 1910 року - 1267, 1931 року - 1196, нині село нараховує менше шести сотень осіб.
Католики латинського обряду Ридодуб, як і решти сусідніх сіл, спочатку належали до до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, а після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури перейшли до неї. В середині ХІХ століття їх було понад три сотні, наприкінці цього століття - понад півтисячі, а перед І світовою війною - понад шість сотень. Ще тоді вони намагались спорудити власну святиню, проте їх наміри до війни не вдалось реалізувати.
48509 Білий Потік
Поселення Білий Потік вперше згадується у документах у 1442, 1448 та 1564 роках. 1880 року тут проживало 855 мешканців, 1900 року - 1211, 1910 року - 1259, 1921 року - 1152, 1931 року - 1167, більшість яких була поляками, нині ж село нараховує лише трохи більше двох з половиною сотень осіб.
Католики латинського обряду Білого Потоку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, а після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури перейшли до неї. Тоді їх було близько чотири сотні вірян, наприкінці цього століття - понад шість сотень, а перед І світовою війною - понад 760 осіб.
48512 Бичківці
Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.
Католики латинського обряду Бичківців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, проте після 1854 року перейшли до новозаснованої парафіяльної експозитури у Хом'яківці. У 1886 році на кладовищі постала мурована каплиця-усипальниця родини місцевих власників Целецьких. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії ця святиня згадується 1887 року.