АНДРІЇВКА. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (199?). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

31633 Андріївка,
вул. Дзержинського, 60а

Андріївка розташована поблизу районного центру Чемерівці (8км). Була заснована в ХVІІІ столітті графом Андрієм Лабенецьким (звідси і назва села). Нині тут проживає понад 700 мешканців.

Окрасою Андріївки стали дві культові споруди - православна церква Андрія Первозванного та римсько-католицький храм Пресвятого Серця Господа Ісуса, споруджені у 90-х роках минулого століття коштом парафіян та сільськогосподарського кооперативу- агрофірми 'Ювілейна'. Будівництво костелу здійснене завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. Освятив храм єпископ Ян Ольшанський MIC.

БАЛИН. Костел св. Альберта Хмельовського (200? - 201?). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32440 Балин

Поселення Балин відоме у джерелах, принаймні, з 1492 року (за непідтвердженою інформацією, називалось також як Чорний Брід). Наступного століття за сприяння нового власника Балин став містечком. Нині тут проживає понад дві тисячі мешканців.

Попри статус містечка місцеві римо-католики своєї святині не мали. З відродженням релігійного життя після падіння комуністичного режиму Балин стали обслуговувати священики із парафії св. Архангела Михаїла в Дунаївцях, але пізніше його віднесли до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Залісцях (після спорудження там костелу). Віряни Балина тривалий час послуговувались каплицею, облаштованою у приміщенні колишнього магазину.

БРАГА. Каплиця цвинтарна без титулу (190?). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32365 Брага

У письмових джерелах Брага відома із середини XVI століття. За свідченнями місцевих жителів, це колись досить велике поселення (на початку ХІХ століття мало майже вісім сотень мешканців) пізніше зазнало якихось катастрофічних змін (нібито було частково затоплене), то ж тепер у ньому проживає менше двох сотень селян.

Далеко не кожне українське село мало свій католицький цвинтар. У Бразі він є, та ще й з трьохсотрічною історією. Тут хоронили навіть священників, а також католиків із інших населених пунктів. Тому не дивно, що родина Жебровських, яка мала власність у сусідніх селах, збудувала перед 1908 роком на цьому кладовищі неоготичну муровану каплицю-усипальницю, в якій знайшли вічний спочинок не тільки представники цієї родини, але й навіть їхні родичі.

ВІЛЬХОВЕЦЬ. Каплиця Матері Божої Неустанної Допомоги (1998). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32660 Вільховець

Поселення Вільховець вперше письмово згадується 1403 року. Раніше було містечком, а нині є селом із населенням майже півтора тисячі мешканців.

Вперше римсько-католицька святиня у Вільховці з'явилась 1998 року у вигляді мурованої каплиці, де у вихідні дні відправляються Святі Меси та проводиться систематична катехизація. Місцева парафія була зареєстрована владою 2 листопада 1999 року. Її обслушовують оо.-вербісти (згромадження Слова Божого) із парафії св. Архангела Михаїла у Вербовці на Вінничині, а належать до неї також римо-католики із сусідніх Слобідки, Старої Гути і Тавчан.

ГОЛОЗУБИНЦІ. Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (1827). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32466 Голозубинці,
+380 (3858) 322-81

Уперше це подільське село на річці Студениця, населення якого складає нині близько тисячі мешканців, згадується у джерелах у 30-х роках XVI століття.

У 1827 році на кладовищі у Голозубинцях було споруджено каплицю коштом Скібневських, до якої приїздили священники з парафії св. Михаїла Архангела у Дунаївцях. У 1938-1941 роках радянська влада святиню закрила, облаштувавши у ній піонерський клуб, а цвинтар знищила. У 1941 році храм було повернуто вірним, проте душпастирі приїздили сюди не часто. Із 60-х років місцевими римо-католиками опікувались у різні часи п'ятеро священників, у тому числі майбутні єпископи Ян Ольшанський MIC та Маркіян Трофим'як.

ГУТА-ЯЦЬКОВЕЦЬКА. Костел Пресвятої Трійці (1994 - 1996). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32456 Гута Яцьковецька

В історичних джерелах поселення згадується як «присілок на шляху від Яцьковець до Кривчика» і називається Слобідка Яцьковецька або Гута Чорна. Вперше датується 1530 роком. Село невелике, тут проживає менше чотирьох сотень мешканців.

Місцеві вірні раніше своєї святині немали та відвідували костели у Кам'янці-Подільському та Голозубинцях. Будівництво власного мурованого храму було здійснене у 1994-1996 роках під керівництвом оо. Юзефа Чопа та Марека Бзінковського. Костел консекрував 1999 року єпископ Ян Ольшанський MIC.

Чисельність вірних (разом із селами Яцьківці, Трибухівка, Липини і Дубинка) складає чотири десятки римо-католиків.

ДЕМ‘ЯНКІВЦІ. Костел Матері Божої Цариці (199? - 2002). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32461 Дем’янківці,
провул. Гагаріна, 5а

Вперше у документах поселення Дем’янківці згадуються 1469 роком. Нині тут проживає понад півтисячі осіб, частина з яких є католиками латинського обряду.

У 1639 році власник села Михайло Станіславський надав ці маєтності парафії св. Архангела Михаїла у Дунаївцях, до якої і належали місцеві римо-католики. Свого храму вони не мали. У 90-х роках минулого століття у Демянківцях збудували сучасний мурований костел, який було завершено завдяки зусиллям о. Станіслава Кшишковського з Дунаєвців. 2002 року храм консекрував єпископ Ян Ольшанський MIC. 1 червня 2004 року єпископ Леон Дубравський OFM заснував тут парафію, яку обслуговують дієцезіальні священники.