Arcypasterze Ukrainy / Posługa arcypasterska / XVIII stulecie: 19
1 2

Arcybiskup Kasper Kazimierz Cieciszowski (1745 - 1831). Metropolita-arcybiskup Mohylewski (1828 - 1831), Arcybiskup (1828), Biskup ordynariusz Łucko-Żytomierski (1798 - 1828), Biskup ordynariusz Kijowski (1784 - 1798), Biskup koadiutor Kijowski (1775 - 1784), Biskup (1775 -1828)

Utworzony 14.12.2016 11:22, zmieniony 27.09.2020 12:00

Архієпископ Каспер Цецішовський народився 5 січня 1745 року у середньозаможній шляхетській родині в Озорові (Мазовія, Польща). У 1764 році вступив до Варшавської семінарії, а 1765 року виїхав до Риму, де вступив до семінарії конгрегації Поширення Віри, яка готувала майбутніх місіонерів. Ще до рукоположення в диякони, яке відбулось 18 лютого 1769 року, став 15 грудня 1768 року каноніком Варшавського капітулу, членом якого на той час був його родич о.-канонік Микола Цецішовський. А на священника висвятили 1768 року у Римі (у джерелах рукоположення приписують Святішому Отцю Климентію XIII).

Цього ж року у грудні повернувся до Польщі, а наступного став настоятелем парафії у Збучині Краківської дієцезії. Король Польщі Станіслав Август 13 березня 1775 року погодився з кандидатурою о. Каспера Цецішовського на посаду єпископа-коад'ютора Київського (єпископом-ординарієм тоді був Ігнатій Оссолінський). 29 червня цього ж року Святіший Отець Пій VI підтвердив це призначення, надавши титулярне єпископство Тheveste та право наступництва Київської кафедри зі збереженням гідності варшавського каноніка та посади настоятеля у Збучині. 8 жовтня 1775 року відбулась єпископська консекрація у Варшавській колегіаті св. Йоана Хрестителя (консекратор - єпископ Познаньський Анджей Млодзєйовський, співконсекратори - єпископ Холмський Антоній Окенцький та єпископ Смоленський Габріель Водзиньський).

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 28
1760 - інгрес митрополита-архієпископа Вацлава Сераковського до Львівської архікатедри;
1778 - єпископ-помічником Львівський Фердинанд Кіцький призначений коад'ютором архієпископа-митрополита Львівського;
1849 - о. Лукаш Баранецький призначений архієпископом-митрополитом Львівським;
1901 - освячено храм в Остап'єму на Тернопільщині;
1930 - храм св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині консекрував єпископ Луцький Адольф Шельонжек;
1947 - у Барі (Італія) висвячений на священника майбутній неофіційний представник Ватикану в Україні та Апостольський делегат в СРСР кардинал Франческо Коласуонно;
2013 - відремонтовану катедру св. Мартина у Мукачеві на Закарпатті консекрував єпископ Антал Майнек за участю єпископа Мілана Шашіка;
- каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Киселівці на Миколаївщині освятив єпископ Броніслав Бернацький;
- архієпископ Петро Мальчук консекрував відремонтований храм св. Вацлава у Житомирі;
- в парафії св. Архангела Михаїла у Павлограді на Дніпропетровщині єпископ Мар'ян Бучек освятив дім священника та земельну ділянку під спорудження парафіяльного будинку;
- о. Юзеф Павлічек в Музеї народної архітектури та побуту у Шевченківському гаї Львова освятив дерев'яний костел, перенесений сюди із села Язлівчик на Львівщині;
2019 - цвинтарну каплицю у Мартинівці на Рівненщині освятив єпископ Луцький Віталій Скомаровський;
2020 - єпископ Едуард Кава освятив два нових вітражі в пресвітерії костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі;
Następna data: wrzesień, 29
1718 - єпископ-помічник Львівський Ян Шанявський освятив наріжний камінь мурованого костелу Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому на Тернопільщині;
1751 - костел у Монастириськах на Тернопільщині консекрував під титулом Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Краківський Міхал Куніцкі;
1771 - охрещений в містечку Несухоїжі (нині - село Воля Ковельського району Волинської області) майбутній Луцько-Житомирський єпископ Михайло Пивницький (дата народження не відома);
1861 - освячено під титулом Воздвиження Святого Хреста новозбудований дерев'яний храм у Кутах на Івано-Франківщині - попередник костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1900 - храм св. Архангела Михаїла у Мостиськах-Закостеллі на Львівщині освятив єпископ Йосиф Пельчар;
1902 - освячено новоспоруджений костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині;
1906 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Краснополі на Житомирщині;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував відремонтований костел св. Архангела Михаїла у Малехові на Львівщині;
2007 - о. Мечислав Мокшицький отримав архіпастирське свячення з рук Святішого Отця Бенедикта XVI в базиліці св. Петра у Римі;
2009 - єпископ Мар’ян Бучек освятив каплицю св. Архангела Михаїла у Лубнах на Полтавщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львівській катедрі впровадив мощі св. архієпископа Зигмунда Щенсного Фелінського та освятив його епітафій;
2016 - єпископ Ян Нємєц освятив головний вівтар костелу св. Миколая у Кам'янці-Подільському;
2018 - костел св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові консекрували архієпископи Катовіцький Віктор Скворц із Польщі та Львівський Мечислав Мокшицький;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новостворені стінопис в костелі св. Архангела Михаїла у Сокалі на Львівщині;
2020 - тимчасову каплицю Матері Божої Чудотворного Медальйона у Львові на Левандівці разом із земельною ділянкою та хрестом на ній освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

