47663 Росохуватець

Вперше письмово Росохуватець (Росоховатець) згадується 1559 роком як село Росище, тоді тут проживало лише півсотні мешканців, а розвиток поселення розпочався з кінця XVIIст., після завершення татарських нападів. 1880 року село мало 862 мешканців, з них 384 були римо-католиками, а перед початком ІІсв. війни - 1357 осіб (переважно - поляків). Після війни більшість поляків виїхала до Польщі, а звідти заселили українців. Нині тут живе близько 320 селян. Росохуватець входив до Козівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. 1851 року у Росохуватці постав філіальний костел св. Войтеха внаслідок перебудови фільваркового господарського будинку, і цього ж року у селі було утворено парафіяльну експозитуру, до якої увійшли ще чотири сусідніх села. А 11 вересня 1853 року Святіший Отець Пій ІХ надав храму відпуст у дні св. Михаїла і св. Войтеха.

48111 Семиківці

Перша письмова згадка про Семиківці датується 1468 роком, у 1578-1600 роках мали статус містечка. 1870 року у селі проживало 628 мешканців, 1880 року - 788, а нині - близько 240 осіб. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Римо-католики Семиківців спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові, у середині ХІХ століття перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури у селі Росохуватець, яка пізніше стала самостійною, а 1906 року їх долучили до новозаснованої парафіяльної експозитури у Беневі (від 1925 року - самостійної парафії Матері Божої Святого Розарію).