|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32162 Солобківці
Соло(б/д)ківці відомі у документах з 1493 року, згадуються також у 1530, 1542, 1565, 1569 і 1583 роках, а 1642 року вважались містом. У XVIIIст. місцеві власники Гумєцькі переселили сюди католиків із інших маєтностей. 1792 року у містечку проживало 1590 мешканців, 1835 року - 1540, 1893 року - 4747, 1905 року - 4300, нині - понад 2200 осіб. Були центром волості, у 1923-1957рр. - райцентром. Село входило до Ярмолинецького району, а від 2020 року - до Хмельницького.
У 40-х роках XVIIст. у Солобківцях для домініканців спорудили мурований храм св. Йосифа, який після суттєвого знищення у другій половині століття відбудували у 1722-1729 роках та відновили 1790 року. Після закриття домініканського монастиря 1832 року костел став лише парафіяльним, був також відновлений 1896 року. У 20-х роках ХХст. радянська влада відібрала парафіяльний будинок, а 1934 року храм розібрала на будматеріали, з яких у 1937 році збудували школу.
Під час ІІ світової війни солобковецькі римо-католики отримали колишній парафіяльний будинок та проводили у ньому богослужіння, проте 1949 року радянська влада його знову відібрала, а спільноту вірян розпустила.
У першій половині 90-х років ХХ століття завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса з Городка на місці колишньої святині у Солобківцях поруч із колишнім парафіяльним будинком збудували новий мурований храм, який 1995 року освятив єпископ Ян Ольшанський MIC. Проте цей костел згодом став аварійним (ймовірно, через те, що грунт під ним містить порожнини). Тому богослужіння перенесли до спорудженої біля нього каплиці.
Вірян Солобківців та ще кількох навколишніх сіл обслуговують дієцезіальні священники з парафії Пресвятої Трійці у Зінькові.
Головна сторінка