Arcypasterze Ukrainy / Stan duchowny / Arcybiskupi: 36
1 2 3

Arcybiskup Josef Alois Kessler (1862 - 1933). Arcybiskup senior (1930 - 1933), Biskup ordynariusz Tyraspolski (1904 - 1929), Biskup (1904 - 1930)

Utworzony 29.04.2015 12:43, zmieniony 25.09.2020 12:00

Тираспольській єпархії належали
більша частина Одесько-Сімферопольської
та південна частина Харківсько-Запорізької дієцезій

Архієпископ Йосиф Кесслер народився 12 серпня 1862 року в Лує (Острогівка) Самарської губернії Російської імперії в католицькій сім'ї німецького етнічного походження. Початкову освіту отримав у земскій школі. Закінчив Тираспольську Малу і Вищу Духовні семінарії у Саратові, а також Католицьку Духовну академію в Санкт-Петербурзі, отримавши ступінь магістра богослов'я. Рукоположений в священники 4 березня 1889 року.

У 1889-1891 роках служив вікарієм катедри у Саратові і викладав латинську мову у місцевій семінарії. У 1891-1895 роках був адміністратором парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Сімферополі в Криму, з літа 1895 року по 1899 рік працював настоятелем парафії Різдва Пресвятої Діви Марії в німецькому поселенні Зульц (Шульцева, Малашівська) на Миколаївщині, яке у рядянські часи повністю знищили разом з храмом, а з 15 вересня 1899 року по 1903 рік - у Кишиневі. 1903 року став інспектором Саратовської семінарії, а в 1904 році - каноніком Тираспольского капітула.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 28
1760 - інгрес митрополита-архієпископа Вацлава Сераковського до Львівської архікатедри;
1778 - єпископ-помічником Львівський Фердинанд Кіцький призначений коад'ютором архієпископа-митрополита Львівського;
1849 - о. Лукаш Баранецький призначений архієпископом-митрополитом Львівським;
1901 - освячено храм в Остап'єму на Тернопільщині;
1930 - храм св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині консекрував єпископ Луцький Адольф Шельонжек;
1947 - у Барі (Італія) висвячений на священника майбутній неофіційний представник Ватикану в Україні та Апостольський делегат в СРСР кардинал Франческо Коласуонно;
2013 - відремонтовану катедру св. Мартина у Мукачеві на Закарпатті консекрував єпископ Антал Майнек за участю єпископа Мілана Шашіка;
- каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Киселівці на Миколаївщині освятив єпископ Броніслав Бернацький;
- архієпископ Петро Мальчук консекрував відремонтований храм св. Вацлава у Житомирі;
- в парафії св. Архангела Михаїла у Павлограді на Дніпропетровщині єпископ Мар'ян Бучек освятив дім священника та земельну ділянку під спорудження парафіяльного будинку;
- о. Юзеф Павлічек в Музеї народної архітектури та побуту у Шевченківському гаї Львова освятив дерев'яний костел, перенесений сюди із села Язлівчик на Львівщині;
2019 - цвинтарну каплицю у Мартинівці на Рівненщині освятив єпископ Луцький Віталій Скомаровський;
2020 - єпископ Едуард Кава освятив два нових вітражі в пресвітерії костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі;
Następna data: wrzesień, 29
1718 - єпископ-помічник Львівський Ян Шанявський освятив наріжний камінь мурованого костелу Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому на Тернопільщині;
1751 - костел у Монастириськах на Тернопільщині консекрував під титулом Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Краківський Міхал Куніцкі;
1771 - охрещений в містечку Несухоїжі (нині - село Воля Ковельського району Волинської області) майбутній Луцько-Житомирський єпископ Михайло Пивницький (дата народження не відома);
1861 - освячено під титулом Воздвиження Святого Хреста новозбудований дерев'яний храм у Кутах на Івано-Франківщині - попередник костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1900 - храм св. Архангела Михаїла у Мостиськах-Закостеллі на Львівщині освятив єпископ Йосиф Пельчар;
1902 - освячено новоспоруджений костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині;
1906 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Краснополі на Житомирщині;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував відремонтований костел св. Архангела Михаїла у Малехові на Львівщині;
2007 - о. Мечислав Мокшицький отримав архіпастирське свячення з рук Святішого Отця Бенедикта XVI в базиліці св. Петра у Римі;
2009 - єпископ Мар’ян Бучек освятив каплицю св. Архангела Михаїла у Лубнах на Полтавщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львівській катедрі впровадив мощі св. архієпископа Зигмунда Щенсного Фелінського та освятив його епітафій;
2016 - єпископ Ян Нємєц освятив головний вівтар костелу св. Миколая у Кам'янці-Подільському;
2018 - костел св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові консекрували архієпископи Катовіцький Віктор Скворц із Польщі та Львівський Мечислав Мокшицький;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новостворені стінопис в костелі св. Архангела Михаїла у Сокалі на Львівщині;
2020 - тимчасову каплицю Матері Божої Чудотворного Медальйона у Львові на Левандівці разом із земельною ділянкою та хрестом на ній освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

