Arcypasterze Ukrainy / Posługa arcypasterska / Koadiutorzy: 10
1

Arcybiskup Eugeniusz Baziak (1890 - 1962). Metropolita arcybiskup Krakowski, Administrator Apostolski Lwowski w Lubaczowie (1962), Administrator Apostolski Krakowski (1951 - 1962), Koadiutor biskup Krakowski (1951 - 1951), Metropolita arcybiskup Lwowski (1944 - 1946), Koadiutor arcybiskup Lwowski (1944 - 1944), Arcybiskup (1944), Biskup pomocniczy Lwowski, Biskup (1933 - 1944)

Utworzony 17.03.2015 12:01, zmieniony 24.09.2020 12:00

Архієпископ Євгеній Базяк народився 8 березня 1890 року в Тернополі в родині судового урядника. У 1897-1903 роках навчався в тернопільській народній школі імені Конарського, потім - у Тернопільській гімназії. 1908 року вступив до Львівської Вищої Духовної семінарії і одночасно на Теологічний факультет Львівського університету. 14 липня 1912 року висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським.

Призначений вікарієм парафіяльного костелу св. Лаврентія у Жовкві. 1917 року мобілізований до австрійського війська, де служив капеланом. У 1914-1919 роках був також вікарієм у тернопольському парафіяльному костелі Матері Божої Неустанної Допомоги, знищеному після ІІсв. війни радянською владою. 1921 року у Львівському університеті захистив докторську дисертацію з теології. У 1925 році отримав статус апостольського протонотарія і почесного каноніка Львівської митрополичої капітули. З 1919 року був префектом, з 1924 року - віце-ректором, а в 1933-1939 роках - ректором Львівської Вищої Духовної семінарії. У 1931-1934 роках працював настоятелем парафіяльного костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Івано-Франківську (тоді - Станіславові).

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 28
1760 - інгрес митрополита-архієпископа Вацлава Сераковського до Львівської архікатедри;
1778 - єпископ-помічником Львівський Фердинанд Кіцький призначений коад'ютором архієпископа-митрополита Львівського;
1849 - о. Лукаш Баранецький призначений архієпископом-митрополитом Львівським;
1901 - освячено храм в Остап'єму на Тернопільщині;
1930 - храм св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині консекрував єпископ Луцький Адольф Шельонжек;
1947 - у Барі (Італія) висвячений на священника майбутній неофіційний представник Ватикану в Україні та Апостольський делегат в СРСР кардинал Франческо Коласуонно;
2013 - відремонтовану катедру св. Мартина у Мукачеві на Закарпатті консекрував єпископ Антал Майнек за участю єпископа Мілана Шашіка;
- каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Киселівці на Миколаївщині освятив єпископ Броніслав Бернацький;
- архієпископ Петро Мальчук консекрував відремонтований храм св. Вацлава у Житомирі;
- в парафії св. Архангела Михаїла у Павлограді на Дніпропетровщині єпископ Мар'ян Бучек освятив дім священника та земельну ділянку під спорудження парафіяльного будинку;
- о. Юзеф Павлічек в Музеї народної архітектури та побуту у Шевченківському гаї Львова освятив дерев'яний костел, перенесений сюди із села Язлівчик на Львівщині;
2019 - цвинтарну каплицю у Мартинівці на Рівненщині освятив єпископ Луцький Віталій Скомаровський;
2020 - єпископ Едуард Кава освятив два нових вітражі в пресвітерії костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі;
Następna data: wrzesień, 29
1718 - єпископ-помічник Львівський Ян Шанявський освятив наріжний камінь мурованого костелу Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому на Тернопільщині;
1751 - костел у Монастириськах на Тернопільщині консекрував під титулом Пресвятої Діви Марії єпископ-помічник Краківський Міхал Куніцкі;
1771 - охрещений в містечку Несухоїжі (нині - село Воля Ковельського району Волинської області) майбутній Луцько-Житомирський єпископ Михайло Пивницький (дата народження не відома);
1861 - освячено під титулом Воздвиження Святого Хреста новозбудований дерев'яний храм у Кутах на Івано-Франківщині - попередник костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1900 - храм св. Архангела Михаїла у Мостиськах-Закостеллі на Львівщині освятив єпископ Йосиф Пельчар;
1902 - освячено новоспоруджений костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині;
1906 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Краснополі на Житомирщині;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував відремонтований костел св. Архангела Михаїла у Малехові на Львівщині;
2007 - о. Мечислав Мокшицький отримав архіпастирське свячення з рук Святішого Отця Бенедикта XVI в базиліці св. Петра у Римі;
2009 - єпископ Мар’ян Бучек освятив каплицю св. Архангела Михаїла у Лубнах на Полтавщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львівській катедрі впровадив мощі св. архієпископа Зигмунда Щенсного Фелінського та освятив його епітафій;
2016 - єпископ Ян Нємєц освятив головний вівтар костелу св. Миколая у Кам'янці-Подільському;
2018 - костел св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові консекрували архієпископи Катовіцький Віктор Скворц із Польщі та Львівський Мечислав Мокшицький;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новостворені стінопис в костелі св. Архангела Михаїла у Сокалі на Львівщині;
2020 - тимчасову каплицю Матері Божої Чудотворного Медальйона у Львові на Левандівці разом із земельною ділянкою та хрестом на ній освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

