Архіпастирі України / Рукоположення в священники / XVII століття: 5
1

Єпископ Станіслав Йосиф Гозій (1674 - 1738). Єпископ-ординарій Познаньський (1733 - 1738), Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський (1722 - 1733), Єпископ-ординарій Інфляндський (1720 - 1722), Адміністратор Краківський (1719 - 1720), Єпископ-помічник Перемишльський (1718 - 1720), Єпископ (1718)

Створено 23.02.2021 12:54

Єпископ Станіслав Гозій народився, ймовірно, у листопаді (принаймні, був охрещений 25 листопада) 1674 року у селі Вапник (Kalkstein) північно-східної Польщі у відомій родині німецького походження, яка, зокрема, у XVI столітті дала Церкві видатного кардинала Станіслава Гозія. Спочатку навчався у єзуїтських колегіях у Браневі, яку колись заснував його знаменитий родич, та у Решелі, потім - у Краківській академії, а завершив студії протягом 1694-1698 років у Римі. Ще під час навчання 1697 року став каноніком Влоцлавського катедрального капітулу, хоча дияконські свячення отримав лише 23 лютого 1698 року, а священницькі - 15 березня.

Після повернення до Польщі єпископ-ординарій Холмський Теодор Потоцький 1699 року призначив його канцлером, 1700 року отримав посаду настоятеля у Міленцені, а 1702 року - каноніка катедрального капітулу у Хеммжі. У червні 1709 року увійшов да складу Краківського катедрального капітулу, що посприяло його подальшій церковній кар'єрі, тим більше, що 1713 року у Краківському університеті захистив докторат.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 29
1718 - єпископ-помічник Львівський Ян Шанявський освятив наріжний камінь мурованого костелу Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому на Тернопільщині;
1751 - костел у Монастириськах на Тернопільщині консекрував під титулом Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Краківський Міхал Куніцкі;
1771 - охрещений в містечку Несухоїжі (нині - село Воля Ковельського району Волинської області) майбутній Луцько-Житомирський єпископ Михайло Пивницький (дата народження не відома);
1861 - освячено під титулом Воздвиження Святого Хреста новозбудований дерев'яний храм у Кутах на Івано-Франківщині - попередник костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1900 - храм св. Архангела Михаїла у Мостиськах-Закостеллі на Львівщині освятив єпископ Йосиф Пельчар;
1902 - освячено новоспоруджений костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині;
1906 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Краснополі на Житомирщині;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував відремонтований костел св. Архангела Михаїла у Малехові на Львівщині;
2007 - о. Мечислав Мокшицький отримав архіпастирське свячення з рук Святішого Отця Бенедикта XVI в базиліці св. Петра у Римі;
2009 - єпископ Мар’ян Бучек освятив каплицю св. Архангела Михаїла у Лубнах на Полтавщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львівській катедрі впровадив мощі св. архієпископа Зигмунда Щенсного Фелінського та освятив його епітафій;
2016 - єпископ Ян Нємєц освятив головний вівтар костелу св. Миколая у Кам'янці-Подільському;
2018 - костел св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові консекрували архієпископи Катовіцький Віктор Скворц із Польщі та Львівський Мечислав Мокшицький;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новостворені стінопис в костелі св. Архангела Михаїла у Сокалі на Львівщині;
2020 - тимчасову каплицю Матері Божої Чудотворного Медальйона у Львові на Левандівці разом із земельною ділянкою та хрестом на ній освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
Наступна дата: вересень, 30
1737 - призначено на посаду коад'ютера Інфлянтського у польській східній Прибалтиці о. Вацлава Сераковського, майбутнього єпископа-ординарія Кам'янець-Подільського та митрополита-архієпископа Львівського;
1739 - єпископа Франциска Кобельського призначено Луцьким ординарієм;
1928 - костел св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив єпископ Кароль Фішер;
- освячено новозбудований костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Шибалині на Тернопільщині;
1944 - у Мурафі Вінницької області народився майбутній єпископ Броніслав Бернацький;
2006 - єпископи Леон Малий та Леон Дубравський у Дзвинячці на Тернопільщині освятили каплицю біля цілющого джерела, яке за життя любив відвідувати св. Зигмунт Щенсни-Фелінський;
- єпископ Мар’ян Бучек у Стрию на Львівщині освятив катехитично-виховний будинок при костелі Різдва Пресвятої Діви Марії;
2013 - архієпископ Віктор Скворц з Польщі та єпископ Мар'ян Бучек освятили дві пам'ятні дошки ззовні костелу св. Йосифа Ремісника у Донецьку на спомин гірників, а також меморіальну таблицю у самому храмі;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

