Arcypasterze Ukrainy / Stan duchowny / Biskupi: 50

Biskup Władysław Bandurski (1865 - 1932). Biskup pomocniczy Wileński (1920 - 1932), Biskup senior Lwowski (1916 - 1920), Biskup pomocniczy Lwowski (1906 - 1916), Biskup (1906)

Utworzony 22.12.2020 12:51

Єпископ Владислав Бандурський народився 25 травня 1865 року у Сокалі на Львівщині (парафія св. Архангела Михаїла) у ремісничій родині. Прислужував в костелі міністрантом при настоятелі о. Антонієві Шеліговському. Після початкової п'ятикласної школи сестер-феліціанок у Сокалі закінчив 1883 року навчання в одній із львівськіх гімназій та вступив до Львівської духовної семінарії та одночасно до Львівського університету на теологічний відділ. 24 липня 1887 року висвячений на священника у Львові архієпископом Северином Моравським.

Продовжив навчання у Григоріанському університеті в Римі, де 1889 року отримав ступінь доктора теології і філософії. Після повернення у Львівську архідієцезію із листопада 1890 року працював вікарієм в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-Бузькій та катехитом у місцевій п'ятикласній школі. З 1892 року служив вікарієм в колегіаті Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Станіславові (Івано-Франківську) та навчав релігії у кількох місцевих школах. У 1893-1894 роках розпочав працю вікарієм Львівської архікатедри Успіння Пресвятої Діви Марії та викладання релігії у львівських навчальних закладах. У 1894-1895 році став капеланом і секретарем тодішнього єпископа Краківського та колишнього єпископа-помічника Львівського Яна Пузини, згодом - керівником Краківської малої семінарії, а у 1896 році - канцлером Краківської єпископської консисторії. 1902 року піднесений до гідності прелата папського дому.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: grudzień, 05
1718 - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі;
1897 - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський;
2009 - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині;
Następna data: grudzień, 06
1890 - костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Л. Солецький;
1909 - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві;
1912 - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині;
1919 - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри;
1974 - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
1997 - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині;
2019 - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

Призначення єпископом-помічником Львівським та титулярним єпископом Криту отримав 10 жовтня 1906 року. 30 грудня рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Йосифом Більчевським (співконсекратори - єпископи Йосиф Пельчар, Кароль Фішер, Анатолій Новак та греко-католицький владика Костянтин Чехович). У серпні 1907 року став дійсним каноніком Львівського катедрального капітулу та до 1912 року працював ректором Львівської духовної семінарії. Відзначився проникливою проповідницькою та палкою польською патріотичною діяльністю, направленою проти країн, які розшматували Польщу. Під час Ісв. війни 2 вересня 1914 року без узгодження з архієпископом Більчевським виїхав зі Львова, побоюючись російських репресій.

Хоча до 1916 року вважався єпископом-помічником у Львові, проте протягом цих років фактично служив капеланом-єпископом утворених у ці часи польських легіонів, які добивались незалежності Польщі. Пізніше відмовився від посад у Львові - єпископа-помічника та каноніка капітулу, перейшовши на становище єпископа-емерита. До Львова на недовго повернувся 1918 року та після отримання Польщею незалежності працював у Війську Польському.

З 1920 року оселився у Вільнюсі як польовий єпископ Литовського Війська. Отримав чимало військових та державних нагород. До кінця життя формально залишався єпископом-помічником Вільнюської архідієцезії як резидуючий у Вільнюсі титулярний єпископ Криту. Помер 6 березня 1932 року у своєму помешканні у Вільнюсі. 10 березня відбулись похоронні урочистості, а поховали його у крипті Вільнюської архікатедри. 15 серпня 1996 року було здійснено перепоховання у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві.

INNE ARCYPASTERZE Z TYMI SAMYMI Duchowieństwo: Diecezjalne; Posługa arcypasterska: 1. Seniorzy, 2. Kraje bałtyckie, 3. Pomocniczy, 4. UKRAINA (Ruś) / Archid-ja LWOWSKA, 5. XX stulecie / I połowa; Święcenia biskupi: 1. UKRAINA (Ruś) / Lwowski obw., 2. XX stulecie / I połowa; Posługa pasterska: 1. XX stulecie / I połowa, 2. UKRAINA (Ruś) / Archid-ja LWOWSKA, 3. XIX stulecie / II połowa; Święcenia kapłanski: 1. UKRAINA (Ruś) / Lwowski obw., 2. XIX stulecie / II połowa; Urodzenie: 1. UKRAINA (Ruś) / Lwowski obw., 2. XIX stulecie / II połowa;
Arcypasterze
Stan duchowny
Chronologia
Świętość
Duchowieństwo
Posługa arcypasterska
Święcenia biskupi
Posługa pasterska
Święcenia kapłanski
Urodzenie
Internet