Архіпастирі України / Пастирське служіння / XVII століття: 5
1

Архієпископ Константій Йосиф Зелінський (1646 - 1709). Митрополит-архієпископ Львівський (1700 - 1709), Архієпископ (1700), Єпископ-помічник Гнєзненський (1694- 1700), Єпископ (1694)

Створено 25.10.2021 09:51

Архієпископ Константій Зелінський народився на початку 1646 (чи наприкінці 1645?) року в шляхетській родині гербу Свинка в селі Ростково нинішнього Мазовецького воєводства Польщі та був охрещений 11 січня 1646 року в парафіяльному костелі розташованого неподалік міста Пшасниш. Спочатку навчався у родинному маєтку. Вищу освіту здобував у Кракові, потім - в Інгольштадському університеті в Баварії (Німеччина), Парижі та останні два роки в Римському університет ла Сап'єнца, де 13 січня 1671 року отримав докторський ступінь церковного та цивільного права (в джерелах інколи помилково вказують теологію). Цього ж року і також у Римі був рукоположений в священники.

4 травня 1672 року призначений каноніком у Плоцьку, а пізніше - препозитом-прелатом Влоцлавського катедрального капітулу, а також каноніком Митрополичого капітулу у Гнєзні (1 грудня 1689р.). З кінця 1680 року адміністрував в якості капітульного вікарія спочатку Влоцлавську, а потім також і Плоцьку дієцезію.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 29
1718 - єпископ-помічник Львівський Ян Шанявський освятив наріжний камінь мурованого костелу Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому на Тернопільщині;
1751 - костел у Монастириськах на Тернопільщині консекрував під титулом Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Краківський Міхал Куніцкі;
1771 - охрещений в містечку Несухоїжі (нині - село Воля Ковельського району Волинської області) майбутній Луцько-Житомирський єпископ Михайло Пивницький (дата народження не відома);
1861 - освячено під титулом Воздвиження Святого Хреста новозбудований дерев'яний храм у Кутах на Івано-Франківщині - попередник костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1900 - храм св. Архангела Михаїла у Мостиськах-Закостеллі на Львівщині освятив єпископ Йосиф Пельчар;
1902 - освячено новоспоруджений костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині;
1906 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Краснополі на Житомирщині;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував відремонтований костел св. Архангела Михаїла у Малехові на Львівщині;
2007 - о. Мечислав Мокшицький отримав архіпастирське свячення з рук Святішого Отця Бенедикта XVI в базиліці св. Петра у Римі;
2009 - єпископ Мар’ян Бучек освятив каплицю св. Архангела Михаїла у Лубнах на Полтавщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львівській катедрі впровадив мощі св. архієпископа Зигмунда Щенсного Фелінського та освятив його епітафій;
2016 - єпископ Ян Нємєц освятив головний вівтар костелу св. Миколая у Кам'янці-Подільському;
2018 - костел св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові консекрували архієпископи Катовіцький Віктор Скворц із Польщі та Львівський Мечислав Мокшицький;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новостворені стінопис в костелі св. Архангела Михаїла у Сокалі на Львівщині;
2020 - тимчасову каплицю Матері Божої Чудотворного Медальйона у Львові на Левандівці разом із земельною ділянкою та хрестом на ній освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
Наступна дата: вересень, 30
1737 - призначено на посаду коад'ютера Інфлянтського у польській східній Прибалтиці о. Вацлава Сераковського, майбутнього єпископа-ординарія Кам'янець-Подільського та митрополита-архієпископа Львівського;
1739 - єпископа Франциска Кобельського призначено Луцьким ординарієм;
1928 - костел св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив єпископ Кароль Фішер;
- освячено новозбудований костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Шибалині на Тернопільщині;
1944 - у Мурафі Вінницької області народився майбутній єпископ Броніслав Бернацький;
2006 - єпископи Леон Малий та Леон Дубравський у Дзвинячці на Тернопільщині освятили каплицю біля цілющого джерела, яке за життя любив відвідувати св. Зигмунт Щенсни-Фелінський;
- єпископ Мар’ян Бучек у Стрию на Львівщині освятив катехитично-виховний будинок при костелі Різдва Пресвятої Діви Марії;
2013 - архієпископ Віктор Скворц з Польщі та єпископ Мар'ян Бучек освятили дві пам'ятні дошки ззовні костелу св. Йосифа Ремісника у Донецьку на спомин гірників, а також меморіальну таблицю у самому храмі;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

У серпні, 30 числа 1694 року Святіший Отець Інокентій XII за поданням короля Августа ІІ призначив о. Зелінського єпископом-помічником Гнєзненським та титулярним єпископом Гераполіським. 7 листопада цього ж року у примасівській колегіаті в Ловічу примас Польщі кардинал Міхал Радзєйовський висвятив його на єпископа (одним із двох співконсекраторів був майбутній митрополит Львівський архієпископ, а тоді єпископ Інфлянський Миколай Поплавський. За розпорядженням примаса став також офіціалом та генеральним вікарієм Гнєзненської архідієцезії. А 1695 року був головою Коронного Трибуналу.

Зарекомендував себе з найкращого боку як в церковному середовищі, так і в політичній царині, то ж не дивно, що вже 25 вересня 1698 року король Август ІІ номінував його на посаду Львівського мирополита-архієпископа, що було підтверджено Апостольською Столицею 30 березня 1700 року (після формального обрання Львівським митрополичим капітулом 23 березня 1699 року). 20 лютого 1701 року відбувся інгрес до Львівської архікатедри. За його урядування нарешті постала Вища Духовна семінарія, чого домагались ще архієпископи Ян Соліковський та Ян Замойський (правда, формальне її заснування датується 1724 роком, але функціонувала вона вже від 1703 року). Була також продовжена праця щодо написання історії архідієцезії.

Проте новий митрополит Львівський увійшов в історію не стільки своїм і справді достойним архіпастирським служінням, скільки тією політичною акцією, яку неприхильно сприйняли не тільки в Церкві, але й майже у всій державі. Йдеться про здійснену ним під тиском шведів та всупереч позиції примаса і більшості духовенства (навіть забороні Святішого Отця Климентія XI) коронацію Станіслава Лещинського, що відбулась 4 жовтня 1705 року в колегіаті святого Івана Хрестителя у Варшаві. Новий монарх 13 жовтня цього ж року номінував його примасом Речі Посполитої та митрополитом-архієпископом у Гнєзні (після смерті попереднього примаса), але Рим цю номінацію не підтримав. І вже з кінця 1905 року йому довелось переховуватись від російських військ та прибічників Августа ІІ спочатку в Угощі, а від 1706 року - у родинному маєтку в Скемпе. Проте на початку 1707 року за наказом московитського царя Петра І був там викрадений московитами, вивезений в глиб Московії та помер у полоні 17 лютого 1709 року в Москві.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Сан: Архієпископи; Духовенство: Дієцезіальне; Архіпастирське служіння: 1. Митрополити, 2. XVIII століття / I половина, 3. УКРАЇНА (Русь) / ЛЬВІВСЬКА архід-я, 4. ПОЛЬЩА, 5. Помічники, 6. XVII століття / II половина; Єпископська консекрація: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVII століття / II половина; Рукоположення в священники: 1. ВАТИКАН, 2. XVII століття / II половина; Народження: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVII століття / I половина;
Архіпастирі
Сан
Хронологія
Святість
Духовенство
Архіпастирське служіння
Єпископська консекрація
Пастирське служіння
Рукоположення в священники
Народження
Інтернет