БОРИСЛАВ - Тустановичі. Колишній костел cв. Варвари (1902). Львівська обл., Дрогобицький р-н

823?? Борислав,
вул. Володимира Великого, 45а

Борислав вперше згадується у документах від 19 березня 1387 року. Завдяки швидкому росту видобутку нафти у І половині ХІХ століття його 20.05.2010р. об'єднали з Тустановичами разом з присілками Волянка і Попелі, а також з Губичами, Мражницею і Банею Котовською в одне поселення, яке 26.07.1933р. отримало міські права. До 21 травня 1959р. був містом обласного підпорядкування Дрогобицької області, а від 30.12.1962 - Львівської. Нині тут проживає понад 33 тисячі мешканців.

У 1885 році у Тустановичах коштом нафтовиків було споруджено дерев'яну каплицю, яка простояла до Ісв. війни. 1902 року тут збудовали у неоготичному і неороманському стилі (архітектор С. Маєрський) мурований костел коштом парафіян та нафтовиків, який освятили 4 грудня 1902 року. А 21 червня 1903 року храм консекрував єпископ К. Фішер.

У 1946-1963 роках костел був церквою, а потім використовувся не за культовим призначенням. У 1989-1990 роках храм знову був православною церквою, але остаточно його віддали греко-католикам (церква св. Анни). Після 1991 року римо-католики Борислава спочатку користувались спорудженою ними тимчасовою дерев'яною каплицею, яка згоріла 2005 року. Наступного року поруч із згорілою каплицею розпочали будівництво мурованого костелу.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.