БАЛТА. Костел св. Станіслава єп. мч. (176?). Одеська обл., Подільський р-н

66100 Балта,
вул. Ярослава Мудрого, 2,
+380 (4866) 220-93, 246-27,
f.b.: 100084458839588

У 30-х роках XVIIст. заснували селище Палієве (Палієве Озеро), а в 60-х роках Юзеф Любомирський розпочав будівництво на лівому березі Кодими фортеці Юзефград (навпроти на правому березі ще з XVIст. існувало турецьке укріплення «Балта»). 1776 року Юзефград отримав магдебурзьке право. У 1797р. Юзефград (з 1793р. - Єленськ) об'єднали з Балтою в одне місто, яке стало центром повіту. У 1849р. у Балті проживало 9810 мешканців, 1860 року - близько 14000, 1897 року - 23363, 1914 року - понад 28000, нині - майже 18 тисяч осіб. Із 1923р. було райцентром (у 1924-1929рр. - столицею Молдавської АРСР), а 2020 року увійшло до Подільського району.

У 60-х роках XVIIIст. коштом місцевого власника Станіслава Любомирського за проектом львівського архітектора Себастіяна Фесінґера збудували мурований храм для католиків-вірмен, які переселились в Юзефград із Криму, втікаючи від релігійного переслідування. Фундатор надав парафії належне фінансово-матеріальне забезпечення, у томі числі три села.

БЕДРИКІВЦІ. Костел cв. Владислава (1994 - 1997). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32043 Бедриківці,
вул. Леніна, 1а,
+380 (3851) 315-83,
www: bedrykiwci-parafia.blogspot.com,
f.b.: bedrykiwci

Поселення Бедриківці вперше згадується у документах 1493 роком. Нині тут проживає близько тисячі селян.

У другій половині ХІХ століття з 1200 мешканців села близько 140 були римо-католиками, і належали вони до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Нині ж кожний п'ятий є католиком латинського обряду. Їх зусиллями під керівництвом о. Владислава Ванагса у 1994-1997 роках було споруджено свій костел. Протягом всього часу будівництва святині богослужіння відправлялись у спеціально спорудженій тимчасовій дерев'яній каплиці.

БЕРДИЧІВ. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1634 - 1642). Всеукраїнський санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію (2011). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13312 Бердичів,
вул. Соборна, 25,
+380 (4143) 240-42,
www: sanctuary.karmel.org.ua,
f.b.: karmelberdychiv

У 1430 році великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий котрого Бердич і заснував тут хутір, який згодом назвали Бердичевом. В 1483 року кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. У 1846 році Бердичів став повітовим містом. За кількістю жителів у середині XIXст. Бердичів займав п'яте місце на теренах сучасної України (після Одеси, Києва, Львова та Харкова). У 1923р. місто стало центром однойменного району та округу, нині є районним центром з населенням понад 75 тисяч мешканців.

2 березня 1634 року єпископ А. Шолдирський освятив у Бердичеві наріжний камінь під будівництво нижнього костелу оо.-кармелітів, а 22 липня 1642 року нижній храм урочисто відкрито та освячено під титулом Непорочного Зачаття П.Д.М., св. Михаїла Архангела, св. Йоана Хрестителя та св. Йоана Євангеліста. У 1739-1754 роках на підвалинах нижнього храму споруджено новий бароковий костел за проектом Я. де Вітте, подібним до львівської святині св. Юра роботи Б. Меретина (розписував храм Ф. Веніаміно). 1754 року єпископ К. Солтик консекрував верхній костел, а 1756 року коронував подарованими Папою Бенедиктом XIV коронами чудотворний образ Матері Божої, переданий кармелітам для верхнього храму ще 1642 року Я. Тишкевичем. У 1864 році після закриття монастиря царською владою святиня стала парафіяльною. У 1918-1926 роках храм знову перейняли кармеліти босі.

БЕРДЯНСЬК. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (2001 - 2004). Запорізька обл., Бердянський р-н

71118 Бердянськ,
вул. 12-го Грудня, 2А,
+380 (6153) 302-12, 374-58,
f.b.: 506555499505784

Місто Бердянськ, датою заснування якого вважається 1827 рік, розвинулося від маленького поселення та пристані, побудованої в 1673 році запорізькими та азовськими козаками. 01.07.1830р. пройшла офіційна церемонія відкриття пристані, а поселення отримало назву Ново-Ногайськ та у 1835р. статус міста. 01.01.1841р. місто перейменували в Бердянськ. У 1842р. Бердянськ став центром Бердянського повіту, нині є районним центром з населенням понад 109 тисяч мешканців..

