1 2

Arcybiskup Andrzej Aloizy Ankwicz (1777 - 1838). Prymas Czech, Metropolita-arcybiskup Praski (1833 - 1838), Prymas Galicii i Lodomerii (1817 - 1833), Metropolita-arcybiskup Lwowski (1815 - 1834), Arcybiskup (1815)

Utworzony 30.08.2017 17:09, zmieniony 24.09.2020 12:00

Архієпископ Андрій Анквіч народився 22 червня 1777 року в родині Юзефа та Анни Старовєйських у будинку свого двоюрідного діда каноніка катедрального капітулу на Вавелі о. Андрія Анквіча у Кракові (Польша). При хрещенні наступного дня отримав імена Андрій, Алоїзій, Ян і Станіслав, проте пізніше послуговувався лише першими двома. Навчався у Кракові, потім - у Варшаві, а зі середини 90-х років XVIII століття - у Віденському університеті (спочатку на юридичному факультеті, де навіть отримав ступінь доктора). Проте за порадою єпископа Сігізмунда Гогенварта, котрий опікувався ним, у 1799 році продовжив навчання, але тепер вже в царині філософсько-теологічній, готуючись стати священником (формально був клериком Тарновської дієцезії). Після короткої перерви, зумовленої австрійсько-французькою війною, завершив вивчення філософії 1804 року, а теології - через два роки. Проте рукоположення в священники отримав лише 2 вересня 1810 року в каплиці резиденції архієпископів Відня з рук архієпископа Сігізмунда Гогенварта, котрий тоді вже став Віденським митрополитом.

Цього ж року став також доктором теології. Протягом трьох років здійснював душпастирство у Віденській архікатедрі св. Стефана. У 1813 році був призначений греміальним каноніком митрополітального капітулу в Оломоуці (Моравія), директором місцевої Духовної семінарії та директором теологічних студій в колишньому місцевому університеті, який тоді став ліцеєм. Проте служіння його тут тривало недовго.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 28
1760 - інгрес митрополита-архієпископа Вацлава Сераковського до Львівської архікатедри;
1778 - єпископ-помічником Львівський Фердинанд Кіцький призначений коад'ютором архієпископа-митрополита Львівського;
1849 - о. Лукаш Баранецький призначений архієпископом-митрополитом Львівським;
1901 - освячено храм в Остап'єму на Тернопільщині;
1930 - храм св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині консекрував єпископ Луцький Адольф Шельонжек;
1947 - у Барі (Італія) висвячений на священника майбутній неофіційний представник Ватикану в Україні та Апостольський делегат в СРСР кардинал Франческо Коласуонно;
2013 - відремонтовану катедру св. Мартина у Мукачеві на Закарпатті консекрував єпископ Антал Майнек за участю єпископа Мілана Шашіка;
- каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Киселівці на Миколаївщині освятив єпископ Броніслав Бернацький;
- архієпископ Петро Мальчук консекрував відремонтований храм св. Вацлава у Житомирі;
- в парафії св. Архангела Михаїла у Павлограді на Дніпропетровщині єпископ Мар'ян Бучек освятив дім священника та земельну ділянку під спорудження парафіяльного будинку;
- о. Юзеф Павлічек в Музеї народної архітектури та побуту у Шевченківському гаї Львова освятив дерев'яний костел, перенесений сюди із села Язлівчик на Львівщині;
2019 - цвинтарну каплицю у Мартинівці на Рівненщині освятив єпископ Луцький Віталій Скомаровський;
2020 - єпископ Едуард Кава освятив два нових вітражі в пресвітерії костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі;
Następna data: wrzesień, 29
1718 - єпископ-помічник Львівський Ян Шанявський освятив наріжний камінь мурованого костелу Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому на Тернопільщині;
1751 - костел у Монастириськах на Тернопільщині консекрував під титулом Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Краківський Міхал Куніцкі;
1771 - охрещений в містечку Несухоїжі (нині - село Воля Ковельського району Волинської області) майбутній Луцько-Житомирський єпископ Михайло Пивницький (дата народження не відома);
1861 - освячено під титулом Воздвиження Святого Хреста новозбудований дерев'яний храм у Кутах на Івано-Франківщині - попередник костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1900 - храм св. Архангела Михаїла у Мостиськах-Закостеллі на Львівщині освятив єпископ Йосиф Пельчар;
1902 - освячено новоспоруджений костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині;
1906 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Краснополі на Житомирщині;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував відремонтований костел св. Архангела Михаїла у Малехові на Львівщині;
2007 - о. Мечислав Мокшицький отримав архіпастирське свячення з рук Святішого Отця Бенедикта XVI в базиліці св. Петра у Римі;
2009 - єпископ Мар’ян Бучек освятив каплицю св. Архангела Михаїла у Лубнах на Полтавщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львівській катедрі впровадив мощі св. архієпископа Зигмунда Щенсного Фелінського та освятив його епітафій;
2016 - єпископ Ян Нємєц освятив головний вівтар костелу св. Миколая у Кам'янці-Подільському;
2018 - костел св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові консекрували архієпископи Катовіцький Віктор Скворц із Польщі та Львівський Мечислав Мокшицький;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новостворені стінопис в костелі св. Архангела Михаїла у Сокалі на Львівщині;
2020 - тимчасову каплицю Матері Божої Чудотворного Медальйона у Львові на Левандівці разом із земельною ділянкою та хрестом на ній освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

