32440 Балин

Поселення Балин відоме у джерелах, принаймні, з 1492 року (за непідтвердженою інформацією, називалось також як Чорний Брід). Наступного століття за сприяння нового власника Балин став містечком. Нині тут проживає понад дві тисячі мешканців.

Попри статус містечка місцеві римо-католики своєї святині не мали. З відродженням релігійного життя після падіння комуністичного режиму Балин стали обслуговувати священики із парафії св. Архангела Михаїла в Дунаївцях, але пізніше його віднесли до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Залісцях (після спорудження там костелу). Віряни Балина тривалий час послуговувались каплицею, облаштованою у приміщенні колишнього магазину.

48100 Боричівка

Боричівка вперше у документах згадується 28 квітня 1455 року. У 60-х роках XVII століття частину села отримали оо.-кармеліти із Теребовлі, які володіли нею аж до ІІ світової війни. Протягом цього часу Боричівка була заселена колоністами із Польщі (якщо у першій половині ХІХ століття поляків було вже у два рази більше, ніж українців, то наприкінці 30-х років село стало повністю польським). Але 1945 року їх репатріювали до Польщі, а в Боричівку завезли українців із Польщі. Нині у селі проживає понад півтисячі осіб. Входило воно до Теребовельського району, а тепер - до Тернопільського.

Римо-католики Боричівки належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі. На зламі ХІХ - ХХ століть їх чисельність сягнула тисячі. Саме тоді, 1904 року тут завдяки зусиллям вікарія о. Валентина Пухали розпочали спорудження філіального мурованого костелу, яке завершили, в основному, 1907 року його освяченням. Храм ще не було викінчено, але через відсутність коштів роботу довелось зупинити. Лише 1909 року вдалось зібрати достатньо грошей, щоб цього ж року закінчити будівництво святині.

47730 Буцнів

Поселення Буцнів (Бучнів) вперше у документах згадується у 1464 році, 1469 року отримало маґдебурзьке право. Наступні письмові згадки - у 1473, 1501, 1504 та 1564 роках. 1838 року Буцнів втратив статус міста. У 80-х роках цього століття село нараховувало понад півтори тисячі мешканців, більшість яких була греко-католиками. Нині тут проживає майже півтори тисяч осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. Ще 1882 року вони, декларуючи готовність збудувати костел, звернулись до Львівської курії з проханням щодо заснування у Буцнові парафію. І вже у 1887-1888 роках задяки коштам міцевого власника Теодора Серватовського та вірян Буцнова і сусідніх Серединок цей храм за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича було, в основному, споруджено.

81141 Верхня Білка

Село Верхня Білка, яке до 1946 року називалось Білка Шляхетська, вперше у документі згадується 1400 роком. Ймовірно, що 1441 року воно отримало німецьке право. Населене було переважно поляками. Нині тут проживає півтори тисячі мешканців. Входило до Пустомитівського району, а тепер - до Львівського.

Від 1400 року римо-католики села належали до парафії св. Миколая у Вижнянах, проте 1441 року вони збудували свій костел (дерев'яний) та заснували самостійну парафію. Храм зруйнував татарський напад. 1546 року місцевий власник Фелікс Земецький профінансував спорудження мурованого костелу. Але він теж постраждав під час турецько-татарських нападів у 1620-1621 та 1672 роках. Станом на 1722 рік святиня, яка носила титул свв. Войтеха та Юрія і мала лише один вівтар, ще не була відремонтована.

31352 Гвардійське,
вул. Соборна, 33,
+380 (382) 62-41-82

Містечко Фельштин (Фульштин) заснував Микола Гербурт у 1584 році на честь Фульштина у Моравії, з якого походив. У радянський період якийсь час Фельштин був центром району. З 1947 року село називається Гвардійське, і проживає у ньому нині понад 2300 мешканців.

У 1594-1596 роках перший дерев'яний костел у Фельштині було збудовано за кошти М. Гербурта, проте 1615 року храм знищили турки. Черговий дерев'яний костел постав у 1721 році, а у 1753-1791 роках було споруджено мурований храм коштом М. Граб'янки та О. Морського. 26 липня 1791 року костел консекрував єпископ- ординарій Кам'янецький Адам Красінський під титулом Провидіння Господнього.

13337 Гришківці,
вул. Добровольчих батальйонів, 1,
+380 (4143) 633-44

Село Гришківці вважається заснованим 1775 року, хоча, за переказами старожилів, воно постало раніше, принаймні, на півстоліття. Статус селища міського типу отримало 1938 року. Нині у ньому проживає понад 4100 мешканців.

Вже у XIX столітті у Гришківцях були римо-католики, проте їх чисельність не перевищувала 10 відсотків від загального числа селян. І своєї святині вони не мали. Римсько-католицький храм у селі спорудили лише наприкінці першого десятиліття XX століття.

100?? Житомир,
вул. Селецька, 21,
f.b.: 100037781611347

Вважається, що Житомир засновано близько 884 року, хоча перша писемна згадка про нього датується 1240 роком. Магдебурзьке право отримав у 1432-1444 роках. У 1804 році Житомир став адміністративним центром Волинської губернії. Статус міста - з 1884 року. Нині є обласним центром з населенням майже 265 тисяч мешканців.

Перший дерев'яний костел Діви Марії знищили татари ще у XV столітті.

Парафіяльну спільноту, яка з 2009 року послуговувалась каплицею, облаштованою в кімнаті багатоповерхового будинку по вулиці Селецькій на Польовій, зареєстровано 30 березня 2010 року. Першим її адміністратором був о. Станіслав Білявський. Протягом жовтня-листопада 2018 року завдяки зусиллям чергового настоятеля о. Євгена Бобика на місці будівництва майбутнього парафіяльного костелу споруджено тимчасову каплицю.