У 1995 році у Бердяську було створено парафію, яка обслуговувалась священниками із Запоріжжя. Оскільки старий костел Різдва Пресвятої Діви Марії знищила радянська влада у 30-ті роки ХХ століття, то виникла необхідність у будівництві нового храму. 28.12.2000р. Міська Рада дозволила будівництво святині, а 2001 року розпочалось будівництво храму, оздоблення якого тривало до 2013 року. 8 вересня 2003 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив каплицю Божого Милосердя у костелі. 8 вересня 2013 року єпископ Ян Собіло заклав у стіну святині наріжний камінь, привезений 2000 року настоятелем о. Здіславом Зайонцем із базиліки св. Анни у Єрусалимі - місця Різдва Пресвятої Діви Марії.

БЕРЕГОВО (Берегсас). Костел Воздвиження Святого Хреста (1418). Закарпатська обл., Берегівський р-н

90200 Берегово,
вул. Ракоці, 5,
+380 (3141) 251-13,
www: beregszasziplebania.org.ua,
f.b.: 359821107435015

Місто Лампертаза (Lamperthaza) було засноване 1063 року принцом Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І. 1247 році для відбудови міста після руйнування військами хана Батия король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії. У 1271 року місто стало центром комітату Берег, у 1342 році отримало статус вільного королівського міста, а 1396 року Березький комітат з центром у Лампертсасі був подарований подільському князеві Феодору Корятовичу. 1504-го вперше з'являється назва Берегсас (Beregszasz). 1946 року отримало статус міста та центру округи, від 1953 року - районний центр. Населення нині - майже 24 тисячі мешканців.

Вважається, що перший місцевий костел, який знищили татаро-монголи у 1240–1241 роках, збудували німецькі переселенці 1100 року, а сучасний мурований храм було споруджено 1418 року. Проте ймовірніше було б припустити, що перший храм збудували німці-колоністи після 1247 року, коли їх переселили із Саксонії (навряд чи вони б очікували аж 1418 року, щоб отримати свою святиню, тим більше, що перша згадка у документах про воздвиженський костел датується саме 1247 роком). 1565 року храму завдали шкоди угорські протестанти, а у 1657 році він був практично зруйнований польськими військами. Вони 17 липня обклали хмизом костел, у якому сховалося населення міста, і підпалили. Невдовзі відремонтований храм постраждав удруге, коли 1686 року він став ареною боїв між австрійськими військами та повстанцями. Костел простояв у руїнах понад півтора століття.

БЕРЕЗДІВЦІ. Костел Воздвиження Святого Хреста (1761 - 1774). Санктуарій Святого Хреста (2005). Львівська обл., Стрийський р-н

816657 Берездівці,
+380 (3261) 260-10,
f.b.: Brzozdowce

Берездівці відомі у джерелах з 1410 року, коли у селі постала парафія, проте поселення старіше, про що свідчить, принаймні, збудований раніше костел. Згадуються також у 1435-1441, 1455 і 1497 роках. 1526 року Берездівці отримали магдебурзське право. У 1833 році містечко мало 1342 мешканців, 1880 року - 1920, у тому числі 652 греко- і 628 римо-католиків, 1931 року - 1672, а нині - понад 1700 осіб. Село входило до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Отже, 16 вересня 1440 року місцевий власник Бенко (та його син Станіслав із села Жабокруки, яке від 1974 року називається Квітневим) склали фундаційний акт парафії у Берездівцях, пожертвувавши для неї село Чижичі. А дерев'яний костел Різдва Пресвятої Діви Марії Бенко за згодою архієпископа Галицького Якова Стрепи Бенко збудував ще раніше. 5 січня 1439 року Маргарита, власниця сусідніх Ляшок (нині - Долішнє і Горішнє) та Мильчиць, відписала парафії певні маєтності, що підтвердив у 1497 році Ян Сенявський.

БИКІВКА. Костел Пресвятого Серця Ісуса Христа (1991 - 1996). Житомирська обл., Житомирський р-н

13012 Биківка,
вул. 1-Травня, 20,
+380 (4146) 943-54,
f.b.: 2604281416472906

Поселення Биківка згадується у документах 1811 роком як Буда Биківка. 1897 року нараховувало 618 мешканців, з них 356 були римо-католиками, 1906 року - 317, 1923 року - 330 осіб, 1939 року - 1872 (етнічні поляки становили майже половину цієї кількості), а нині - понад 1700 осіб. Від 10 грудня 1938 року є селищем міського типу. Входило до Романівського району, а від 2020 року - до Житомирського.

Католики латинського обряду спочатку належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові, а від 1911 року - до новоутвореної парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Романові. Не маючи своєї святині, послуговувались парафіяльною, проте могли також відвідувати каплицю у розташованому неподалік Довбиші, хоча вона належала парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах.