3300? Рівне,
вул. Василя Червонія, 18,
www: jpiirivne.wordpress.com

Вперше Рівне згадується у 1283р. у польскій хрониці «Rocznik kapituly krakowskiej» як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства. Магдебурзьке право отримало 1492 року. Від 1793 року - центр повіту, від 1939 року - обласний центр. У 1629р. тут проживало понад 3 тисячі мешканців, 1858 року - 5054, 1897 року - 24573, 1921 року - 30000, 1939 року - 43000, нині - понад 264 тисячі осіб.

Колишній парафіяльний костел Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному радянська влада 'переробила' на зал органної і камерної музики, яким він є досі, а каплиці (цвинтарну муровану Опіки св. Йосифа, що у XIXст. була парафіяльною святинею, та дерев'яну св. Станіслава) знищила повністю. Парафіяльним у місті став колишній гарнізонний костел cвв. Апп. Петра і Павла.

33001 Рівне,
вул. Соборна, 213,
+380 (3622) 573-72,
f.b.: groups/rivne.katolyky

Вперше Рівне згадується у 1283р. у польскій хрониці «Rocznik kapituly krakowskiej» як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства. Магдебурзьке право отримало 1492 року. Від 1793 року - центр повіту, від 1939 року - обласний центр. У 1629р. тут проживало понад 3 тисячі мешканців, 1858 року - 5054, 1897 року - 24573, 1921 року - 30000, 1939 року - 43000, нині - понад 264 тисячі осіб.

Cпоруджений 1549 року перший дерев'яний храм св. Михаїла у Рівному замінили наступними дерев'яними у другій половині першого десятиліття XVIIст. та 1642 року. Мурований костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла постав у 1774-1813рр., але вже з кінця 40-х років ХІХст. через його поганий технічний стан богослужіння відбувались у цвинтарній каплиці Опіки св. Йосифа аж до освячення 1900 року новозбудованого храму Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського.

33001 Рівне,
вул. Дорошенка

Вперше Рівне згадується у 1283р. у польскій хрониці «Rocznik kapituly krakowskiej» як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства. Магдебурзьке право отримало 1492 року. Від 1793 року - центр повіту, від 1939 року - обласний центр. У 1629р. тут проживало понад 3 тисячі мешканців, 1858 року - 5054, 1897 року - 24573, 1921 року - 30000, 1939 року - 43000, нині - понад 264 тисячі осіб.

Волею називали лівобережне передмістя, де селились новоприбулі, які за наділ землі певний час не платили земельних податків (територія між сучасними вулицями Хмільною, Дорошенка і Дубенською). Ще до спорудження рівненського парафіяльного мурованого костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла власник міста Станіслав Любомирський збудував тут 1764 року на католицькому кладовищі муровану цвинтарну каплицю Опіки св. Йосифа.

33001 Рівне,
вул. Соборна, 137

Вперше Рівне згадується у 1283р. у польскій хрониці «Rocznik kapituly krakowskiej» як один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства. Магдебурзьке право отримало 1492 року. Від 1793 року - центр повіту, від 1939 року - обласний центр. У 1629р. тут проживало понад 3 тисячі мешканців, 1858 року - 5054, 1897 року - 24573, 1921 року - 30000, 1939 року - 43000, нині - понад 264 тисячі осіб.

Перший дерев'яний храм св. Михаїла у Рівному спорудили 1549 року коштом місцевої власниці Беати Острозької з Косьцелецьких, позашлюбної доньки короля Сигізмунда І (фундаційний акт датований 18 вересня 1548 року), проте у 70-х роках цього ж століття його знищили татари. У другій половині першого десятиліття XVIIст. чергова власниця Анна Островська із Костків збудувала наступний дерев'яний костел та 2 грудня 1608 року відновила попередню фундацію, яку 1 квітня 1619 року збільшив її син Януш.

4500? Ковель

Існуюче раніше поселення Ковле 24 грудня 1518 року отримало магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, що було підтверджено 1611 року. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.

Споруджений у Ковелі в середині XVIст. та зруйнований в середині наступного століття перший дерев'яний храм св. Анни замінили 1710 року новим дерев'яним храмом, який 1854 року знищила пожежа. Його невдовзі відбудували знову з дерева як костел св. Анни, проте на початку ХХст. цієї святині стало замало для суттєво зрослої парафії.

Święta Zmartwychwstania Jezusa Chrystusa niosą wielką radość dla wierzących, którym otworzono Bramy Raju.

