Кардинал Франческо Коласуонно народився 2 січня 1925 року в Грумо-Аппула (Італія). Висвячений на священника 28 вересня 1947 року у Барі.

Викладав у місцевих єпархіальній семінарії та ліцеї. 1958 року почав працювати на дипломатичній службі Святого Престолу. З 1961 року - тайний камергер Папського Двору. До 1962 года працював у Державному секретаріаті Ватикану, а з 1962 року служив в Апостольській нунціатурі в США на посаді секретаря. У 1968 - 1972 роках був секретарем Нунціатури в Індії, а в 1972 - 1974 роках - надзвичайним представником на Тайвані.

Призначений 6 грудня 1974 року титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку. 9 лютого 1975 року рукоположений в архіпастирі. Із 7 березня 1981 року - Апостольський пронунцій в Зімбабве, з 8 січня 1985 року - Апостольський пронунцій в Югославії, від 9 квітня 1986 року - Апостольський нунцій у Польші.

З 15 березня 1990 року був Апостольским делегатом у Радянському Союзі та Російській Федерації, а також до березня 1992 року неофіційно представляв Святий Престол в Україні. 4 березня 1991 року у Житомирській катедрі св. Софії рукоположив в єпископи о. Яна Пурвінського, а двома днями раніше взяв участь у єпископських свяченнях оо. Р. Керницького OFM Conv, Я. Ольшанського MIC та М. Трофим'яка. У лютому 2002 року у Львові був присутній на Першій Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України та вручив митрополичий палій архієпископу Мар'яну Яворському.

Потім був Апостольським нунцієм в Італії (12.11.1994р. - 21.02.1998р.) та в Сан-Марино (22.04.1995р. - 21.02.1998р.). 21 лютого 1998 року Святіший Отець Йоан Павло II підніс Франческо Коласуонно до гідності кардинала-диякона з дияконством S. Eugenio. 31 травня 2003 року помер.