48513 Скородинці

Перша документальна згадка про поселення - 5 березня 1464 року, а від 1568 року воно відоме як Сковродинці. 1870 року тут проживало 912 мешканців, 1880 року - 1002, 1900 року - 1325, 1921 - 1404, а нині - село має понад шість сотень осіб.

Спочатку римо-католики Скородинців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, але після заснування у Хом'яківці у 1854 році парафіяльної експозитури перейшли до неї. Тоді їх було близько 230 осіб. Послуговувались вони місцевою старою греко-католицькою церквою, і навіть долучились до фінансування спорудження нової, проте внаслідок непорозумінь із її парохом їм довелось збудувати свою святиню.

48511 Косів, Хом'яківка

Відому із XVIIст. Хом'яківку у радянські часи приєднали як хутір до села Косова, який вперше документально згадується 1450 року (є згадка також у 1546 році). У Хом'яківці в 1785р. проживало 403 мешканців, 1921 року - 459, а Косів 1900 року мав 2497 жителів, 1931 року - 2427, нині ж об'єднане село нараховує менше 1200 осіб.

Католики латинського обряду Хом'яківки та Косова належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. Саме у Хом'яківці і було споруджено у середині XIXст. храм. Власне, спочатку 1846 року тут збудували каплицю-усипальницю родини місцевих власників Подлевських, а у 1854 році цю каплицю коштом також Подлевських перебудовали на костел, який отримав титул Різдва Пресвятої Діви Марії. Приблизно тоді ж у Хом'яківці було утворено капеланію, яку обслуговували чортківські домініканці.

59018 Нова Жадова

Жадова вперше згадується у документах 15 березня 1490 року. На початку 90-х роках ХІХст. тут проживало близько 2600 мешканців, а 1900 року - 3765. Переважна більшість населення була українцями. Село розділилось на два (велику Стару Жадову і маленьку Нову Жадову) вже після І світової війни. Нині Нова Жадова має лише близько чотирьох сотень жителів, а Стара - майже на дві тисячі більше. Села входили до Сторожинецького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.

Нечисленні католики латинського обряду Жадови спочатку належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Вижниці. У середині ХІХ століття їх кількість ледве перевищувала десяток осіб. Наприкінці 60-х років Жадова із півсотнею вірян перейшла до новозаснованої капеланії у Сторожинці. Вперше каплиця у Жадові подається у схематизмі Львівської архідієцезії 1891 року.

59000 Сторожинець,
вул. Шевченка, 30,
+380 (3735) 244-65,
f.b.: groups/sancta.anna

Перша писемна згадка про Сторожинець датується 18 лютим 1448 року, згадується також 1476 року. Від 1854 року був містечком та центром повіту, а 21 травня 1904 року став містом. 1869 року тут проживало 4350 мешканців, 1880 року - 5139, у тому числі 1993 німців і 800 українців, 1930 року - 8695, з них 1017 були поляками, 853 - українцями і 655 - німцями, нині місто має близько 14 тисяч осіб. У 1940-2000рр. було райцентром, а зараз входить до Чернівецького району.

У 1794 році у Сторожинці було споруджено дерев'яну святиню. Від 20-х - 30-х років ХІХ століття місцеві католики латинського обряду належали до парафії у Красній, їх чисельність у середині цього століття становила близько двох з половиною сотень. Саме тоді і постала у містечку чергова дерев'яна каплиця.

59002 Чернівці,
вул. Капеланська, 31

Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько- Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.

Проявлену у 90-х роках ХІХст. ініціативу чернівецьких працівників залізниці, які були переважно римо-католиками, спорудження костелу неподалік вокзалу, підтримала Львівська курія, виділивши для цього початкові кошти. 1896 року було створено комітет будівництва храму та розпочався збір коштів на теренах Буковини, проте в результаті не вдалось отримати достатньої для початку спорудження святині суми.

60310 Чорнівка

Село Чорнівка вперше документально згадується 5 квітня 1412 року. 1930 року тут проживало 2589 мешканців, у тому числі 75 відсотків українців і 7.4 відсотка поляків. Майже кожний десятий житель був римо-католиком, а греко-католиків було 3.4 відсотки. Нині ж село має дві тисячі осіб. Входило до Новоселицького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.

Католики латинського обряду села Чорнівка належали до парафії св. Архангела Михаїла у розташованій неподалік Садгорі. В середині ХІХ століття їх було навіть менше чотирьох десятків, а наприкінці цього століття їх чисельність вже становила понад дві сотні вірних.

58025 Чернівці,
вул. Івана Підкови, 10,
+380 (372) 56-14-37,
f.b.: 757028404664469

Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько- Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.

Садгора вважається заснованою 1770 року, 1801 року отримала статус торгового містечка. У 1774р. тут проживала лише сотня мешканців, 1869 року - 6009, 1880 року - 5019, 1910 року - 4600. У 1949р. стала селищем міського типу, була райцентром, а нині є частиною Чернівців.

Після входження у 1774 року Буковини до складу Австрійської імперії понад сотня садгорських римо-католиків послуговувалась каплицею, облаштованою ними у залишеній турками дерев'яній будівлі. Богослужіння для них проводив австрійський військовий капелан.