69035 Запоріжжя, У XV-XVIIст. територія міста входила до Запоріжжя - краю вольностей запорізьких козаків, а 1770 року тут була закладена Олександрівська фортеця, завершення її будівництва у 1775р. співпало зі знищенням останньої Запорізької січі - Підпільнянської. Навколо фортеці селилися будівельники-селяни, каторжники, обслуговуючий персонал фортеці, відставні солдати. 1785 року Олександрівськ став поселенням міського типу, а 05.06.1806р. отримав статус повітового міста Катеринославської губернії. 23.03.1921р. місто було перейменовано на Запоріжжя, 1923 року стало центром Запорізького округу, а 10.01.1939р. - центром області. Населення - майже 732 тисячі мешканців. До революції в Олександрівську була філіальна каплиця парафії в Катеринославську (Дніропетровську), яку в 30-х роках XXст. закрили, а 50-х - знищили (на її місці збудували завод). З 1993 року Служби у Запоріжжі проводились в різних приміщеннях. Потім завдяки єпископу Я. Ольшанському та організації 'Kirche in Not' було придбано недобудований житловий будинок, у якому 04.09.1994р. після ремонту та реконструкції єпископ Я. Ольшанський освятив каплицю св. Ап. Павла. У 1997 році міська влада виділила земельну ділянку під будівництво храму та парафіяльного будинку, а 5 квітня 1998 року тодішній єпископ- помічник Кам'янець- Подільський Станіслав Падевський OFM Cap (майбутній перший єпископ Харківсько- Запорізький) освятив територію під будівництво костелу. 7 грудня 1998 року Папа Йоан Павло II освятив наріжний камінь, взятий з основи базиліки св. Апостола Петра у Римі, і того ж дня передав його запорізькому пароху о. Яну Собіло (нині - єпископ) через свого секретаря о. Мечислава Мокшицького (нині - архієпископ), а 7 жовтня 1999 року єпископ Леон Дубравський OFM заклав його під будівництво храму за проектом запорізьких архітекторів (зменшена копія базиліки св. Петра у Ватикані).
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
7 жовтня 2003 року єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму, а 7 серпня 2004 року за участю єпископів Леона Дубравського, Броніслава Бернацького та Станіслава Широкорадюка OFM консекрував святиню та її вівтар. 6 липня 2005 року Конгрегація у справах єпископів постановила надати храму статус співкафедрального. 7 жовтня 2011 року єпископ Мар'ян Бучек встановив співкатедру санктуарієм Бога Отця Милосердного. 6 лютого 2021 року архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Павла Гончарука та Яна Собіло освятив бронзовий пам’ятник Йоану Павлу II, встановлений ззовні костелу на мармуровому постаменті. Співкафедральний собор обслуговують дієцезіальні священники. При парафії працюють брати-альбертинці, котрі, зокрема, організували благочинну їдальню для безпритульних та спорудили свій монастир з каплицею Ecce Homo та прихистком для безпритульних в Осипенківському мікрорайоні Запоріжжя. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ДРУГИЕ СВЯТЫНИ, ИМЕЮЩИЕ ТАКИЕ ЖЕ Статус: 1. КОСТЕЛЫ / Катедры, 2. САНКТУАРИИ / диецезиальные; Принадлежность и состояние: КАТОЛИЧЕСКИЕ / Римско-католические; Духовенство: МОНАХИ / Альбертинцы, Alb; Титул: БОГА-ОТЦА; Возраст: 1. XX столетие, 2. XXI столетие; Интернет: Веб-, фейсбук-страницы;ОСНОВНЫЕ СОБЫТИЯ И ПУБЛИКАЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ХРАМОМ