Святіший Отець Пій XI 15 вересня 1933 року призначив єпископом титулярним Phocaea та Львівським єпископом-помічником. 5 листопада цього ж року висвячений на єпископа у Львові архієпископом Болеславом Твардовським. З приходом у вересні 1939 року радянської влади розпочався період переслідування Католицької Церкви. Єпископ Базяк у ці нелегкі часи заміщав важко хворого архієпископа Твардовського, а 26 квітня 1944 року був призначений архієпископом титулярним Pariany та архієпископом-коад'ютором Львівським з правом наступництва. 22 листопада цього ж року (після смерті архієпископа Твардовського) призначений Львівським архієпископом митрополитом.

Проте 26 квітня 1946 року змушений був виїхати до Польщі, перевівши туди Семінарію та інші церковні структури. Осідок архідієцезії був встановлений у Любачеві на тій частині архієпархії, яка їй належала, але після встановлення польсько-радянського кордону опинилась на території Польщі. 23 березня 1951 року призначений також коад'ютором Краківським, а 23 червня - Апостольским адміністратором Краківським. У грудні 1952 року був ув'язнений польською комуністичною владою, проте наступного року звільнений через стан здоров'я. Змушений був покинути терени Краківської архідієцезії та архідієцезії Львівської (у Любачеві). Повернувся до Кракова 1956 року. 28 вересня 1958 року висвятив в єпископи о. Кароля Войтилу (майбутнього Папу Йоана Павла ІІ). 3 березня 1962 року призначений Краківським архієпископом митрополитом та Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії у Любачеві. Помер 15 червня 1962 року у Варшаві. Похований в Кракові у Вавельській катедрі.

INNE ARCYPASTERZE Z TYMI SAMYMI Stan duchowny: Arcybiskupi; Duchowieństwo: Diecezjalne; Święcenia biskupi: 1. UKRAINA (Ruś) / Lwowski obw., 2. XX stulecie / I połowa; Posługa pasterska: 1. UKRAINA (Ruś) / Archid-ja LWOWSKA, 2. XX stulecie / I połowa; Święcenia kapłanski: 1. UKRAINA (Ruś) / Lwowski obw., 2. XX stulecie / I połowa; Urodzenie: 1. UKRAINA (Ruś) / Tarnopolski obw., 2. XIX stulecie / II połowa;
Arcypasterze
Stan duchowny
Chronologia
Świętość
Duchowieństwo
Posługa arcypasterska
Święcenia biskupi
Posługa pasterska
Święcenia kapłanski
Urodzenie
Internet