80700 Білий Камінь

Перша письмова згадка про Білий Камінь датується 1493 роком. У 1614 році Білий Камінь відмежували від двох більших сіл — Ушні та Черемошні. У 1682 році йому надали магдебурзьке право. 1785 року містечко налічувало 1493 мешканців (935 християн), 1880 року - 3144 (1090 греко- і 420 римо-католиків), Після Ісв. війни Білий Камінь втратив статус міста та у документах того часу вже значиться селом, в якому 1921 року проживало лише 1515 осіб, нині ж - менше восьми сотень мешканців.

Мурований костел у Білому Камені споруджено коштом його власників родини Вишневецьких 1613 року, а парафія тут постала 1615 року (правда, є непідтвержена інформація, що її було утворено набагато раніше, ймовірно, на основі первісного дерев'яного храму). Ця ж родина 1642 року профінансувала також заснування препозитури, проте у 1648-1657 роках, а також у 1667, 1672, 1675 роках святиня зазнала значних руйнувань спочатку від козаків, а потім - від татарів і турків.

80600 Броди,
вул. Ентузіастів, 1,
+380 (3265) 428-99

Перша письмова згадка про Броди датується 1084 роком, 22.08.1584р. отримали магдебурзьке право, у 1782-1787 роках були осередком циркулу, 1866 року стали повітовим, а з 1940 року є районним центром. Нинішнє населення - понад 23 тисячі мешканців.

У 80-х роках XVI століття у Бродах було споруджено перший костел (дерев'яний), а у 166?-167? роках збудовано вже мурований храм, який 1696 року Баківський консекрував єпископ А. Чешейка як свою резиденцію. У XVII-XIX століттях храм кілька разів ремонтувався, а також його було розширено. У 1927, 1930, 1933 і 1935 роках здійснено чергові ремонти святині.

80600 Броди,
вул. Стуса, 9

Перша письмова згадка про Броди датується 1084 роком, 22.08.1584р. отримали магдебурзьке право, у 1782-1787 роках були осередком циркулу, 1866 року стали повітовим, а з 1940 року є районним центром. Нинішнє населення - понад 23 тисячі мешканців.

У 80-х роках XVI століття у Бродах було споруджено перший костел (дерев'яний), а 1594 року засновано парафію коштом С. Жовкевського. У 166?-167? роках збудовано вже мурований храм коштом С. Конецпольського. 1696 року Баківський єпископ А. Чешейка консекрував костел як свою резиденцію. У 1699 році святиню відновлено зусиллями єпископа Чешейки після пожежі, спричиненої нападом на Броди турків. У XVIII-XIX століттях храм кілька разів ремонтувався після пожеж, а також його було розширено; добудовано каплиці та споруджено дзвіницю. У 1927, 1930, 1933 і 1935 роках здійснено чергові ремонти святині.

80500 Буськ,
вул. Шкільна, 9,
+380 (3264) 234-33,
www: busk.saletyni.org

Перша згадка про Буськ датується 1097 роком, хоча місто вважається заснованим значно раніше, згадується також у XII-XIV століттях. 1411 року Буськ отримав магдебурзьке право, а 20 листопада 1582 року став вільним королівським містом. 1880 року мав майже 4300 мешканців, у тому числі 2215 римо- та 1677 греко-католиків. Від 1966 року був районним центром, нині ж входить до Золочівського району. Населення - понад 8500 мешканців.

Наприкінці XIV - на початку XV століть у Буську на Старому Місті було збудовано перший костел (св. Станіслава) та засновано парафію. Після знищення цієї святині татарами спорудили новий храм 1504 року, але вже на Новому Місті та під титулом Пресвятої Діви Марії.

80511 Грабова

Село Грабова вважається заснованим на переломі XV - XVI століть. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало 912 мешканців, з яких 512 були римо- і 352 греко-католиками, нині ж його населення складає лише чотири сотні осіб. Грабова входила до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Буську. В середині ХІХ століття їх чисельність перевищувала сім сотень, через якийсь час становила понад вісім сотень, проте пізніше значно зменшилась (ймовірно, через те, що з Грабової виділилось кілька присілків в якості самостійних поселень).

80520 Гута

Вважається, що поселення вже існувало, принаймні, 1600 року. 18 липня 1946 назва Гута Полонична була змінена на Гута. Нині тут проживає близько 240 мешканців. Село входило до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Католики латинського обряду Гути спочатку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Буську, а від 1864 року їх село у схематизмах Львівської архідієцезії вже подається у складі парафії св. Станіслава єп. мч. у Топорові (причому, під назвою Гута Полонична). Їх чисельність від середини ХІХ століття до середини 30-х років ХХ століття зросла від менше двох сотень вірних до понад чотирьох сотень.

80716 Єлиховичі

Перша писемна згадка про Єлиховичі датується 1447 роком. Село з 1624 року по ХХ століття було власністю парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві. Нині його населення - менше тисячі мешканців.

Місцеві римо-католики, чисельність яких у передвоєнний період сягнула півтисячі, теж належали до цієї парафії. У 1938 році у Єлиховичах було споруджено філіальний мурований костел за проектом архітектора Л. Дайчака.