Після смерті єпископа Оссолінського 7 серпня 1784 року став новим ординарієм та прийняв урядування дієцезією 8 жовтня 1784 року. Єпископський осідок тоді тимчасово містився у Житомирі, тому там 16 липня 1785 року відбувся інгрес до прокатедрального собору св. Софії. У 1795 році цариця Катерина ІІ самовільно ліквідувала Київську дієцезію та призначила єпископа Цецішовського ординарієм новоутвореної Пінської єпархії з осередком у Житомирі, проте після смерті імператриці 17 листопада 1796 року її наступник Павло І відновив 1798 року Київську дієцезію, причому за згодою Апостольської столиці її осідок офіційно перенесли до Житомира. А від 7 серпня 1798 року до цієї відновленої єпархії дадали також терени Луцької дієцезії, відтак новоутворена єпархія стала називатись Луцько-Житомирською в рамках новоствореної Могильовської митрополії, а єпископ Цецішовський став її першим ординарієм.

Микола І ще на початку 1827 року запропонував кандидатуру єпископа Цецішовського на посаду Могильовського митрополита, але Святіший Отець Леон XII підтвердив це призначення тільки 23 червня 1828 року. Новий митрополит Цецішовський у віці 83 років фактично не керував митрополією, довіривши цю роботу своїм заступникам та залишившись проживати у Луцьку. Після тривалої хвороби архієпископ Цецішовський помер 28 квітня 1831 року у Луцьку. Його поховали у підземеллі Луцького кафедрального собору свв. Апп. Петра і Павла.

Епітафія архієпископу Касперу Цецішовському у Луцькій катедрі
Епітафія архієпископу Касперу Цецішовському у Луцькій катедрі
INNE ARCYPASTERZE Z TYMI SAMYMI Stan duchowny: Arcybiskupi; Święcenia biskupi: 1. POLSKA, 2. XVIII stulecie / II połowa; Posługa pasterska: 1. POLSKA, 2. XVIII stulecie / II połowa; Święcenia kapłanski: 1. WATYKAN, 2. XVIII stulecie / II połowa; Urodzenie: 1. POLSKA, 2. XVIII stulecie / I połowa;
Arcypasterze
Stan duchowny
Chronologia
Świętość
Duchowieństwo
Posługa arcypasterska
Święcenia biskupi
Posługa pasterska
Święcenia kapłanski
Urodzenie
Internet