Odwieczny wróg Ukrainy, jakim jest Rosja od roku 2014 niszczy dobra materialne wypracowane przez naród ukraiński w ciągu wielu wieków. Najeźdźcy zamordowali wielu osób cywilnych oraz wojskowych na terenie Wschodniej Ukrainy oraz Krymu. Obecna II część wojny, która trwa już czwarty rok na terenie całej Ukrainy ukazuje tragedie narodu ukraińskiego oraz wielu narodów.

Jezus Chrystus przez mękę śmierć i zmartwychwstanie raz na zawsze zniszczył grzech Adama. Prośmy Go, aby skłonił Rosjan oraz Cerkiew Prawosławną Patriarchatu Moskiewskiego do poszanowania życia i zdrowia sąsiedniego Narodu mieszkającego nad Dnieprem.

45008 Ковель,
вул. Незалежності, 31

Існуюче раніше поселення Ковле 24 грудня 1518 року отримало магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, що було підтверджено 1611 року. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.

Цвинтарна мурована каплиця парафії св. Анни (і Преображення Господнього) в Ковелі на католицькому кладовищі згадується у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, починаючи із 1852 року, а отже могла бути збудована ще раніше.

4500? Ковель

Існуюче раніше поселення Ковле 24 грудня 1518 року отримало магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, що було підтверджено 1611 року. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.

У 1551 році у Ковелі коштом місцевої власниці королеви Бони збудували перший дерев'яний костел св. Анни, який було зруйновано 1648 року під час козацько-польської війни. 1658 року король Ян II Казимир підтвердив попередню фундацію та збільшив фінансово-матеріальне забезпечення парафії, яке зросло також 1672 року за рахунок Станіслава Олешки, тому, можливо, що вже тоді храм було відновлено повноцінно чи у вигляді каплиці.

44703 Володимир,
вул. Данила Галицького, 2

Першою згадкою про Володимир вважається 988 рік, проте він існував ще 884 року під назвою Лодомира. У ХІІст. місто стало центром удільного Волинського князівства. У 1324р. отримало магдебурзьке право, яке неодноразово підтверджувалось після чергового руйнування міста. Від 1375 року до перенесення в Луцьк було столицею дієцезії. Від 1795р. - повітовий центр, тоді його перейменували на Володимир-Волинський, щоб відрізнити від російського Владіміра на Клязьмі. 1861 року тут проживало 5905 мешканців, 1897 року - 9883, 1939 року - 26800, нині - 37900 осіб. У 1948р. Володимир отримав статус міста районного підпорядкування, а 1975 року - обласного. Є райцентром. 2021 року повернено назву Володимир.

Домініканці у Володимирі служили вже у другій половині XIVст. при парафіяльному костелі Пресвятої Діви Марії, проте їх монастир постав пізніше (ймовірно, наступного століття, принаймні, вже існував у середині цього століття). 17 липня 1497 року великий князь Литовський Олександр Ягеллончик, майбутній король Польщі, надав домініканському конвенту досить скромну додаткову фундацію. Можливо, що саме з тих часів їхній храм мав титул Пресвятої Трійці.

44700 Володимир,
вул. Миколаївська, 20

Першою згадкою про Володимир вважається 988 рік, проте він існував ще 884 року під назвою Лодомира. У ХІІст. місто стало центром удільного Волинського князівства. У 1324р. отримало магдебурзьке право, яке неодноразово підтверджувалось після чергового руйнування міста. Від 1375 року до перенесення в Луцьк було столицею дієцезії. Від 1795р. - повітовий центр, тоді його перейменували на Володимир-Волинський, щоб відрізнити від російського Владіміра на Клязьмі. 1861 року тут проживало 5905 мешканців, 1897 року - 9883, 1939 року - 26800, нині - 37900 осіб. У 1948р. Володимир отримав статус міста районного підпорядкування, а 1975 року - обласного. Є райцентром. 2021 року повернено назву Володимир.

Місія луцьких єзуїтів постала у Володимирі 1719 року завдяки фундації Ядвіги Загоровської від 1718 року, служили вони при парафії свв. Йоахима i Анни. Проте лише 1755 року на виділені Гнатом Садовським кошти розпочалось будівництво їх мурованого костельно-монастирського комплексу. Спочатку під керівництвом луцького єзуїта о. Михайла Радзиміновського спорудили храм, який 1770 року (11 липня?) консекрував під титулом Розіслання Апостолів єпископ Холмський Фелікс Турський.