81710 Бринці-Загірні

Село Бринці-Загірні, які називались раніше також як Браньча чи Браньчі, Браничі, Приньці, відомі у документах із 1374 року, згадується теж у 1464 та в 1484-1490 роках. 1880 року тут проживало 1050 мешканців, у тому числі 732 греко- і 273 римо-католиків, нині ж - лише трохи більше двох сотень осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. У 1885 році завдяки зусиллям соколівського настоятеля о. Вікентія Божентовича та місцевих вірян у Бринцях-Загірних було збудовано філіальну муровану каплицю.

81713 Ходорківці

Вперше у письмових джерелах село згадується 1415 року, є також згадка 24 березня 1438 року. Називалось як Ходорківці, так і Ходорковичі. 1880 року тут проживало 418 мешканців, у тому числі 207 римо- і 200 греко-католиків, нині ж - лише понад дві сотні осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. За не підтвердженою і, відповідно, не відображеною у схематизмах Львівської архідієцезії інформацією, від 80-х років ХІХ століття у Ходорківцях служили шаритки із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля. А від 1891 року схематизми подають існування в тій частині Соколівки, яку пізніше назвуть Паулінівкою, будинку місіонерів-вікентійців (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) із домашньою каплицею.

81923 Репехів,
81712 Баківці

Перша згадка в документах про Репехів датується 1406 роком, згадується село також 1469 року, а розташовані поруч Баківці письмово відомі від 1475 року. Протягом століть села належали спільному власнику. 1880 року у Репехові проживало 458 мешканців, з яких 449 були українцями і 9 поляками, нині ж - понад дві з половиною сотні осіб, а в Баківцях сьогодні - понад 380. Села входили до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

Католики латинського обряду двох сіл належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. В середині ХІХ століття їх чисельність в Баківцях перевищила шість десятків вірян, а в Репехові - три десятки, проте у перших роках ХХ століття Баківці мали вже 140 вірних, а Репехів - 130. Саме тоді і розпочали будівництво спільної мурованої каплиці.

81713 Соколівка

Перша письмова згадка про Соколівку, яка до кінця XVI - початку XVII століть називалась також Сенявою, датується 1389 роком. В період від 50-х років XVIст. аж до XIXст. поселення вважалось містечком (1558 року отримало магдебурзьке право). 1880 року тут проживало 610 мешканців, з яких 540 були українцями, 42 - поляками, 26 - німцями, 1939 року - 970, нині ж Соколівка є невеличким селом, в якому проживає менше шести десятків осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.

Мурований оборонний костел в Сеняві-Соколівці, за інформацією архієпископа Яна Соліковського від 1600 року, було споруджено коштом власників родини Сенявських (Анни і Софії) завдяки зусиллям місцевого душпастиря о. Михайла Монторса у 90-х роках XVI століття (завершення будівництва мало відбутись 1600 року), а парафія фундована 2 березня 1594 року. У 1611 році храм консекрував архієпископ Ян Замойський. У 1648 році його спалили козаки, але костел було відновлено.

81157 Відники

Перша згадка в документах про Водники (Водник), яке на початку 90--х років ХХ століття перейменували на Відники, датується 1437 роком. Село письмово згадується також у XVI та XVII століттях. 1880 року тут проживало 765 мешканців, у тому числі 636 українців, 107 німців і 20 поляків, а 1931 року - 822, з яких поляками вже були майже 40 відсотків населення, нині ж село нараховує менше восьми сотень осіб. Входило до Пустомитівського району, а від 2020 року - до Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Старому Селі. В середині ХІХ століття їх чисельність становила близько сотні вірних, а на початку ХХ століття - 125 вірян. І послуговувались вони переважно місцевою греко-католицькою церквою, доки не дійшло до конфлікту із її парохом.

81154 Старе Село

Ще з XII століття тут було поселення Черепів, у документах воно вперше згадується 1401 року. Його частини пізніше назвали Гарбовим і Старим Селом, яке письмово вперше згадується 1442 року, а також у 1448 році, коли сюди переселили польських колоністів. 1880 року тут проживало 1198 мешканців, більшість з яких вже становили поляки, 1931 року - 2268, з них 75% були поляками, нині ж - понад 2100 осіб. Село входило до Пустомитівського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Парафію у Старому Селі разом із костелом Матері Божої Сніжної і Пресвятої Трійці фундував 4 січня 1454 року місцевий власник Ян Завішиць, надавши їм певне фінансово-майнове забезпечення, яке вже у наступних десятиліттях виявилось недостатнім для душпастирів. 29 січня 1486 року його збільшив Ян Тарновський, передавши парафії, зокрема, доходи від сільської корчми.

У вівторок, 12 вересня 2023 року на порталі «Костели і каплиці України» в загальних списках святинь додано можливість швидкого обрання храму за першою буквою місцевості, після чого можна далі гортати сторінки за номерами, або обрати першу букву іншої місцевості. Втім, можливість швидкого вибору костелу чи каплиці додано також у всі інші підрозділи розділу «Святині» («Місцезнаходження», «Статус», «Належність і стан», «Титул», «Вік», «Духовенство», «Матеріал» та «Інше»), якщо там є більше двох сторінок. В останньому підрозділі («Інше») додано можливість обрання храмів за наявністю орга́ну («Орга́ни»). В Україні, принаймні, 57 римсько-католицьких святинь (нинішніх чи колишніх) мають зараз орга́н, але їх більше (якщо не знайшли такий храм серед представлених на сайті, повідомте, будь-ласка, за електронною адресою rkc.in.ua@ukr.net).