89003 Забрідь,
вул. Воз'єднання, 10а

Датою заснування села Забрідь (угорською - Рийвгель) вважається 1360 рік. Нині тут проживає понад тисяча мешканців.

У 1994 році у селі було зареєстровано римську-католицьку громаду. У травні 1995 року о. Лайош Гудра освятив наріжний камінь під будівництво костелу, спорудження якого розпочалось у квітні 1999 року. 2000 року майбутнього греко-католицького єпископа о. Мілана Шашіка CM було призначено настоятелем парафії св. Августина у Перечині та адміністратором парафій Пресвятої Трійці у Великому Березному і Заброді. Саме завдяки його зусиллям на пожертви зі Словаччини, Польщі та Італії, а також благодійної організації 'Реновабіс' храм було добудовано та оснащено на весну 2002 року.

12021 Соколів

Соколів, яке нині населяє більше тисячі мешканців, вважається заснованим 1500 року. Село входило до Пулинського району, а від 2020 року - до Житомирського.

У 2010 році оо.-паллотини (товариство Католицького Апостольства) з парафії св. Терези від Немовляти Ісуса у Кам’яному Броді Баранівського району розпочали ремонт занедбаної будівлі, яку пристосували під каплицю. Через чотири роки облаштування каплиці було завершено. 4 жовтня 2014 року єпископ- емерит Київсько- Житомирський Ян Пурвінський освятив цю каплицю.

82600 Сколе,
вул. Наливайка, 4,
+380 (3251) 210-08,
f.b.: 1837525433195060

Перша писемна згадка про Сколе датується 05.03.1397р., хоча за легендою поселення постало ще у давньоруські часи. На його теренах у 1653-1660 роках було засновано місто, яке назвали Олександрією, проте ця назва не прижилась. У 1912 році Сколе ненадовго стало осередком повіту, з 1940 року було районним центром (нині належить до Стрийського району). Населення - понад 6200 мешканців.

У 50-х роках XVII століття у Сколему із заснуванням міста коштом місцевого власника Владислава Заславського було збудовано філіальний парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию дерев'яний костел св. Домініка, який у 1722 році мав чотири вівтарі (головний - Матері Божої Страждальної). 1743 року тут створили парафіяльну експозитуру, яка охопила понад 25 сіл, а душпастирство ввірили оо.-кармелітам з костелу св. Михаїла у Дрогобичі. Навіть після скасування кармелітського монастиря у 1789 році аж до 1826 року тут служив о.-кармеліт Брокард Мончинський.

47743 Баворів

Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.

Парафія у Баворові канонічно постала 17 квітня 1522 року коштом його власника Вацлава Баворовського, який тоді профінансував також і спорудження православної церкви. На той час вже був дерев'яний костел під титулом Матері Божої і св. Вацлава. Проте станом на 1666 рік храму не існувало, а на його місці стояв хрест.

90260 Мужієво,
вул. Леніна, 164

Перша письмова згадка про Мужієво датується 1114 роком. Нині чисельність його населення становить 2 тисячі мешканців.

У 1117 році у Мужієвому було споруджено мурований костел у романському стилі, який 1337 року перебудували у готичному стилі та освятили під титулом св. Йоана Хрестителя. У 1552 році ця святиня святиня перейшла до протестантів, а 1657 року її знищили польські війська. Нині збереглись руїни колишнього храму.

Наріжний камінь спільного з греко-католиками храму у Мужієвому було освячено в листопаді 1998 року, а у жовтні 2001 року єпископи Антал Майнек OFM та греко-католицький владика Іван Маргітич освятили новоспоруджений мурований костел.

90262 Четфалва,
вул. Петефі, 59

Село Четфалва (у радянські часи - Четово), населене (сім з половиною сотень) переважно мешканцями угорського походження, вважається заснованим 1260 року, проте у документах вперше згадується 1341 роком.

