Костели і каплиці України / ГОЛОВНА СТОРІНКА: 1486


ГОРПИН. Колишній костел Опіки Пресвятої Діви Марії (1899). Львівська обл., Кам‘янко-Бузький р-н

Створено 20.01.2023 09:19

80442 Горпин

Перша письмова згадка про Горпин датується 1352 роком, є також згадки у 1442, 1448, 1483 і 1497 роках. У XIX і ХХ століттях село було власністю львівських бенедиктинок. У 80-х роках ХІХ століття у Горпині проживало близько півтисячі греко- і 430 римо-католиків, нині його населення - понад 580 осіб. Входив до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року - до Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Желехові. 1895 року, коли їх чисельність перевищила 540 вірних, власники Горпина львівські бенедиктинки розпочали підготовку до будівництва філіальної мурованої святині, яке завершили 1899 року. 1903 року храм було освячено.


ВЕЛИКОСІЛКИ (Желехів). Колишній костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (1773). Львівська обл., Кам‘янко-Бузький р-н

Створено 06.07.2018 12:03, змінено 19.01.2023 08:09

80453 Великосілки

Село Великосілки вперше згадується як Желехів у документах 1393 роком, згадується також у 1417 і 1426 роках, а поділ Желехова на Великий і Малий відбувся 1461 року. У 1890р. Желехів Малий мав 617 мешканців, у тому числі 308 греко- і 260 римо-католиків, а Великий Желехів - 1428 (943 греко- і 422 римо-католиків), нині ж у Великосілках проживає понад 1400 осіб. У 1947р. Великий Желехів і Малий об'єднались в одне село під назвою Великосілка, яке 19 вересня 1989 перейменовано на Великосілки. Село входило до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року - до Львівського.

Парафія у Желехові була заснована коштом Станіслава Кая із Милятина, місцевого Яна та Миколая Міжиглоцького із Стрептова ще 1426 року, приблизно тоді ж і збудували перший дерев'яний костел. Храм (цей чи черговий) був знищений у першій половині XVII століття, проте знову відбудований з дерева та 1718 року мав 4 вівтарі. Із 40-х років XVIIIст. відзначається поганий технічний стан костелу, а 1771 року його знищила пожежа.


КУДИРЯВЦІ. Колишня каплиця {служебниць старовєських} без титулу (1896). Львівська обл., Буський р-н

Створено 18.01.2023 08:17

80544 Кудирявці

Перша письмова згадка про Кудирявці датується 1498 роком, згадується також 1506 року. 1881 року село нараховувало 585 мешканців, з них 316 були греко- і 150 римо-католиками, нині його населення лише трохи перевищує три сотні осіб. Село входило до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Буську, проте пізніше перейшли до новоствореної парафії Святого Хреста у Новому Милятині. 1892 року у Кудирявцях було відкрито фундовану місцевими власниками Титусом і Анелею Кєляновськими охоронку (виховний заклад для дітей) заснованого ще 1850 року нині блаженним Едмундом Бояновським згромадження Сестер Служебниць Пресвятої Діви Марії (старовєських).



НОВОСІЛКИ (Новосілки Лісецькі, Ліскі). Колишня цвинтарна каплиця без титулу (193?). Львівська обл., Буський р-н

Створено 17.01.2023 09:21

80544 Новосілки

Перша документальна згадка про село Новосілки, як і сусідніє село Лісок (Ліско), датується 1476 роком. Новосілки відомі тим, що 1843 року тут поховали основоположника нової української літератури в Галичині та місцевого греко-католицького пароха о. Маркіяна Шашкевича. У другій половині XIX століття це село, щоб відрізнити від інших чисельних Новосілок, стали називати (за назвою сусіднього села) Новосілки Лісецькі (Ліскі). 1880 року Новосілки мали 997 мешканців, з яких 173 були римо-католиками, нині ж тут проживає понад півтисячі осіб. Село входило до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Католики латинського обряду Новосілок належали до парафії Святого Хреста у Новому Милятині і своєї святині не мали аж до 30-х років ХХ століття. Саме тоді за чисельності вірян майже дві з половиною сотні осіб в Новосілках було споруджено філіальну муровану каплицю на кладовищі.


Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет