ANTONÓWKA. Dawny kościół p.w. św. Antoniego (1925). Wołyński obw., Łucki r-n

45615 Антонівка

Невелике поселення Антонівка існувало, принаймні, вже в XIX столітті та налічувало близько двох сотень мешканців, частина яких була мазурами із Польщі. На початку ХХ століття повз село пройшла залізнична колія Київ-Ковель, що посприяло його розвитку. Нині тут проживає менше трьох сотень селян.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Рафаїла у Бережниці. У 1925 році в Антонівці завдяки її власнику бельгійського походження Камілю де Пурбе (Kamil de Pourbaix) було споруджено дерев'яний костел св. Антонія у підкарпатському стилі та поруч парафіяльний будинок. 18 липня 1930 року новоспоруджений храм відвідав єпископ Адольф Шельонжек, який 1934 року утворив тут парафію.

BARASZE. Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1795). Żytomierski obw., Zwiahelski r-n

11255 Бараші

Перша документальна згадка про Бараші датується 1586 роком, проте поселення значно старіше, про що свідчать знайдені у центрі села залишки городища Замчища XII-XIII століття. Від 1577 року деякий час вважалось містечком. 1880 року тут проживало близько семи сотень мешканців, 1890 року - вже 2200, 1906 року - 2609, 1923 року - 3353, нині ж - понад дві тисячі осіб. У 1923-1963 роках Бараші були райцентром, потім увійшли до Ємільчинського району, а 2020 року - до Новоград-Волинського, який перейменовано на Звягельський.

У 1795 році в Барашах у центрі села на теренах древнього городища місцевий землевласник Йосиф Урбановський збудував власним коштом дерев'яний костел, який, принаймні, від середини XIX століття був філіальною святинею парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах. У 1900 році храм обшили ззовні і всередині струганими дошками і пофарбували в синій колір.

BEDNARÓW. Dawny kościół p.w. Najświętszego Serca Jezusa (1889). Iwano-Frankiwski obw., Kałuszski r-n

77350 Боднарів

Перша згадка про Боднарів датується 1442 чи навіть 1421 роком, є також згадка 20 жовтня 1466 року. На початку 80-х років ХІХ століття село мало понад 1100 мешканців, 1900 року - 1613 жителів (1526 українців і 87 поляків), 1939 року - 2020, у тому числі 1870 українців і 130 поляків, нині - понад 2400 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Валентина у Калуші. За чисельності вірних у Боднарові лише близько чотирьох десятків у другій половині 80-х років завдяки зусиллям та коштам калуського настоятеля о. Адальберта (Войтеха) Кляйна та інших жертводавців у селі було збудовано дерев'яний костел, який освятили 1889 року під титулом Пресвятого Серця Ісуса.

BEREZÓW NIŻNY. Dawna kaplica bez wezwania (1892). Iwano-Frankiwski obw., Kosowski r-n

78615 Нижній Березів

Нижній Березів як частина єдиного до XVII століття Березова ввжається заснованим 993 року, проте в документах вперше згадується 1412 року. Є також згадки у 1415 і 1483 роках. 1880 року у селі проживало 1254 мешканців, у тому числі 1015 греко- і 174 римо-католиків, нині ж село має понад 1200 осіб.

Місцеві католики латинського обряду належали до локальної капеланії, яка потім стала самостійною парафією Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, у Яблунові. В середині та наприкінці ХІХ століття їх чисельність становила близько 180-190 вірних, проте перед І світовою війною збільшилась до трьох сотень осіб.

BORYSŁAW. Dawna kaplica p.w. Matki Bożej Neustającej Pomocy (1995). Lwowski obw., Drohobycki r-n

823?? Борислав,
вул. Володимира Великого

Борислав вперше згадується у документах від 19 березня 1387 року. Завдяки швидкому росту видобутку нафти у І половині ХІХ століття його 20.05.2010р. об'єднали з Тустановичами разом з присілками Волянка і Попелі, а також з Губичами, Мражницею і Банею Котовською в одне поселення, яке 26.07.1933р. отримало міські права. До 21 травня 1959р. був містом обласного підпорядкування Дрогобицької області, а від 30.12.1962 - Львівської. Нині тут проживає понад 33 тисячі мешканців.

До 1885 року місцеві римо-католики, які належали до парафії cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі, не мали власної святині.

Спільнота римо-католиків у Бориславі була зареєстровна 1991 року. Колишні місцеві римсько-католицькі святині (зокрема, костели cв. Варвари у Тустановичах та Христа Царя у Мражниці) віддали греко-католикам та православним. Тому у 1995-1998 роках на місці колишнього польського цвинтаря (недалеко від костелу cв. Варвари) було споруджено тимчасову дерев'яну каплицю, яку освятив 7 червня 1998 року архієпископ Мар'ян Яворський.

BROSZNIÓW-OSADA. Dawny kościół bez wezwania (1937). Iwano-Frankiwski obw., Kałuszski r-n

7761? Брошнів-Осада

Із 80-х років XIX століття поблизу відомого із XVI століття Брошнева поставали деревообробні та інші підприємства. На них працювали спеціалістами переселенці, яких тут називали осадниками, а утворене селище отримало назву Брошнів-Осада. 1939 року в ньому проживало 1980 мешканців, у тому числі 1380 поляків, 300 українців і 60 німців, нині ж - понад 5500 осіб. Від 1940 року є селищем міського типу, входило до Рожнятинського району, а від 2020 року належить Калуському.

Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Матері Божої Скорботної у Рожнятові. Від 1901 року вони послуговувались новозбудованою філіальною дерев'яною каплицею св. Цецилії у розташованих поряд Креховичах.

BUDKI SNOWIDOWICKI. Dawny kościół p.w. św. Anny (1932 - 1933). Rówieński obw., Sarnenski r-n

34250 Будки-Сновидовицькі

Село Будки-Сновидовицькі вважається заснованим 1542 року. Нині його населенння складає менше трьох сотень мешканців.

Римо-католики села належали до парафії св. Терези від Немовляти Ісуса у Рокитному. У 1932-1933 роках завдяки зусиллям рокитнянського настоятеля о. Брунона Виробіша коштом місцевих вірян тут збудували невеликий філіальний дерев'яний костел, який отримав титул святої Анни. Говний вівтар, присвячений покровительці храму, виготовили столярі Будок-Сновидовицьких.