У XV столітті в селі було споруджено мурований костел, проте у XVII столітті храм перейняли реформати, які послуговуються ним досі.

У 1996 році завдяки ініціативі Оксани Цильо було сформовано та зареєстровано громаду, якій сільська влада виділила земельну ділянку для будівництва храму. Сприяти його будівництву погодився священик з Виноградова о.-францисканець Тихомир Попп. Він, зокрема, організував поїздку виноградівських архітекторів Анатолія Герасим'юка і Сергія Рубана в угорське село, де знаходилась оригінальна дерев'яна святиня, що мало сприяти створенню ними особливого проекту для костелу у Четфалві.

90645 Богдан

У 1770 −1777 роках сюди переселились жителі з Рахова та інших сусідніх місцевостей. Наприкінці XIX — на початку XX століття Богдан вже вважали «великим селом» (статус, близький до містечкового), до 1992 року було селищем міського типу, нині - село, в якому проживає понад 4 тисячі мешканців.

У 1927 році в селі виділили земельну ділянку під римсько-католицький цвинтар, а у 1929 році на його території було зведено каплицю-дзвіницю. У роки угорської влади (1939-1944 рр.) на теренах Богдана планувалось спорудити римсько- католицький храм, але війна не дозволила здійснити задумане.

У 1864 році у селі Богдан розпочалось будівництво греко-католицького храму стараннями о. Йоана Брани, того ж року на свято Різдва Пресвятої Богородиці відбулось освячення його фундаменту. Спорудження святині завершилось 1867 року, а консекрували її, ймовірно, 1869 року.

906?? Свидовці

Таємниче поселення Свидовці, яке є невеличким присілком неподалік Ясіні і, вочевидь, знахиться поблизу гірського хребта Свидовець, не вдалось знайти на жодній із доступних паперових чи електронних карт, відсутня також будь-яка інформація про нього. Найближчі парафії знаходяться у Рахові та Ясіні.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Йоана Непомуки у Рахові. У 1902 році у Свидовцях збудували коштом парафіян філіальну невеличку муровану каплицю, яку станом на 2013 рік було оновлено та добудовано.

23242 Малі Крушлинці,
вул. Коцюбинського, 2

Назва поселення пішла від назви сусіднього села Великі Крушлинці, яке заснували раніше (вперше згадується 1777 роком). Утворена від старослов'янської лексеми «круша» (крушець) - руда. Вперше у документах Малі Крушлинці датуються 1797 роком. Нині тут проживає понад 1600 мешканців.

Станом на 1901 рік в селі чверть населення становили католики, вони мали свою каплицю, до якої доїжджав священик. Каплиця у Малих Крушлинцях не збереглась. У 1997-1998 роках тут було збудовано завдяки зусиллям Степана Пушкара мурований костел, який 6 червня 1998 року освятили під титулом Святого Духа.

23610 Печера,
вул. Кальніцького, 7а,
f.b.: kostelpechera

Назва походить від печерних ходів, які служили сховищем для місцевих жителів від нападників. У документах Печера вперше згадується 1580 роком, з другої половини XVIIIст., коли стала власністю єпископа-помічника Кам'янецького Ігнатія Длуського, вважалась містечком та називалась також Печарою і Печаркою. У 80-х роках тут проживало близько двох тисяч мешканців, 1905 року - 4909, нині село має понад дві тисячі осіб.

Черговий місцевий поміщик Ян Свєйковський на початку ХІХст. перебудував у Печері дерев'яний житловий будинок на каплицю, при якій жили священники (зокрема, о. Теодор Кулицький у 1801-1802рр.). Впродовж трьох десятків років тут душпастирювали оо.-тринітарії із парафії у Брацлаві. У середині 20-х років цього ж століття поруч із дерев'яною збудували муровану каплицю, до якої перенесли богослужіння (стара тоді вже не використовувалась). 1830 року капеланом був о. Йосиф Яцонський.