PASYNKY. Kaplica p.w. Opatrzności Bożej (1993). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23520 Пасинки

Село Пасинки письмово відоме із 30-х років XIV століття, хоча і вважається заснованим 1750 року. У 80-х роках ХІХст. мало понад шість сотень мешканців, 1905 року - вже понад 1400, а нині тут проживає лише трохи більше шести сотень осіб. Село входило до Шаргородського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.

Католики латинського обряду Пасинків раніше належали до парафії св. Адальберта (Войтеха) у Мовчанах, що підтверджують як метричні книги першої половини ХІХ століття, так і видання 'Słownik geograficzny Królestwa Polskiego' 80-х років цього ж століття. Проте своєї святині вони не мали.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: luty, 28
Na dzień dzisiejszy brak jest informacji o ważnych wydarzeniach w historii świątyń i posługi arcypasterzy

KUPIEL. Dawny kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1807 - 1815). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31226 Купель

Перша документальна згадка про поселення Купіль датується 1573 роком. Було містечком, в якому на початку ХХ століття проживало близькл 6500 мешканців, у тому числі приблизно 1560 католиків, нині ж село, яким Купіль є від 1944 року, нараховує менше восьми сотень осіб. У 1793-1923рр. - волосний центр, у 1923-1924рр. - райцентр, від 1932 року належав Волочиському району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

Перший (дерев'яний) костел в Купелі фундував 31 березня 1778 року місцевий власник Томаш Віслоцький, а парафію заснували 10 липня 1788 року після того, як 31 березня цього ж року фундаційний акт був підтверджений заповітом фундатора. Храм мав три невеликі вівтарі, а на прикостельному кладовищі - дерев'яну дзвіницю із двома дзвонами.

KUPIEL. Dawna cmentarna kaplica grobowa bez wezwania {Chyliński} (1859). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31226 Купель

Перша документальна згадка про поселення Купіль датується 1573 роком. Було містечком, в якому на початку ХХ століття проживало близькл 6500 мешканців, у тому числі приблизно 1560 католиків, нині ж село, яким Купіль є від 1944 року, нараховує менше восьми сотень осіб. У 1793-1923рр. - волосний центр, у 1923-1924рр. - райцентр, від 1932 року належав Волочиському району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

У 1853 році Вікентій Хилінський придбав маєтності в Купелі, проте наступного року помер. У 1859 році його син Едвард збудував на місцевому кладовищі парафії Успіння Пресвятої Діви Марії сімейну готичну муровану каплицю-усипальницю, в якій впродовж наступних років аж до І світової війни було поховано кілька представників цієї родини, у тому числі Вікентія та самого Едварда, який помер 1881 року.

MAŃKOWCE. Kościół p.w. Najświętszego Serca Pana Jezusa (1990 - 2000). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32244 Маниківці,
вул. Яна Ольшанського,
+380 (3856) 970-88

Маниківці вважаються заснованими 1512 року. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько 770 мешканців (переважно - римо-католиків), 1903 року - 950, нині - 1200 осіб, значна частина яких теж є римо-католиками. Село входило до Дережнянського району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

Католики латинського обряду села у XIX столітті належали до парафії Пресвятої Трійці у Новосілці. 1851 року (чи навіть раніше) у Маниківцях коштом місцевих власників Косельських і вірян було споруджено каплицю, яка за рішенням царської влади перестала існувати 1868 року. 1905 року на її місці збудували новий храм, але вже у складі парафії св. Кіліана у Михайлівці (Михалполі).

MAŃKOWCE. Kaplica p.w. Najświętszego Serca Pana Jezusa (1905). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32244 Маниківці

Маниківці вважаються заснованими 1512 року. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько 770 мешканців (переважно - римо-католиків), 1903 року - 950, нині - 1200 осіб, значна частина яких теж є римо-католиками. Село входило до Дережнянського району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

Спочатку місцеві католики латинського обряду належали до парафії Пресвятої Трійці у Новосілці. У 1827-1830 роках у Маниківцях вже була якась святиня, бо в протоколах візитації парафії занотовано її обслуговування окремим новосілківським душпастирем. Вважається, що каплицю на цвинтарі у селі збудували 1851 року коштом місцевих власників Косельських і вірян, проте у переліку пам’яток та об’єктів культурної спадщини вона датується 1840 роком, а це вже недалеко від 1827-1830 років (може храм збудували раніше 1851 року?).

MICHAJŁÓWKA (Michałpol). Kościół p.w. Matki Bożej Szkaplerznej / św. Kiliana / św. Kajetana (1817 - 1824). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32140 Михайлівка,
вул. Центральна, 1

Поселення Михалпіль, як до 1946 року називалась Михайлівка, вважається заснованим у XVI столітті. 8 березня 1605 року отримало магдебурзьке право. У 80-х роках ХІХст. мало понад 1800 мешканців, наприкінці 90-х років ХІХст. - на початку ХХст. понад 2400, нині ж у селі проживає близько шести сотень осіб. Містечко було центром волості, у 1923-1959 роках - райцентром, потім увійшло до Ярмолинецького району, а 2020 року - до Хмельницького.

1 листопада 1743 року власник Михалполя Міхал Жевуський підписав акт фундування костелу та парафії, пожертвувавши для них земельну ділянку під храм та парафіяльний будинок, значні наділи орної землі і кошти на утримання святині, душпастиря та органіста. Будівництво дерев'яного костелу під титулом Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією і св. Архангела Михаїла завершили 1744 року, цього ж року було засновано місцеву парафію. Головний вівтар храму містив образ Матері Божої Ченстоховської.

KOŁYBAŃ. Kościół p.w. św. Stanisława Papczyńskiego (201?). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31345 Колибань

Село Колибань (називалось також Колибані, Колибені) існувало вже, принаймні, у першій половині XVIII століття. На початку 80-х років ХІХ століття воно мало близько семи сотень мешканців, через десять років - понад вісім сотень, на початку ХХ століття - понад тисячу, а нині тут проживає менше чотирьох з половиною сотень осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Діви і св. Архангела Михаїла у Михалполі (нині - Михайлівка), яка у другій половині XIX століття отримала титул св. Кіліана. Ще 1740 року у Колибані було споруджено каплицю, ймовірно, муровану, що існувала також у другій половині XVIII та першій половині XIX століть.