KOTIUŻANY. Kaplica p.w. św. Ojca Pio (200? - 201?). Winnicki obw., Mohyłow Podolski r-n

23440 Котюжани

Котюжани вважаються наступником поселення Котюги, зруйнованого ще монголо-татарами. Офіційна дата заснування села - 1450 рік. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало понад 1200 мешканців, наприкінці цього століття - близько півтори тисячі, нині ж - менше тисячі осіб. Село входило до Мурованокуриловецького району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої діви Марії у Сніткові. Наприкінці ХІХ століття їх було в Котюжанах понад півтисячі - найбільше із усіх сіл, що належали до цієї парафії.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 29
1774 - костел Пресвятої Трійці у Янові на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
- консекровано костел св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
1845 - єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Михайло Пивницький помер у Житомирі, де і був похований;
1982 - висвячений на священника Веронським єпископом Джузеппе Амарі майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1983 - священничі свячення з рук кардинала Юліанcа Ваіводса у Ризі (Латвія) отримав майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Леон Дубравський;
1993 - костел Воздвиження Святого Хреста у Миньківцях на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
- повернену каплицю св. Варвари у Клесові на Рівненщині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
2011 - єпископ-помічник Львівський Леон Малий вмурував наріжний камінь Благодійного центру бл. с. Марти Вєцкої в Снятині на Івано-Франківщині;
2014 - інгрес до Харківської катедри ординарія Харківсько-Запорізького єпископа Станіслава Широкорадюка;
2016 - єпископ Леон Малий освятив скульптури Богородиці з малим Ісусом та Йосифа на відновленому бульварі перед костелом Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині;

BAR. Kościół p.w. św. Anny / św. Mikołaja (1807 - 1811, 1902 - 1908). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23000 Бар,
вул. св. Миколая, 12,
+380 (4341) 220-09

Перша документальна згадка про місто, яке тоді називалось 'Ров', датується початком XVст., згадується також у наступних роках цього століття. У 1533р. до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца та, викупивши місцевість 1537 року, розпочала будівництво нової фортеці, яку назвала Баром. 1540 року місто отримало магдебурзьке право. У 1861р. тут проживало 7965 мешканців, 1880 року - 8277, 1905 року - 19438, 1911 року - 22620, нині - понад 15 тисяч осіб. Бар був райцентром, а 2020 року увійшов до Жмеринського району.

Дерев'яний костел св. Миколая у Барі, фундований 1550 року місцевою власницею королевою Боною, спалили 1648 року козаки. Новий дерев'яний храм (з дуба чи бука на підмурівку) розпочали будувати зусиллями о. Матея Круліковського 1721 року, але навіть у 1741 році, коли його перейняли єзуїти, спорудження ще не було завершене.

KOSZARYŃCE. Kaplica p.w. Najświętszego Serca Jezusa (2013). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23052 Кошаринці,
вул. Центральна, 36-А

Кошаринці відомі, принаймні, від XVIII століття, коли тут оселився могилів(-подільський) декан. У 1893 році у селі проживало 916 мешканців, 1905 року - 1428, нині ж воно нараховує понад сім сотень осіб. Входило до Барського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії / Зіслання Святого Духа у Копайгороді. Ще у XVIII столітті завдяки вже згаданому могилівському декану у Кошаринцях постала якась каплиця, проте, за інформацією Кам'янецьких та Луцько-Житомирських схематизмів, принаймні, від середини ХІХ століття у селі вже не існувало жодної святині.

MALCZOWCE. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1996). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23034 Мальчівці,
вул. Соборна, 1

Мальчівці у документах відомі, принаймні, від 1542 року, згадуються також у 1550 і 1556 роках. На початку 80-х років ХІХ століття тут проживало близько 780 мешканців, 1893 року - 1014, 1905 року - 1543, нині - майже шість сотень осіб. Село входило до Барського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.

Католики латинського обряду Мальчівців належали до парафії Пресвятої Трійці у Маньківцях. Наприкінці ХІХ століття їх було понад три сотні, проте своєї святині вони не мали.

DOŁŻEK. Kaplica p.w. Miłosierdzia Bożego (1999 - 2000). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23531 Довжок

Село Довжок (Должок) розташоване на півдні більш відомого села Мурафи. 1893 року мало 1071 мешканців, 1905 року - 1276, а нині тут проживає менше восьми сотень осіб. Входило до Шаргородського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.

Католики латинського обряду села раніше належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі та, не маючи своєї святині, відвідували парафіяльний костел. І лише наприкінці 90-х років ХХ століття вони отримали свій храм.

JOŁTUSZKÓW. Kaplica p.w. Matki Bożej Szkaplerznej (1992 - 1993). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23021 Ялтушків,
вул. Яблунева, 1

Ялт(у/о)шків вперше документально згадується 22 жовтня 1431 року, від 1537 року вважався містечком. Магдебурзьке право отримав у 50-х роках XVI століття (підтверджено 1607 року). У 1885 році тут проживало 1646 мешканців, 1893 року - 2870, 1905 року - 3292, 1913 року - 5599, нині - майже дві тисячі осіб. У 1923-1931рр. був райцентром, 1938 року став селом. Входив до Барського району, а від 2020 року - до Жмеринського.

Ймовірно, що перші дерев'яні костели у Ялтушкові існували з кінця XVI століття, але були знищині нападниками, що неодноразово спустошували містечко. 25 лютого 1799 року місцевий власник Казимир Крассовський підписав документ фундації храму та парафії, яку було створено вже 21 березня цього ж року. Спорудження святині з дубової деревини на мурованому фундаменті завершили 1807 року її освяченням під титулом Зіслання Святого Духа.

FEDORÓWKA. Kaplica p.w. Miłosierdzia Bożego (185? - 186?, 200?). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23522 Федорівка,
вул. Соборна, 83

Федорівка існувала, принаймні, від початку XVIII століття (спроби віднести її заснування аж до XVст. недостатньо обгрунтовані). 1893 року тут проживало 799 мешканців, 1905 року - 876, нині - понад сім сотень осіб. Село входило до Шаргородського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.

Швидше за все, католики латинського обряду Федорівки належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі. І раніше вони свого храму не мали.