KULCZYNY. Kościół p.w. Matki Bożej Fatimskiej / św. Bartłomieja (Warfołomija) (1795). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31040 Кульчини

Вважається, що поселення Кульчини згадується в документах періоду князя Володимира як князівське містечко Кольчичи, а в документах 1427-1428 років під назвою «Кольчини». Проте офіційно Кульчини вперше письмово датуються 1497 роком, є також згадка у 1517 році. Були містечком, в якому наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть проживало понад 3300 мешканців, нині ж - близько 1100 осіб. Село входило до Красилівського району, а від 2020 року - до Хмельницького.

Відомо, що 19 серпня 1763 року власник містечка Антоній Любомирський фундував спорудження першого костелу та монастиря домініканців, пожертву 1766 року збільшив його син Мартин Любомирський. Але вже 1795 року черговий власник Кульчин Ігнатій Понятовський збудував новий храм.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: listopad, 02
Na dzień dzisiejszy brak jest informacji o ważnych wydarzeniach w historii świątyń i posługi arcypasterzy

NOWOSIÓŁKA. Kościół p.w. św. Jana Chrzciciela / Trójcy Przenajświętszej (1797). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32240 Новосілка

В королівському універсалі 1538 року записано, що село Новосілки куплене польською королевою Боною у магната Одровонжа, предкам якого Новосілку даровано ще 1404 року. Нині проживає тут приблизно півтисячі мешканців.

Черговий власник села воєвода Ян Кіцький у 1797 році збудував мурований парафіяльний костел, який отримав титул Пресвятої Трійці. 1837 року храм консекрував єпископ Францішек Мацкевич. У 1884 році парафія нараховувала понад 1300 вірян, і належало до неї ще п'ять сіл.

SŁOBÓDKA RACHNOWIECKA. Kościół p.w. św. Stanisława Biskupa (1995). Chmielnicki obw., Kamieniec Podolski r-n

32445 Слобідка-Рахнівська

У селі Слобідка-Рахнівська проживає менше шести сотень мешканців, з них римо-католиками є (разом із шістьма сусідніми селами) десь 300-400 осіб.

Раніше католики латинського обряду обходились без власної святині, а відвідували парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Залісцях. Але на початку дев’яностих років минулого століття завдяки зусиллям о. Романа Тварога TChr із Кам’янця-Подільського у селі було збудовано свій мурований костел, який у 1995 році освятив єпископ Ян Ольшанський MIC. Місцевих вірян обслуговують оо.-христосівці (towarzystwo Chrystusowe dla Polonii Zagranicznej) із кам'янець-подільської парафії Пресвятого Серця Господа Ісуса.

Arcybiskup Franciszek Ksawery Luschin (1781 - 1854). Metropolita-arcybiskup Gorycyjski (1835 - 1854), Prymas Galicii i Lodomerii, Metropolita-arcybiskup Lwowski (1834 - 1835), Arcybiskup (1834), Biskup ordynariusz Trentski (1832 - 1836), Biskup (1824 - 1834)

Архієпископ Франциск Лушин народився 3 грудня 1781 року у заможній селянській родині в поселенні Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії (його батько був словенцем). Навчався спочатку у початковій школі в Тейнаху, потім - в гімназії та ліцеї у Клагенфурті. Прийнявши рішення стати священиком, продовжив навчання у Граці. Був висвячений на священника у семінарійному костелі в Клагенфурті 26 серпня 1804 року.

Працював вікарієм в парафії у Клагенфурті до січня 1808 року. Потім навчався у Відні, став у 1813 році доктором теології (у 1818р. - ще й доктором філософії). Викладав на Теологічному відділенні Грацького університету, у 1815 році був його ректором. У 1819-1820рр. - директор місцевого Академічного ліцею. З 1820 року на посаді радника губернатора в Інсбруку успішно займався церковними справами у приєднаному до Австрії німецькому Тіролі.

. Kościół p.w. Matki Bożej Szkaplerznej (1994 - 1996). Chmielnicki obw.,

32473 Чимбарівка

Невеличке село Чимбарівка, в якому нині проживає менше ніж півтори сотні селян, виросло десь на початку XIX століття із слободи у лісі неподалік Жванчика, який зараз називається Великим.

І відвідували місцеві римо-католики парафіяльний дерев'яний костел Успіння Богородиці у (Великому) Жванчику, споруджений у 1796-1797 роках коштом Казимира Ліпінського та освячений 1797 року єпископом Михайлом Сераковським. Святиню знищила радянська влада 1933 року.

Спорудження власного мурованого костелу у Чимбарівці відбулось у 1994-1996 роках завдяки зусиллям оо. Марека Бзіньковського та Юзефа Чопа.

SŁOBÓDKA HUMENIECKA. Kościół p.w. św. Jana Chrzciciela (1994). Chmielnicki obw., Kamieniec Podolski r-n

32327 Слобідка-Гуменецька,
вул. Косовського, 6

У 1851 році Слобідку-Гуменецьку вперше згадують у документах як окреме село. Тоді його називали Триугольня, а орієнтиром, який відрізняв цей населений пункт, була корчма при дорозі. Сьогодні тут проживає понад сім сотень жителів.

З 1991 року у селі проводилась постійна катехизація, а влітку відправлялись Богослужіння на цвинтарі. У 1994 році було зареєстровано парафіяльну спільноту та розпочато під опікою о. Романа Тварога TChr із Кам'янця-Подільського будівництво власного мурованого костелу. Храм освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.

KOŁYBAJEWKA (Janczyńce). Kościół p.w. Chrystusa Króla i św. Józefa Robotnika (1993). Chmielnicki obw., Kamieniec Podolski r-n

32370 Колибаївка,
вул. Костельна, 1

Село згадується в документах першої половини XV століття як Колибаїв або Колибів ґрунт. У 1589 році його отримав Ян Бенгер, і назва поселення змінилась на Янчинці. На початку XVIIст. повернулась стара назва Колибаїв, а з 1679 року село знову називається Янчинці, а Колибаївкою стало, ймовірно, у радянські часи. Більшість мешканців мала польське етнічне походження. Нині проживає тут понад 1700 селян.

Ще перед І світовою війною тут розпочали будівництво свого костелу, проте не встигли його завершити. Наприкінці 1992 року була виділена земельна ділянка під будівництво храму, а його спорудження розпочалось весною наступного, 1993 року і проводилось завдяки зусиллям о. Романа Тварого із Кам'янця-Подільського.