Arcypasterze Ukrainy / Święcenia biskupi / XVII stulecie: 4
1

Arcybiskup Wojciech Jan Koryciński (1610 - 1677). Metropolita-arcybiskup Lwowski (1670 - 1677), Arcybiskup (1670), Biskup ordynariusz Kamieniecko-Podolski (1667 - 1670), Biskup (1667)

Utworzony 22.11.2021 10:37

Архіпископ Войтех Корицинський народився, ймовірно, 1610 року у шляхетській родині гербу Топор у Мєхові у південно-східній Польщі. Дитинство провів у містечку Жарків. Спочатку навчався в домашніх умовах, потім - в Краківській академії, та вже у молодому віці обрав духовну кар'єру. Відомо, що 1634 року студіював в Падуї (Італія), проте відсутня інформація щодо здобуття наукового ступеня. Ймовірно, що священничі свячення отримав у другій половині 30-х років після повернення в Польщу.

У 1637 році став настоятелем рідної парафії в Жарках та Рушчі (біля Кракова) і жарецьким препозитом, апостольським протонотаріусом та луковецьим каноніком, прелатом і секретарем короля Яна Казимира, а 13 листопада цього ж року - каноніком Краківського капітулу. Є також інформація щодо його членства в Луцькому катедральному капітулі. Відомо, що 1649 року перебував у Римі. 1654 року крол зробив його регентом Великої коронної канцелярії, а через чотири роки - Великим коронним секретарем. 1655 року став мєховським генеральним препозитом.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 28
1760 - інгрес митрополита-архієпископа Вацлава Сераковського до Львівської архікатедри;
1778 - єпископ-помічником Львівський Фердинанд Кіцький призначений коад'ютором архієпископа-митрополита Львівського;
1849 - о. Лукаш Баранецький призначений архієпископом-митрополитом Львівським;
1901 - освячено храм в Остап'єму на Тернопільщині;
1930 - храм св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині консекрував єпископ Луцький Адольф Шельонжек;
1947 - у Барі (Італія) висвячений на священника майбутній неофіційний представник Ватикану в Україні та Апостольський делегат в СРСР кардинал Франческо Коласуонно;
2013 - відремонтовану катедру св. Мартина у Мукачеві на Закарпатті консекрував єпископ Антал Майнек за участю єпископа Мілана Шашіка;
- каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Киселівці на Миколаївщині освятив єпископ Броніслав Бернацький;
- архієпископ Петро Мальчук консекрував відремонтований храм св. Вацлава у Житомирі;
- в парафії св. Архангела Михаїла у Павлограді на Дніпропетровщині єпископ Мар'ян Бучек освятив дім священника та земельну ділянку під спорудження парафіяльного будинку;
- о. Юзеф Павлічек в Музеї народної архітектури та побуту у Шевченківському гаї Львова освятив дерев'яний костел, перенесений сюди із села Язлівчик на Львівщині;
2019 - цвинтарну каплицю у Мартинівці на Рівненщині освятив єпископ Луцький Віталій Скомаровський;
2020 - єпископ Едуард Кава освятив два нових вітражі в пресвітерії костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі;
Następna data: wrzesień, 29
1718 - єпископ-помічник Львівський Ян Шанявський освятив наріжний камінь мурованого костелу Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому на Тернопільщині;
1751 - костел у Монастириськах на Тернопільщині консекрував під титулом Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Краківський Міхал Куніцкі;
1771 - охрещений в містечку Несухоїжі (нині - село Воля Ковельського району Волинської області) майбутній Луцько-Житомирський єпископ Михайло Пивницький (дата народження не відома);
1861 - освячено під титулом Воздвиження Святого Хреста новозбудований дерев'яний храм у Кутах на Івано-Франківщині - попередник костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1900 - храм св. Архангела Михаїла у Мостиськах-Закостеллі на Львівщині освятив єпископ Йосиф Пельчар;
1902 - освячено новоспоруджений костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині;
1906 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Краснополі на Житомирщині;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував відремонтований костел св. Архангела Михаїла у Малехові на Львівщині;
2007 - о. Мечислав Мокшицький отримав архіпастирське свячення з рук Святішого Отця Бенедикта XVI в базиліці св. Петра у Римі;
2009 - єпископ Мар’ян Бучек освятив каплицю св. Архангела Михаїла у Лубнах на Полтавщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львівській катедрі впровадив мощі св. архієпископа Зигмунда Щенсного Фелінського та освятив його епітафій;
2016 - єпископ Ян Нємєц освятив головний вівтар костелу св. Миколая у Кам'янці-Подільському;
2018 - костел св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові консекрували архієпископи Катовіцький Віктор Скворц із Польщі та Львівський Мечислав Мокшицький;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новостворені стінопис в костелі св. Архангела Михаїла у Сокалі на Львівщині;
2020 - тимчасову каплицю Матері Божої Чудотворного Медальйона у Львові на Левандівці разом із земельною ділянкою та хрестом на ній освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

