48273 Гадинківці Перша згадка в документах про Гадинківці датується 1483 роком, згадуються також у 1491, 1564 і 1578 роках. У 80-х роках ХІХст. село мало майже 1100 мешканців (приблизно 840 греко- і 240 римо-католиків), нині тут проживає більше тисячі осіб. Українців у селі було значно більше, ніж поляків, проте кількісь останніх суттєво збільшилась у 20-х - 30-х роках ХХст. після розселення колоністів із Польщі. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського. Спочатку католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях. У схематизмі Львівської архідієцезії 1862 року вперше згадується каплиця в Гадинківцях, в якій інколи проводили богослужіння для майже 330 місцевих вірян. За інформацією схематизму 1864 року, вони перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури в Жабинцях, яка пізніше стала парафією. Причому, їх чисельність чомусь зменшилась до 220 осіб, а каплиця взагалі не згадується.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Принаймні, від 1875 року у схематизмах знову подається каплиця у Гадинківцях, в якій спочатку епізодично, а від 1898 року регулярно кожну другу неділю звершували Меси. В схематизмі 1908 року вперше уточнюється, що ця каплиця була збудована місцевим власником Альфредом Целецьким, а освятили її 1880 року. Перед І світовою війною село вже мало півтисячі римо-католиків, а ця калиця проіснувала, принаймні, до 1926 року. Ймовірно, що старий храм у Гадинківцях став надто малим для зростаючої спільноти римо-католиків чи просто непридатним з технічної точки зору. Тому у 1925-1926 роках було збудовано нову філіальну муровану каплицю, яку освятили 12 вересня 1926 року (можливо, під титулом Серця Ісуса). За непідтвердженими даними, черговий власник села Артур Целецький передав Церкві будинок гуральні, який і було пристосовано (чи перебудовано) під каплицю. Оскільки нині колишня римсько-католицька святиня використовується в якості будинку культури, то, швидше за все, саме таким чином нею стали послуговуватись вже в радянські часи. Будівлю було кілька разів відремонтовано (останній раз - 2021 року, коли до неї також прибудували літню сцену), внаслідок чого в ній важко тепер упізнати колишню сакральну споруду. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