Вже у травні наступного року отримав цісарську номінацію на митрополичу кафедру у Львові, яка спорожніла після смерті архієпископа Каетана Кіцького. Її підтвердження прийшло із Риму 15 березнем 1815 року. Єпископська хіротонія відбулась 15 серпня цього ж року в архікатедрі в Оломоуці. Консекрацію здійснив місцевий митрополит архієпископ Марія Трауманнсдорф за участю двох прелатів капітулу (з дозволу Святішого Отця Пія VII). 29 жовтня був урочисто введений до Львівської архікатедри.

Щоб краще ознайомитись із ситуацією в парафіях, новопризначений митрополит відразу розпочав їх візитацію, яку проводив сам протягом усього часу свого урядування. Опікувався освітніми закладами, особливо Львівською Духовною семінарією. Загалом, йому довелось впорядковувати та реформовувати церковне життя, яке зазнало збурень у часи наполеонівських війн. 3 лютого 1817 року отримав цісарське призначення примасом Галичини і Володимирії. Хоча ця номінація не була підтверджена Святішим Отцем, проте давала цілий ряд преференцій у порівнянні із архієпископами греко-католицькими та вірменськими. Цього ж року був обраний першим ректором Львівського університету, який до цього функціонував як ліцей.

Після майже двадцятирічного урядування у Львівській архідієцезії 31 травня 1833 року номінований цісарським урядом Празьким митрополитом, що і було підтверджено Святішим Отцем Григорієм XVI 30 серпня. 21 січня наступного року покинув Львів, а у Празі, куди прибув 4 лютого, був урочисто введений до архікатедри 16 лютого. Виконував також обов'язки примаса Чехії, титулярного легата кількох дієцезій та канцлера Празького університету. Помер у Празі 26 березня 1838 року та був похоронений у крипті Празької архікатедри. 1855 року коштом архієпископа Лукаша Баранецького у Львівській катедрі постала пам'ятна таблиця, присвячена архієпископу Андрію Анквічу.

INNE ARCYPASTERZE Z TYMI SAMYMI Stan duchowny: Arcybiskupi; Duchowieństwo: Diecezjalne; Posługa arcypasterska: 1. Inne kraje, 2. Prymasi, 3. Metropolici, 4. XIX stulecie / I połowa, 5. UKRAINA (Ruś) / Archid-ja LWOWSKA; Święcenia biskupi: 1. XIX stulecie / I połowa, 2. Inne kraje; Posługa pasterska: 1. XIX stulecie / I połowa, 2. Inne kraje; Święcenia kapłanski: 1. XIX stulecie / I połowa, 2. Inne kraje;
Arcypasterze
Stan duchowny
Chronologia
Świętość
Duchowieństwo
Posługa arcypasterska
Święcenia biskupi
Posługa pasterska
Święcenia kapłanski
Urodzenie
Internet