7 квітня 1904 року призначений єпископом Тираспольської єпархії, висвячений на єпископа 28 жовтня 1904 року в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі. Його правління відзначилось значним розвитком дієцезії. Розширив Малу і Вищу Духовну семінарії у Саратові, заснував видавництво і типографію, які 1907 року було переведено в Одесу, сприяв роботі чоловічих і жіночих чернечих орденів і згромаджень.

Відвідав практично всі парафії своєї величезної єпархії, уділивши 75 тысяч миропомазань, освятил 31 храм, у тому числі костели св. Миколая (1905р.) у Дніпродзержинську (Кам'янському) і Успіння Пресвятої Діви Марії (1905р.) у Дніпровому (Ямбурзі) на Дніпропетровщині, св. Йосифа (1906р.) у Дніпропетровську, Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1906р.) у Ялті в Криму, Різдва Пресвятої Діви Марії (1907р.) у Бердянську, св. Йосифа (1908р.) у Кучургані (Страсбурзі) на Одещині, Різдва Пресвятої Діви Марії (1909р.) у Кіровограді (Єлизаветграді), св. Климентія i св. Катерини (1909р.) у Кольчугіному (Кроненталі), cв. Антонія Падуанського (1910р.) у Новоселівці (Гальбштадті, Катюшиному) на Миколаївщині, св. Ап. Петра (1913р.) і св. Климентія (1913р.) в Одесі. 14 серпня 1918 року покинув резиденцію у Саратові через наступ більшовиків і за десять днів пішком дійшов до Одеси. Розшукувався чекістами, оскільки останні знайшли його пастирський лист, у якому погрожував відлученням від Церкви усім, хто допомагатиме більшовикам. У січні 1920 року покинул території, які контролювались радянською владою, та виїхав в еміграцію до Румунії. Там протягом двох років перебував у парафії в Красній, яка належала Тираспольській дієцезії.

У січні 1922 року емігрувал у США, де зібрав 32 тис. доларів для постраждалих від голоду німців в СРСР, які потім таємно були поділені священиками для вірних у його дієцезії. Вернувся в Європу и проживав у Берліні. 7 листопада 1929 року відрікся від урядування дієцезією, а 23 січня 1930 року Папа Пій XI номінував його титулярним архієпископом Босфору. Залишок життя провів у Зінновіці в Німеччині, де і помер 9 грудня 1933 року. Похований в Орнбау поряд з іншим Тираспольським єпископом Францом Цоттманом.

Написав книжку по історії Тираспольськой дієцезії 'Geschichte der Diözese Tyraspol' (Dickinson, 1930р.).

Arcypasterze
Stan duchowny
Chronologia
Świętość
Duchowieństwo
Posługa arcypasterska
Święcenia biskupi
Posługa pasterska
Święcenia kapłanski
Urodzenie
Internet