BINDUGA. Dawny kościół p.w. św. Mikołaja (176?). Wołyński obw., Kowelski r-n

Біндюга

Відоме ще з XIV століття поселення Біндюга над Бугом знищила радянська влада майже відразу після свого встановлення. Спочатку 1939 року вона виселила мешканців села, оскільки саме Бугом проходила радянсько-німецька демаркаційна лінія. А після війни було переселено і ту частину мешканців, яка повернулась сюди у період німецької окупації, але тепер уже у зв'язку із радянсько-польським кордоном.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії у Дубенці, яка нині знаходиться на території Польщі. Проте наприкінці XVIII століття, коли австрійсько-російський кордон по Бугу відрізав Біндюгу від Дубенки, село приєднали до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі. Мурований костел у Біндюзі було споруджено у 60-х роках XVIII століття коштом власника села Казимира Виджги. 1845 року храм перебудували. У 1921 році було засновано самостійну парафію, яка наприкінці 30-х років за настоятеля о. Ігнатія Пожерського налічувала понад 1700 вірних.

BÓBRKA. Kościół p.w. św. Mikołaja (163? - 164?). Lwowski obw., Lwowski r-n

81220 Бібрка,
вул. Ясна, 2,
+380 (3263) 418-95,
f.b.: bibrkasdb

Бібрка вперше присутня в документах у 1412 і 1417 роках. Магдебурзьке право та його підтвердження отримувала чотири рази - у 1433, 1436, 1469 і 1569 роках. У 1785 році тут проживало 2194 мешканців, 1859 року - 2817, 1880 року - 4348, 1900 року - 5315, 1921 року - 4391, нині - близько 3800 осіб. У XIXст. Бібрка стала осередком повіту, від 1940 року була райцентром, 1962 року увійшла до Перемишлянського району, а 2020 року - до Львівського.

За непідтвердженою документально інформацією, парафія та перший (дерев'яний) костел у Бібрці постали 1402 року коштом Завіши Чорного, проте вперше у документі згадуються 1469 року, коли король Казимир Ягеллончик пожертвував парафії земельні ділянки та кошти. Тоді ж та 1472 року занотовано місцевого душпастиря о. Матеуша, а 1492 року - о. Яна.

BRZEŻANY. Dawny kościół p.w. św. Mikołaja (1630 - 1720). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47501 Бережани,
вул. Костельна, 1

Вперше Бережани згадуються 1375 роком, наступні документальні згадки датуються 1445, 1464, 1469, 1474, 1475 і 1483 роками. Магдебурзьке право отримали 1530 року, у 1781 році стали повітовим центром, а з радянських часів до 2020 року були райцетром (нині належать до Тернопільського району). 1695 року у місті проживало 3475 мешканців, 1880 року - 9290, у тому числі 3254 римо- і 2909 греко-католиків, наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть - близько 13000, з яких 4600 були поляками, а 3100 - українцями, нині - понад 17 тисяч осіб.

Від початку XVII століття бернардини, яких до Бережан запросив ще засновник міста Миколай Сенявський, служили капеланами при замковому костелі Пресвятої Трійці. У 1630 році Урсула Софія Сенявська розпочала будівництво мурованого костелу під титулом св. Миколая для ченців на горі св. Миколай, де раніше стояв перший парафіяльний храм (теж св. Миколая), та бернардинської резиденції при ньому.

CHERSON. Kościół p.w. Najświętszego Serca Pana Jezusa / św. Mikołaja / św. Antoniego / św. Piusa i Mikołaja (182?). Chersonski obw., Chersonski r-n

73025 Херсон,
вул. Суворова, 40,
+380 (552) 498-288, 223-098,
f.b.: 237330286609413

У 1737 році під час Російсько-турецької війни 1735–1739 років на правому березі Дніпра було побудовано укріплення Олександр-Шанц. З 1775 року під прикриттям укріплень Олександрівського Шанца почали будівництво військових кораблів. Так з'явилось нове місто, указ про заснування якого був підписаний Катериною ІІ 18 червня 1778 року, а назву воно отримало на честь відомого міста-колонії Херсонес у Криму (Херсонеса Таврійського). З 1803 року Херсон був центром губернії, 1923 року став центром округи, а пізніше - обласним центром. Населення - понад 289 мешканців.

Перший римсько-католицький храм у Херсоні збудував о.-єзуїт Елізум Шац 1787 року на честь Спасителя. Ймовірно, що це була дерев'яна, обмазана глиною святиня. У 20-х роках XIX століття на місці цієї каплиці було споруджено мурований костел та освячено під титулом свв. Пія і Миколая. У 40-х роках храм перебудували (до нього також добудували вежу), літом 1849 року його консекрував єпископ- помічник Могильовський Головинський під титулом св. Антонія як кафедральний собор новоутвореної єпархії. У 1887 році костел знову було перебудовано та переосвячено (тепер вже під титулом св. Миколая).

CZERNIOWCE. Kościół p.w. św. Mikołaja B. M. (1640). Winnicki obw., Mohyłow Podolski r-n

24100 Чернівці,
вул. Миру, 46

Перша письмова згадка про поселення датується 5 травня 1393 року, згадується також 1432 року як значне. Називалось Черняхівці, Черніївці, Черніїв, а пізніше - Чернівці. У лругій половині XVI століття було Скіндерполем за прізвищем тодішнього власника, а від початку наступного вважалось містечком. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 2750 мешканців, нині - понад 2600 осіб. Із 1961 року є селищем міського типу. Було райцентром, а 2020 року увійшло до Могилів-Подільському району.

Відомо, що вже 1629 року у Чернівцях був костел (ймовірно, дерев'яний), душпастир якого о. Андрій Заторський сплатив тоді податок за належне парафії село Коси. Проте сучасний мурований храм постав 1640 року коштом місцевого власника Станіслава Конецпольського.

CZYSZKI. Dawny kościół p.w. św. Mikołaja (1492). Lwowski obw., Lwowski r-n

81144 Чишки,
вул. Шевченка, 116

Поселення у документах відоме, принаймні, від 1364 року, а наступна письмова згадка датується 1449 роком. У 1456 році Чишки були подаровані львівському монастирю францисканців, у власності яких залишались до ХХ століття. Нині у селі проживає майже дві з половиною тисячі мешканців, а належить воно тепер до Львівського району, хоча раніше входило до Пустомитівського.

Парафія та перший дерев'яний костел Усіх Святих постали у Чишках завдяки їх власнику Миколаю Дмитровському 1420 року. Не пізніше 1492 року нові власники села (францисканці) замінили дерев'яний храм, який став непридатним, мурованим та присвятили його св. Леонардові.

GŁĘBOCZEK. Kościół p.w. św. Mikołaja i Narodzenia Najświętszej Maryi Panny (1866). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

448731 Глибочок

Вперше поселення Глибочок згадується 1469 роком, у 1494 році його частково спалили татари. Нині у цьому селі проживає понад 1600 мешканців.

У 1866 році у Глибочку було споруджено філіальний мурований костел св. Миколая єп. мч. парафії Пресвятої Трійці у Борщові. У 1867 році тут заснували парафіяльну експозитуру, а 1878 року було формально утворено самостійну парафію, хоча у схематизмах Глибочек ще тривалий час виступає як експозитура. Перед Ісв. війною ця парафія налічувала понад півтори тисячі вірних, котрі проживали ще у двох сусідніх селах.