У квітні 1666 року був запропонований королем на посаду єпископа-ординарія Кам'янець-Подільського, яка звільнилась після переведення єпископа Зигмунта Чижовського на Луцьку кафедру. 7 березня 1667 року цю номінацію підтвердив Святій Отець Олександр VII, а 27 листопада цього ж року у Кракові був рукоположений в єпископи місцевим ординарієм Анджея Тшебіцкого. Проте його урядування на Поділлі було нетривалим та не запам'яталось чимось особливим.

Zdjęcie: A. Brzozowska

Єпископ Корицинський спромігся здобути прихильність також наступного монарха Міхала Корибута Вишнівецького, який вже 1669 року номінував його на столицю Львівської архідієцезії, яка стала вакантною після смерті архієпископа Яна Тарновського. 30 червня 1770 року Папа Римський Климентій Х підтримав це призначення. 28 липня архієпископ Корицинський отримав митрополичий палій з Риму, наприкінці ж цього року прибув до Львова, але його формальне впровадження в урядування відбулось 7 січня 1671 року. Проте до столиці свого архієпископства навідувався лише зрідка, проживаючи переважно в Кракові чи Мєхові. Варто уваги те, що саме він став головним виконавцем заповіту монарха Вишнівецького, коли під час королівської подорожі Руссю той помер 10 листопада 1673 року у Львові. 16 листопада звершив богослужіння за душу померлого короля у Львівській катедрі та вмурував у стіну храму урну з частиною його тлінних останків (решту відправили до Варшави). Був присутнім також у Кракові 2 лютого 1676 року під час коронації Яна ІІІ Собеського. Урядування архієпископа Корицинського у Львові теж не залишило особливо помітних слідів та було затьмарене турецькою навалою, яка після падіння Кам'янця-Подільського стала загрожувати навіть Львову. Зокрема, турки під час облоги міста 1672 року суттєво пошкодили митрополичий палац, який новий архіпастир потім відремонтував власним коштом.

Печатка архієпископа
Печатка архієпископа

Помер 17 січня 1677 року у Мєхові. Його тіло не відвезли до Львова, бо за складеним ним заповітом від 1675 року мав бути похований в катедрі у Кракові на Вавелі, що і відбулось 25 лютого 1677 року.

INNE ARCYPASTERZE Z TYMI SAMYMI Stan duchowny: Arcybiskupi; Duchowieństwo: Diecezjalne; Posługa arcypasterska: 1. UKRAINA (Ruś) / Archid-ja LWOWSKA, 2. Ordynariusze, 3. UKRAINA (Ruś) / D-ja KAMIENIECKO-PODOLSKA, 4. XVII stulecie / II połowa; Posługa pasterska: 1. XVII stulecie / II połowa, 2. POLSKA, 3. XVII stulecie / I połowa; Święcenia kapłanski: 1. POLSKA, 2. XVII stulecie / I połowa; Urodzenie: 1. POLSKA, 2. XVII stulecie / I połowa;
Arcypasterze
Stan duchowny
Chronologia
Świętość
Duchowieństwo
Posługa arcypasterska
Święcenia biskupi
Posługa pasterska
Święcenia kapłanski
Urodzenie
Internet