ЗАБОЛОТІВ. Костел Пресвятої Трійці (1898 - 1902). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78315 Заболотів,
вул. Млинська, 3,
+380 (3476) 435-51,
www: zabolotiv.blogspot.com,
f.b.: rkpswtr

Поселення Заболотів відоме письмово від 7 травня 1442 року, а в 1453, 1455, 1475 і 1515 роках вже вважалось містом. 1890 року воно нараховувало понад чотири тисячі мешканців (понад 1600 греко-католиків, майже 400 римо-католиків та понад 2000 юдеїв). У 1940 році Заболотів став селищем міського типу та районним центром, від 1962р. належав до Снятинського району, а 2020 року увійшов до Коломийського. Нині у ньому проживає понад 4 тисячі осіб.

Вважається, що лише 1605 року у Заболотові було засновано місцеву парафію та споруджено дерев'яний костел коштом місцевого власника Станіслава Волуцького. Проте у фундаційному акті він визнав, що раніше у місті в напрямі села Демиче, яке нині є частиною міста, вже існували старий храм і навіть парафіяльний будинок, але їх знищили нападники. Проте і цю святиню у 1618-1621 роках спалили турки і татари. У 1669 році збудовали новий дерев'яний храм за кошти Бакутських.

Наприкінці другого десятиліття XVIII століття спорудження нового костелу (чи ремонт старого) приписують зусиллям та коштам настоятеля о. Андрія Недрошлянського, проте вже 1757 року цей храм перебував у настільки поганому технічному стані, що його розібрали, а з отриманої деревини спорудили каплицю на кладовищі. І того ж року чергові власники Заболотова Коссаковські фундували новий дерев'яний костел, збудований на новому місці. Ймовірно, що теж того року його освятив рогатинський декан та настоятель парафії св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві о. Бенедикт Хмєльовський. До нової святині перенесли все костельне оснащення зі старої (у тому числі п'ять вівтарів). 1774 року занотовано дзвіницю з трьома три дзвонами, пізніше інтер'єр костелу розписали. 1775 року відбулась консекрація храму.

Останню дерев'яну святиню у Заболотові збудували у 1818-1819 роках коштом власника Северина Потоцького. Її консекрували 1833 року, проте споруджена із використанням будівельних матеріалів, отриманих зі старого костелу, ця культова споруда з трьома вівтарями викликала занепокоєння візитаторів своїм технічним станом. Тому у другій половині ХІХ століття відбувся її ремонт. 1888 року дерев'яну дзвіницю замінили мурованою.

У 1898-1902 роках завдяки зусиллями настоятеля о. Леона Новіцького та коштам фондів і парафіян постав, в основному, сучасний неоготичний мурований храм, а після оздоблення та оснащення його освятили 1909 року. Під час І світової війни костел зазнав пошкоджень та був відремонтований після 1925 року. З 1931 року понад 2600 вірян у понад десятці населених пунктів обслуговував настоятель о. Михайло Розлєпіло, а парафія мала каплиці: муровану цвинтарну св. Йосифа 1902 року у Заболотові та дерев'яні у Троїці (1905р.) і Рудниках (1925р.).

О. Розлєпіло виїхав до Польщі 24 жовтня 1945 року разом із частиною костельного майна. Від 1946 року зачинений храм був продовольчим складом, а на початку 90-х років його повернули вірним. Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють сетри-феліціанки (згромадження Сестер св. Фелікса з Канталіційо), які мають свій дім поруч із костелом.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.