BUCZACZ. Kościół p.w. Matki Bożej Szkaplerznej / Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1761 - 1763). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n (Buczacki r-n)

Utworzony 20.01.2016 15:06, zmieniony 15.08.2022 08:49

48400 Бучач,
вул. Мулярська, 2,
+380 (3544) 216-67

Бучач у документах вперше згадується 1260 роком, проте у польських джерелах є інформація про його існування ще у XIIст. Отримав магдебурзьке право у 1393 році, яке 1427 року перевели на польське, а у 1515 році магдебургія була відновлена. 1880 року Бучач мав майже 9 тисяч мешканців, з яких 1816 були римо- та 1066 греко-католиками. У 1921-1939 роках місто було центром Бучацького повіту, 1944 року стало районним центром, а від 2020 року належить до Чортківського району. Проживає тут нині понад 12400 мешканців.

Ще 1379 року у Бучачі завдяки Михайлу Бучацькому постала одна з найстаріших у Львівській архідієцезії латинська парафія та споруджено костел. 28 липня 1397 року храм (ймовірно, дерев'яний) було освячено у свято Успіння Пресвятої Діви Марії, потім його замінили мурованим (ймовірно, готичним). Наприкінці XVI століття належав протестантам, а в 70-х роках XVII століття зазнав істотних пошкоджень під час турецьких нападів, зокрема, втратив склепіння.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: styczeń, 27
1760 - о. Адам Красінський, призначений ординарієм Кам'янець-Подільським, рукоположений в єпископи в Скєрнєвічах (Польща) митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським;
2008 - нову каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові освятив єпископ Броніслав Бернацький;
Następna data: styczeń, 28
1392 - консекровано у Тарнові єпископом Матеєм Яніном з Перемишля майбутнього блаженного о. Якова Стрепу, призначеного архієпископом-митрополитом Галицьким;
1917 - о. Ігнатій Дубовський, призначений ординарієм Луцько-Житомирським, консекрований у Санкт-Петербурзі колишнім єпископом-помічником Луцько-Житомирським ординарієм Сейненським Антонієм Карасем;
2001 - проголошено кардиналом Католицької Церкви архієпископа-митрополита Львівського Мар'яна Яворського;
2018 - в Берегові на Закарпатті у костелі Воздвиження Святого Хреста освятили меморіальну дошку святому Ласло до 825-річчя його канонізації;
2022 - Папа Франциск прийняв зречення з посади ординарія Мукачівського єпископа Антала Майнека та призначив Апостольським адміністратором дієцезії єпископа Миколу Лучка;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

У 1709-1710 і 1711-1718 роках відбулись відновлення та реконструкція святині завдяки зусиллям настоятеля о. Олександра Млодкевича. 1754 роком датується остання згадка про цей храм. Він мав дві каплиці з боків та фронтальну вежу, а більшість вівтарів та решта костельного оснащення походять з початку XVIII століття, коли храм відновлювася.

Восени 1760 року стару святиню почали розбирати.У 1761-1763 роках на кошти місцевого власника Миколая Потоцького було споруджено новий бароковий мурований костел за планом архітектора Мартина Урбаніка (є припущення, що до будівництва цього храму причетний також Бернард Меретин). Видатний скульптор Галичини Йоан Георгій Пінзель зі своїми учнями виконав різьблення вівтарів. 14 серпня 1763 року Львівський архієпископ Вацлав Сераковський під час візитації консекрував храм під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії та п'ять його вівтарів. З канонічними візитаціями у костелі побували архієпископи Анджей Алоїзій Анквіч (1816 року та 8 травня 1825 року), Францішек Піштек (22-23 травня 1838 року) і Лукаш Баранецький (7 вересня 1852р.).

Źródło zdjęcia: ishchuk.net

У 20-х роках XX століття святиню відремонтували, оскільки храм пошкодили російські війська у І світову війну. Від 1926 року близько тисячі вірян у місті та десяти сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Ян Свьондер, а парафія мала філіальні святині у селах Джуринська Слобідка (до 1935 року), Звенигород, Ліщанці, Нагірянка, Новоставці (до 1925 року), Пишківці (до 1933 року), Підзамочок, Рукомиш, Сороки та Трибухівці (до 1933 року), а також каплицю на цвинтарі. Костел і далі містив п'ять вівтарів, чотири бічні були присвячені св. Тадею, св. Миколаю, Матері Божій Святого Скапулярію та св. Антонію.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1945-1991 костел був закритий, використовувався як склад та міська котельня. Частину костельного майна вивезли до Польщі останні місцеві душпастирі - оо. Валентин Опалінський та Владислав Сигнатович. 24 серпня 1991 року повернений храм освятив єпископ Маркіян Трофим'як. Костел отримав новий титул Матері Божої Святого Скапулярію, протягом наступних років йому повернули колишню велич. 2022 року коштом мецнатів святиня отримала новий орган замість старого дерев'яного, знищеного радянською владою.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють сестри-непорочниці (згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії).

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

З XVст. у Бучачі був також костел Святого Хреста, який на початку XVIIIст. розібрали перед будівництвом на його місці греко-католицької церкви Воздвиження Чесного Хреста василіянського монастиря.

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI Status: KOŚCIOŁY / Zwyczajne; Przynależność i stan: KATOLICKIE / Rzymsko-katolicke; Duchowieństwo: ZAKONNICE / Niepokalanki; Wezwanie: 1. MATKI BOŻEJ / Szkaplerza, 2. MATKI BOŻEJ / Wniebowzięcia; Wiek: XVIII stulecie;