У січні 1718 року прохання у Рим щодо його призначення єпископом-помічником у Перемишлі направив ординарій цієї дієцезії єпископ Ян Алтен-Бокум, а в березні це прохання підтвердив новий ординарій Перемишльський єпископ Кшиштоф Шембек, то ж 5 грудня цього року Святіший Отець Климентій ХІ номінував його єпископом-помічником у Перемишлі та титулярним єпископом Utica. 23 квітня 1719 року у Кракові відбулось рукоположення в єпископи, яке здійснили єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек, що замінив свого важко хворого ординарія, та єпископи-помічники П. Тарло з Познані і Ф. Шанявський зі Львова. Проте у Перемишлі новий єпископ не пропрацював ні дня, оскільки 22 травня його обрали капітульним вікарієм Краківської дієцезії після смерті ординарія К. Лубенського, а по завершенні цих адміністраторських обов'язків був номінований на єпископську кафедру в Інфляндії, що і затвердила Апостольська Столиця 16 вересня 1720 року.

Проте це призначення не задовільнило молодого амбітного архіпастиря, адже було швидще символічним, ніж реальним, бо Річпосполита фактично втратила інфляндські території. І вже незадовго (14 січня 1722 року) рішенням нового Папи Римського Інокентія ХІІІ став ординарієм у Кам'янці-Подільському. Його зобов'язали відновити місцеву катедру, заснувати семінарію і так званий 'побожний банк', виділивши на це 20 тисяч злотих. Ймовірно, що і ця номінація на одну із самих бідних та віддалених у Річпосполитій єпископських кафедр не викликала його захоплення, проте тут довелось прослужити довгих 11 років, залишивши по собі плідні результати урядування. Зокрема, вже наступного року провів візитацію всіє єпархії, освятивши при цьому кілька костелів, а завершивши її, видав цілий ряд постанов, якими впорядкував церковне життя в дієцезії.

Окрім того, продовжував вести активне політичне життя, що спонукало його більше часу проводити у Варшаві, ніж на Поділлі. Був серед єпископів одним із найбільших прихильників короля Августа ІІ. То ж не дивно, що 1732 року цей монарх наприкінці свого життя спочатку номінував його на Плоцьке єпископство, а після звільнення Познаньського - на цю кафедру (25 вересня 1732р.). 19 січня 1733 року Папа Климентій ХІІ підтвердив це призначення. 13 липня відбувся урочистий інгрес до Познаньської катедри. Помер 13 жовтня 1738 року у Варшаві, де і був похований в колегіаті св. Йоана Хрестителя, що нині є архікатедрою. Там йому було споруджено надгробний пам'ятник.

Як політичний діяч запам'ятався тим, що 1733 року попри вказівку примаса та думку більшості духовенства проголосив королем Августа ІІІ Веттена.

СВЯТИНІ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ АРХІПАСТИРЕМ: 1) «КРИВЧЕ, Непорочного Зачаття П.Д.М.»;
ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Сан: Єпископи; Духовенство: Дієцезіальне; Архіпастирське служіння: 1. ПОЛЬЩА, 2. Ординарії, 3. Адміністратори, 4. Помічники, 5. УКРАЇНА (Русь) / КАМ‘ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА д-я, 6. XVIII століття / I половина; Єпископська консекрація: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / I половина; Пастирське служіння: 1. XVIII століття / I половина, 2. ПОЛЬЩА; Народження: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVII століття / II половина;
Архіпастирі
Сан
Хронологія
Святість
Духовенство
Архіпастирське служіння
Єпископська консекрація
Пастирське служіння
Рукоположення в священники
Народження
Інтернет