81410 Самбір, У 1241 році уцілілі мешканці Самбора, який знищили татаро-монголи, оселились у давньоруському поселенні Погонич, яке з часом розрослося і його назвали «Новим Самбором» чи просто «Самбором», а зруйноване місто було відновлене вже під іменем «Старого Самбора». 13 грудня 1390р. Новий Самбір отримав магдебурзьке право. У 1774 році Самбір став центром циркулу, а 26 липня 1778 року цісар Йосиф II надав йому титул «Вільного королівського міста». З 60-х років XIX століття був повітовим центром, а від 1939 року є центром району. Проживає тут майже 35 тисяч мешканців. У 1390 році у (Новому) Самборі було засновано парафію (ймовірно, що першим дерев'яним костелом св. Миколая стала церква св. Параскови). 1498 року храм знищили татари.
|
||||||||||||||||||||||
|
У 1530-158? роках за проектом Юзефа Тарновчика спорудили сучасний мурований храм з готичними емелентами на місці спаленої святині; його консекрував архієпископ Я. Соліковський. Відновлений у 1637-166? роках (після пожежі 1637 року) костел повторно консекрував 1664 року єпископ С. Сарновський. У 184?, 1886-1889 та 192? роках святиню реставровано. У 1864-1865рр. у храмі служив майбутній єпископ о. Йосиф Пельчар. Храм був чинним за радянської влади. У 1990-2000 роках біля нього збудували парафіяльний будинок, а у 2001-2002рр. святиню було відновлено. 18 травня 2007 року єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом. Парафію обслуговують оо.-воскресінці (згромадження Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа), працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Родини Марії. |
||||||||||||||||||||||
GŁÓWNE WYDARZENIA I PUBLIKACJE ZWIĄZANE ZE ŚWIĄTYNIĄ
