БАКОШ. Костел св. Василя (Ласло, Базилєго), короля (1994 - 1997). Закарпатська обл., Берегівський р-н

90211 Бакош

Село заснували 1927 року чехословацькі легіонери та українські переселенці з гірських районів Закарпаття, яким надавали тут дешеві земельні наділи та худобу. Наприкінці 30-х років чехи покинули Бакош, а на звільнених ними землях (та в їх будинках) оселились угорські солдати з родинами. Нині у селі проживає майже тисяча мешканців, половина з яких вважає рідною угорську мову.

Раніше тут костелу не було. Збудували мурований храм у 1994-1997 роках. 27 червня 1997 року відбулось його освячення.

Цікаво, що цього ж року постала також реформатська церква, 2007 року - греко-католицька, а наступного року - православна.

БАЛИЧІ. Костел бл. Броніслави (1895). Львівська обл., Яворівський р-н

81325 Баличі

Село Баличі засноване у XIII столітті, проте у джерелах вперше згадується 1400 роком. Чисельність населення - менше тисячі мешканців.

Римсько-католицька громада села належала до парафії св. Станіслава єп. мч. у Гусакові. У 1895 році у Баличах було споруджено муровану каплицю коштом Скібневських, яку 1898 року освятив о. Ф. Бродовський. 30 червня 1919 року тут постала парафіяльна експозитура завдяки Скібневським. У 1924-1927 роках було збудовано парафіяльний будинок, і 5 листопада 1927 року засновано парафію. 1928 року святиню покрили новою бляхою.

БЕРДИЧІВ. Костел cв. Варвари (Барбари) (1826). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13300 Бердичів,
вул. К. Лібкнехта, 25,
+380 (4143) 213-89

У 1430 році великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий котрого Бердич і заснував тут хутір, який згодом назвали Бердичевом. В 1483 року кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. У 1846 році Бердичів став повітовим містом. За кількістю жителів у середині XIXст. Бердичів займав п'яте місце на теренах сучасної України (після Одеси, Києва, Львова та Харкова). У 1923р. місто стало центром однойменного району та округу, нині є районним центром з населенням понад 75 тисяч мешканців.

У 1759-1782 роках у Бердичеві було збудовано дерев'яний костел коштом Варвари Радзивілл (тому і титул св. Варвари).

БОРИСЛАВ. Костел cв. Варвари (Барбари) (2006 - 2013). Львівська обл., Дрогобицький р-н

823?? Борислав,
вул. Володимира Великого

Борислав вперше згадується у документах від 19 березня 1387 року. Завдяки швидкому росту видобутку нафти у І половині ХІХ століття його 20.05.2010р. об'єднали з Тустановичами разом з присілками Волянка і Попелі, а також з Губичами, Мражницею і Банею Котовською в одне поселення, яке 26.07.1933р. отримало міські права. До 21 травня 1959р. був містом обласного підпорядкування Дрогобицької області, а від 30.12.1962 - Львівської. Нині тут проживає понад 33 тисячі мешканців.

До 1885 року місцеві римо-католики, які належали до парафії cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі, не мали власної святині.

Спільнота римо-католиків у Бориславі була зареєстровна 1991 року. Колишні місцеві римсько-католицькі святині (зокрема, костели cв. Варвари у Тустановичах та Христа Царя у Мражниці) віддали греко-католикам та православним. Тому у 1995-1998 роках було споруджено тимчасову дерев'яну каплицю, на місці колишнього польського кладовища, яку 7 червня 1998 року освятив архієпископ Мар’ян Яворський. Святиня згоріла 2005 року.

БОРИСЛАВ - Тустановичі. Колишній костел cв. Варвари (1902). Львівська обл., Дрогобицький р-н

823?? Борислав,
вул. Володимира Великого, 45а

Борислав вперше згадується у документах від 19 березня 1387 року. Завдяки швидкому росту видобутку нафти у І половині ХІХ століття його 20.05.2010р. об'єднали з Тустановичами разом з присілками Волянка і Попелі, а також з Губичами, Мражницею і Банею Котовською в одне поселення, яке 26.07.1933р. отримало міські права. До 21 травня 1959р. був містом обласного підпорядкування Дрогобицької області, а від 30.12.1962 - Львівської. Нині тут проживає понад 33 тисячі мешканців.

У 1885 році у Тустановичах коштом нафтовиків було споруджено дерев'яну каплицю, яка простояла до Ісв. війни. 1902 року тут збудовали у неоготичному і неороманському стилі (архітектор С. Маєрський) мурований костел коштом парафіян та нафтовиків, який освятили 4 грудня 1902 року. А 21 червня 1903 року храм консекрував єпископ К. Фішер.

ДРОГОБИЧ. Костел cв. Ап. Варфоломія (Бартоломія) (1392 - 144?). Львівська обл., Дрогобицький р-н

82100 Дрогобич,
вул. Данила Галицького, 12,
+380 (3244) 399-75,
www: parafiarzymskokatolickadrohobycz...,
f.b.: 100067161090200

У Х столітті тут інувало поселення Бич, яке наприкінці ХІ століття зруйнували половці. Уцілілі його мешканці заснували поруч 'інший, другий Бич', що і дало назву місту. У 1422 році Дрогобич отримав магдебурзьке право, потім був осередком повіту та староства. У 1939-1959 роках був обласним центром, нині - районний центр. У ньому проживає нині понад 76 тисяч мешканців.

У 40-х роках XIV століття місцеві римо-католики отримали дерев'яну церкву Пресвятої Діви Марії у якості костелу (за іншими даними - дерев'яний костел Марії Діви спорудили 1370 року). Причому, ця святиня (пізніше - як філіальний храм) прослужила католикам латинського обряду до 1788 року, коли її перенесли до Новошичів як греко-католицьку церкву.

ДУБРІВКА. Костел cв. Варвари (Барбари) (1994 - 2000). Львівська обл., Самбірський р-н

81452 Дубрівка

Перша згадка у документах про село датується 1580 роком. У 1989р. назву Дібрівка змінили на Дубрівку. Проживає у поселенні понад сім сотень мешканців.

У XVI столітті у Дубрівці було споруджено каплицю біля цілющого джерела (ймовірно, це сталося 1580 року, коли вперше письмово згадується це поселення). 1642 року святиню описують як муровану з трьома вівтарями. У 1753 році каплиця мала головний (з чудотворним образом св. Варвари) та 3 бічні вівтарі. 1830 року святиню розбудовано як костел, а 1856 року освячено. У 1944 році храм було ушкоджено під час війни, а потім розібрано.