ГОРПИН. Колишній костел Опіки Пресвятої Діви Марії (1899). Львівська обл., Львівський р-н

80442 Горпин

Перша письмова згадка про Горпин датується 1352 роком, є також згадки у 1442, 1448, 1483 і 1497 роках. У XIX і ХХ століттях село було власністю львівських бенедиктинок. У 80-х роках ХІХ століття у Горпині проживало близько півтисячі греко- і 430 римо-католиків, нині його населення - понад 580 осіб. Входив до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року - до Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Желехові. 1895 року, коли їх чисельність перевищила 540 вірних, власники Горпина львівські бенедиктинки розпочали підготовку до будівництва філіальної мурованої святині, яке завершили 1899 року. 1903 року храм було освячено.

У 1918-1919 роках у Горпині заснували парафіяльну експозитуру, яка 1923 року стала самостійною парафією. Її фінансово-майнове забезпечення становили земельні ділянки, подаровані бенедиктинками та настоятелем парафії св. Миколая єп. у Вижнянах, а парафіяльним став будинок, в якому мешкали сестри. Втім, вже 1922 року у селі було збудовано новий парафіяльний будинок разом із іншими (господарськими) приміщеннями.

Від 1931 року приблизно 1400 вірян у семи селах обслуговував адміністратор о. Гіацинт Лукасевич, якого 1938 року замінив о. Августин Борачек. Парафія мала філіальні муровані каплиці у Новій Лодині і Новому Ставі, а костел містив єдиний дерев'яний вівтар з образом Матері Божої з Дитятком і св. Йосифом XVIII століття, реставрований у ХХ столітті. Була також дерев'яна дзвіниця.

Джерело фотознімка: foto-planeta.com

Після ІІ світової війни частину костельного майна вивезли до Польщі, а храм у Горпині радянська влада використовувала як склад і хлів. Від 1992 року колишня римсько-католицька святиня пустує та все більше і більше руйнується. Вівтарний образ Матері Божої з Дитятком і св. Йосифом зберігся у місцевій церкві.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.