44731 Устилуг,
вул. Олени Хохол, 1

Вперше поселення згадується в літописі 1150 роком. Називалось також Устилогов, Усцилуг. Назву Ружямполь, яка так і не прижилась, отримало 23 жовтня 1758 року разом із міськими правами. Статус міста та районного центру - із січня 1940 року, проте 1956 року Устилуг перестав бути райцентром. Населяє його лише трохи більше двох тисяч мешканців.

Колишній парафіяльний костел Пресвятого Імені Ісуса капуцинського костельно-монастирського комплексу радянська влада розібрала 1960 року (разом із монастирем). Проте збереглась каплиця на кладовищі, споруджена 1810 року, в якій у радянські часи було облаштовано магазин.

44731 Устилуг

Вперше поселення згадується в літописі 1150 роком. Називалось також Устилогов, Усцилуг. Назву Ружямполь, яка так і не прижилась, отримало 23 жовтня 1758 року разом із міськими правами. Статус міста та районного центру - із січня 1940 року, проте 1956 року Устилуг перестав бути райцентром. Населяє його лише трохи більше двох тисяч мешканців.

У 1745 році місцева власниця Роза Розалія Поцейова уклала фундаторський акт про виділення коштів на будівництво в Устилузі костельно-монастирського комплексу францисканців-капуцинів, а 1747 року ці кошти були передані церковній владі. У 1751 році між фундаторкою та архітектором Павлом Фонтаною було складено угоду на спорудження костелу і монастиря, яка регламентувала найменші деталі будівельного процесу. Будівництво комплексу завершили 1759 року, а консекрація костелу відбулася 24 серпня 1760 року. Її здійснив Луцький єпископ Антоній Воллович. Капуцинський комплекс став головною архітектурною домінантою і композиційним вузлом міста.

12300 Черняхів

Черняхів вперше згадується у документах 1545 роком як містечко. З 1923 року є районним центром (від 1924 року - селище міського типу). Проживає тут майже десять тисяч мешканців.

Для місцевих римо-католиків з першої половини 90-х років Святу Месу відправляли у приватних приміщеннях. 2002 року завдяки зусиллям о. Людвіка Камілевського із парафії св. Вацлава у Житомирі вірянам було передано приміщення занедбаного літнього театру, сцену якого вони перебудували на костел, а гримерки - під захристію та навчальний клас. Вже наступного року тут відбулась перша Служба Божа. З 2013 року парафія має свого настоятеля. Втім, при допомозі закордонних жертводавців спорудження костелу та його оснащення триває досі. Обслуговують парафію дієцезіальні священники.

11213 Кривотин

Село Кривотин, яке до 1939 року було лише слободою (осадою), вважається заснованим 1687 року. 1906 року тут проживало 539 мешканців, нині ж - близько трьох сотень мешканців. Село входило до Ємільчинського району, а від 2020 року є частиною Звягельського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Миколая в Ушомирі, але до І світової війни своєї святині не мали.

33001 Рівне,
вул. Соборна, 137

Вперше Рівне згадується у 1283 році як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства у польскій хрониці «Rocznik kapituly krakowskiej». Магдебурзьке право отримало 1492 року. Нині є обласним центром з населенням понад 245 тисяч мешканців.

Перший (дерев'яний) храм у Рівному спорудили 1548 року коштом княжни Беати Острозької. Будівництво наступних дерев'яних костелів у 1606 та 1647 роках пов'язують також із родиною Острозьких. Чергову святиню (тепер вже муровану) зусиллями та коштом місцевого пароха Йосифа Пасіковського почали споруджувати у 1773-1774 роках, проте через невдало вибране місце для неї, яке позначилось на її технічному стані, парафію довелось 1813 року перенести до цвинтарної каплички. Але 1839 року царська влада її закрила. У 1858 році спроба князя Казимира Любомирського збудувати новий костел завершилась невдачею через опір царської влади.

45700 Горохів,
вул. Богдана Хмельницького, 2,
www: parafiahorochow.wixsite.com/ukra...,
f.b.: RomeCatcholicHorokhiv

Вперше Горохів зустрічається у документах 1450 роком (інколи поселенню помилково приписують літописну згадку 1240 року). У 1571 році Горохів вже іменувався містечком. 26 липня 1600 року власник міста надав йому магдебурзьке право, що було підтвержено грамотою короля Сигізмунда ІІІ Вази 10 березня 1601 року. Проте за клопотанням чергового власника у 1870р. місто втратило самоуправління. У 1921-1939рр. Горохів був центром повіту, у радянські часи став районним центром, в якому нині проживає понад 9100 мешканців.

Горохівський костел Успіння Пресвятої Діви Марії і Віднайдення Святого Хреста фізично проіснував десь до 60-х років минулого століття. А потім його, за різними джерелами, радянська влада або знищила повністю, або лише частково, перебудувавши для іншого призначення. 1973 року було ліквідоване також місцеве римсько-католицьке кладовище. Невелика громада римо-католиків міста збирається у приміщенні спортивної школи, орендованому Товариством польської культури ім. Е. Фелінської. У грудні 2015 року горохівський настоятель та священик УПЦ КП освятили пам’ятний знак на місці ліквідованого кладовища.

45700 Горохів

Вперше Горохів зустрічається у документах 1450 роком (інколи поселенню помилково приписують літописну згадку 1240 року). У 1571 році Горохів вже іменувався містечком. 26 липня 1600 року власник міста надав йому магдебурзьке право, що було підтвержено грамотою короля Сигізмунда ІІІ Вази 10 березня 1601 року. Проте за клопотанням чергового власника у 1870р. місто втратило самоуправління. У 1921-1939рр. Горохів був центром повіту, у радянські часи став районним центром, в якому нині проживає понад 9100 мешканців.

Перший костел в Горохові під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і Віднайдення Святого Хреста постав коштом власників міста родини Сангушків 1619 року та був консекрований у 1626 році єпископом Луцьким Станіславом Лубенським. Його замінила 1718 року нова святиня (за кошти Йоанни Вєльгорської), консекрована 1727 року єпископом Київським Самуелем Ожгою, але вона згоріла 24 травня 1802 року. У 1808 році черговий власник міста Валерій Стройновський збудував новий мурований храм, який консекрував цього ж року єпископ- коад'ютер Луцький Ієронім Стройновський. Парафія у середині 30-х років минулого налічувала майже три з половиню тисячі вірян, які проживали у Горохові та ще чотирьох десятках навколишніх населених пунктах, і обслуговувалась двома священиками Олександрами - оо. Пузиревичем (настоятель) та Іваніцьким.