1 2 3

КИЇВ. Кафедральний собор св. Олександра (Алєксандра) (1817 - 1842). Київська обл., Спеціальний статус

Створено 11.01.2017 16:51, змінено 02.07.2020 12:00

01001 Київ,
вул. Костельна, 17,
+380 (44) 229-73-09,
www: st-alexander.org.ua, st-alexander.kiev.ua,
f.b.: EcclesiaCatholicaStAlexandri

Заснований наприкінці V - початку VI століть Київ на межі VIII - IX століть став головним містом Руської землі (об'єднання південних східнослов'янських племен) та столицею Руської держави. Після втрати державності був також адміністративним центром литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, столицею УНР, Української Держави та Української РСР. Нині - столиця України з населенням майже три мільйони мешканців.

У 60-х роках IXст. після успішного нападу Київського князя Аскольда на Константинополь відбулося перше хрещення Русі. Руську Церкву очолили митрополит Михайло та шестеро спеціально висвячених єпископів. Християнська віра поширювалася, у Києві та по всій Русі поставали храми, що викликало наростаюче незадоволення язичників. 882 року, спираючись на підтримку внутрішніх антихристиянських сил, Київ захопив та вбив князя-християнина Аскольда вихователь малолітнього князя Славії (майбутньої Новгородської землі) Ігоря з варяжської династії Рюріків. На Русі почалась язичеська реакція, яка тривала до смерті узурпатора-язичника Олега у 912 році. А потім ще двічі християнство відвовойовувало втрачені позиції та знову піддавалося терору, поки 998 року не відбулася подія, яка всупереч історичній правді названа хрещенням Русі.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 30
1908 - костел св. Йосифа у Кучургані на Одещині консекрував єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер;
1910 - костел Вознесіння Ісуса Христа у Красному на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Глиницях на Львівщині впровадив до каплиці Вознесіння Ісуса Христа реліквії св. Йоана Павла ІІ та освятив його образ;
Наступна дата: травень, 31
1721 - інгрес єпископа-ординарія Луцького Стефана Рупневського до катедри Пресвятої Трійці у Луцьку;
1824 - отримав священничі свячення майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський;
1830 - освячено новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові на Тернопільщині;
1880 - о. Фелікс Грохольський освятив новозбудовану каплицю св. Казимира у Тамановичах на Львівщині;
1962 - в Ніско на теренах Сандомирській дієцезії (Польща) народився майбутній архіпастир Ян Собіло, перший єпископ-помічник Харківсько-Запорізький;
1993 - новоспоруджений храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
1998 - єпископ Станіслав Падевський освятив наріжний камінь храму Святого Духа у Кіровограді (Кропивницькому);
2003 - помер колишній неофіційний представник Ватикану в Україні та Апостольський делегат в СРСР кардинал Франческо Коласуонно;
2016 - єпископ Віталій Скомаровський призначений Апостольським адміністратором вакантного осідку Київсько-Житомирської дієцезії;
2017 - проголошено костел Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині санктуарієм Матері Божої Цариці Миру;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив каплицю св. Йоана Павла ІІ та ввів до храму мощі бл. Якова Стрепи;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

7 липня 1815 року цар Олександр І підписав дозвіл на будівництво костелу у Києві. 30.08.1817р. архідиякон (титул, який тоді був еквівалентним єпископу-помічнику) о. Й. Грабовський освятив наріжний камінь під будівництво святині. У 1817-1842 роках храм було споруджено (архітектори Л. Станзані і Ф. Мехович) на пожертви вірних, у тому числі А. Савицького. 30 серпня 1842 року архідиякон о. Ю. Стейгвіло освятив костел.

У 1937-1991 роках святиню було закрито (спочатку будівлю пристосували під гуртожиток, а у 1952-1982 роках використовували як планетарій). У 1991-1995 роках здійснили ремонт храму. 7 жовтня 1995 року храм консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк. 25 червня 2001 року костел відвідав Папа Йоан Павло ІІ. Парафію обслуговують дієцезіальні священники. 6 червня 2021 року колишню співкатедру в Києві піднесено до рангу катедри, а колишня катедра у Житомирі отримала статус співкатедри.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Катедри; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Титул: 1. СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / О..., 2. СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / А... / Інші; Вік: XIX століття; Інтернет: Веб-, фейсбук-сторінки;

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ










2017. 05.03 Службу Божу з нагоди урочистості св. Олександра, покровителя храму, очолив єпископ Віталій Скомаровський у співслужінні єпископа-номінанта о. Віталія Кривицького; 05.26 В річницю смерті архієпископа Петра Мальчука Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні з єпископами Скомаровським і Широкорадюком та освятив пам’ятну дошку із зображення с.п. архієпископа Петра; 06.04 Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті уділив миропомазання п'ятьом парафіянам під час Меси англійською мовою, а єпископ Радослав Змітрович - вісімнадцятьом; 06.24 АПОСТОЛЬСЬКИЙ НУНЦІЙ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОП КЛАУДІО ҐУДЖЕРОТТІ ТА АРХІЄПИСКОП МЕЧИСЛАВ МОКШИЦЬКИЙ І ЄПИСКОП БРОНІСЛАВ БЕРНАЦЬКИЙ ВИСВЯТИЛИ НА ЄПИСКОПА О. ВІТАЛІЯ КРИВИЦЬКОГО SDB. В урочистості взяли участь католицькі єпископи обох обрядів, православні владики та інші духовні особи; 07.08 Єпископ Віталій Кривицький здійснив своє перше рукоположення в священники - неопресвітерами стали диякони-пауліни Михайло Піщик і Христофор Єрофєєв; 09.03 Святу Месу з нагоди 200-річчя закладення та освячення наріжного каменя собору очолив єпископ Віталій Кривицький; 10.28 Єпископ Віталій Кривицький висвятив на дияконів семінаристів Місійної семінарії 'Redemptoris Mater' в Києві Педая Андрія родом з Вінниці та Щуку Павла родом з Хмельницького;




Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет