BEREGOWO (Beregsas). Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego (1418). Zakarpacki obw., Beregiwski r-n

Utworzony 25.09.2014 11:36, zmieniony 18.06.2020 12:00

90200 Берегово,
вул. Ракоці, 5,
+380 (3141) 251-13,
www: beregszasziplebania.org.ua,
f.b.: 359821107435015

Місто Лампертаза (Lamperthaza) було засноване 1063 року принцом Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І. 1247 році для відбудови міста після руйнування військами хана Батия король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії. У 1271 року місто стало центром комітату Берег, у 1342 році отримало статус вільного королівського міста, а 1396 року Березький комітат з центром у Лампертсасі був подарований подільському князеві Феодору Корятовичу. 1504-го вперше з'являється назва Берегсас (Beregszasz). 1946 року отримало статус міста та центру округи, від 1953 року - районний центр. Населення нині - майже 24 тисячі мешканців.

Вважається, що перший місцевий костел, який знищили татаро-монголи у 1240–1241 роках, збудували німецькі переселенці 1100 року, а сучасний мурований храм було споруджено 1418 року. Проте ймовірніше було б припустити, що перший храм збудували німці-колоністи після 1247 року, коли їх переселили із Саксонії (навряд чи вони б очікували аж 1418 року, щоб отримати свою святиню, тим більше, що перша згадка у документах про воздвиженський костел датується саме 1247 роком). 1565 року храму завдали шкоди угорські протестанти, а у 1657 році він був практично зруйнований польськими військами. Вони 17 липня обклали хмизом костел, у якому сховалося населення міста, і підпалили. Невдовзі відремонтований храм постраждав удруге, коли 1686 року він став ареною боїв між австрійськими військами та повстанцями. Костел простояв у руїнах понад півтора століття.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: marzec, 27
1885 - номіновано на посаду Львівського архієпископа-митрополита єпископа Северина Моравського;
1990 - перша післявоєнна Меса та освячення костелу св. Анни у Сторожинці на Буковині;
2002 - Апостольську адміністратуру Закарпаття піднесено до рангу Мукачівської дієцезії, її адміністратор єпископ Антал Майнек номінований ординарієм Мукачівським, собор св. Мартина у Мукачеві отримав статус кафедрального;
Następna data: marzec, 28
1624 - єпископ Ян Чолганський освятив наріжний камінь під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині;
1883 - номіновано ординарієм Луцько-Житомирським о. Симона Козловського;
1924 - помер єпископ-ординарій Перемишльський Йосиф Пельчар, майбутній святий, похований у підземеллі костелу Пресвятого Серця Ісуса у Перемишлі;
1938 - освятили найбільший дзвін, вилитий із двох тріснутих, в костелі св. Йосифа в Ушні на Львівщині;
1992 - призначений архієпископом Галльським та Апостольським нунцієм в Україні о. Антоніо Франко, майбутній Апостольский адміністратор Закарпаття;
- костел Пресвятої Трійці в Олеську на Львівщині освятив єпископ М. Трофим'як;
- єпископ Ян Ольшанський повторно освятив храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Погребищі на Вінничині;
1993 - повернений костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Ялті в Криму освятив єпископ Ян Ольшанський;
2009 - єпископ Броніслав Бернацький в костелі св. Йосифа у Миколаєві освятив орган;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

У 1837-1839 роках святиню було відбудовано коштом графа Шенборна. Архітектор Альбін Тишлер, який керував роботами, надав храму готичних форм, зберігши деякі елементи романського стилю. 1846 року храм консекрував єпископ Януш Гам. У 1899 році костел отримав орган будапештської фірми братів Рігерів. 1900 року відбулася ще одна реконструкція, яка вважається досить невдалою. У 2002 році проведено зовнішню реконструкцію святині, на стіні якої встановили меморіальну дошку засновнику міста - князю Ламперту.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI Status: KOŚCIOŁY / Zwyczajne; Przynależność i stan: KATOLICKIE / Rzymsko-katolicke; Wezwanie: JEZUSA CHRYSTUSA / Krzyża, Męki; Wiek: XV stulecie; Internet: Stronу www, facebook;