RODATYCZE. Dawny kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1897 - 1898). Lwowski obw., Lwowski r-n (Grodecki r-n)

Utworzony 25.08.2021 08:43

81521 Родатичі

Село Родатичі (Городятичі) відоме у документах від 1370 року. Протягом кількох століть переважну більшість населення у ньому сформували поляки, зокрема, 1880 року їх було 1863 осіб, тоді як українців - лише 89. Нині тут проживає понад 1900 мешканців. Раніше належало до Городоцького району, тепер - до Львівського.

Перший (дерев'яний) костел та парафія у Родатичах постали вже на початку XV століття. 1449 року парафію, яка тоді мала титул Всіх Святих, відновили брати Ян, Миколай, Петро, Станіслав і Матей, що були спадковими війтами села. Черговий дерев'яний храм після пожежі попереднього збудовали 1689 року завдяки зусиллям настоятеля о. Каспера Голембського. Цей костел згадується 1717 року як споруджений із дубового дерева, з трьома вівтарями, а, принаймні, у 1741-1774 роках він мав ще один вівтар.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 30
1726 - з рук Краківського ординарія К. Шанявського священничі свячення отримав майбутній архієпископ-митрополит Львівський Вацлав Сераковський;
1770 - єпископа Кам'янець-Подільського Войтеха Корицинського призначено архієпископом-митрополитом Львівським;
1858 - помер у Цєшанові (Польща) архієпископ-митрополит Львівський Лукаш Баранецький, похований у львівському костелі Матері Божої Громничної, 1972 року його рештки перенесли до катедри;
1905 - архієпископ Йосиф Більчевський консекрував новозбудований костел в Стоянові на Львівщині під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1967 - о. Ян Ценський у Ґнєзно (Польща) таємно рукоположений в єпископи примасом Польщі кардиналом Стефаном Вишинським;
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Леона Малого очолив урочистість внесення мощей св. Яна з Дуклі до Львівської катедри;
2018 - о. Йосиф Павлюк у костелі Матері Божої Неустанної Допомоги у Чорноморську на Одещині освятив пам'ятну таблицю з викарбованими на ній іменами чотирьох настоятелів парафії;
Następna data: lipiec, 01
1883 - інгрес до Житомирської катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Симона Козловського;
1949 - у селі Дубовиці Житомирської області народився майбутній єпископ Леон Дубравський, ординарій Кам'янець-Подільський;
2006 - кардинал Мар'ян Яворський освятив повернений та відремонтований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Яворові на Львівщині;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу Божого Милосердя у Вінниці мощі бл. Папи Йоана Павла ІІ;
2017 - урочисте впровадження єпископа Київсько-Житомирського Віталія Кривицького до Житомирської катедри;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

Попри спроби відновлення стара святиня стала непридатною, тому 1817 року було збудовано новий дерев'яний храм, який 1 серпня цього ж року освятив о. Пій Клюгер. Тоді ж спорудили також дзвіницю, а наступного року - парафіяльний дім. 1822 року архієпископ Андрій Анквич під час візитації освятив дзвони 'Петро', 'Ян' та 'Алоїзій' (тоді костел мав три вівтарі). Протягом цього століття здійснювались незначні ремонтні роботи в святині, проте стала очевидною потреба нового храму.

Тому 15 квітня 1897 року завдяки коштам настоятельки згромадження Сестер Божого Провидіння м. Марії Антоніни Мірської у Родатичах розпочалось спорудження мурованого костелу за проектом львівського архітектора Альфреда Каменобродського. І вже 2 жовтня 1998 року цей храм освятив його настоятель о. Зенон Любомирській, проте робота із оздобленням та оснащенням святиня продовжувалась і далі, що теж було частково оплачено м. Мірською (зокрема, вівтарі з образами, скульптури святих, три дзвони, орган і т.д.). 4 червня 1905 року належно оснащений та оздоблений храм консекрував архієпископ Йосиф Більчевський. Цього ж року на місцевому кладовищі було поховано фундаторку костелу м. Марію Антоніну Мірську.

Zdjęcie: Ігор Мартинів

У 1923 році святиню було огороджено, а архієпископ Болеслав Твардовський. освятив два дзвони (через два роки освятили також третій дзвін). Аж до середини 40-х років, коли парафію разом із костельним майном покинули, виїзджаючи до Польщі священники та парафіяни, у храмі здійснювались лише дрібні ремонти.

У 1952-1956 роках костел використовувався в якості зерносховища та складу хімікатів, а потім у ньому облаштували клуб культури. За непідтвердженою інформацією, в 90-х роках покинутий храм намагались реставрувати поляки, проте місцева громада не дозволила їм це зробити (вдалось відновити тільки капличку-усипальницю м. Мірської та чотирьох черниць на кладовищі). Нині костел перебуває у стані повністю занедбаної руїни.

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI Status: KOŚCIOŁY / Zwyczajne; Przynależność i stan: ZNISZCZONE / Częściowo; Wezwanie: TRÓJCY PRZENAJŚWIĘTSZEJ; Wiek: XIX stulecie;