Biskup Jan Cieński (1905 - 1992). Tajny biskup pomocniczy Lwowski (1967 - 1991), Tajny biskup (1967)

Таємний єпископ Ян Ценський народився 7 січня 1905 року у Пеняках на Львівщині у сім'ї Марії з роду великих землевласників Дідушицьких та відомого галицького політика Тадеуша Ценського. Спочатку закінчив Рільничу академію у Дублянах під Львовом та записався на правничий факультет Львівського університету, проте 1933 року вирішив обрати духовну стезю і вступив до Львівської Вищої Духовної семінарії. 26 червня 1938 року (у віці 33 років) після п'ятирічного навчання був висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським.

У 1938-1945 роках був вікарієм, а з 26 листопада 1945 року і до смерті - адміністратором та душпастирем парафії Успіння Пресвятої Богородиці у Золочеві, котра продовжувала працювати навіть у радянські часи. Можливо, що золочівський храм від закриття, а його душпастиря від арешту врятував той факт, що о. Ян під час війни переховував від німців тяжко пораненого офіцера радянської армії, котрий виявився функціонером НКВС. О. Ценський здійснював душпастирство не тільки для римо-католиків, але й також для греко-католиків.

Biskup Ignacy Maria Dub-Dubowski (1874 - 1953). Biskup senior (1925 - 1953), Administrator Apostolski Kamieniecko-Podolski (1916 - 1918), Biskup ordynariusz Łucko-Żytomierski (1916 - 1925), Biskup (1916)

Єпископ Ігнатій Дубовський народився 30 березня (12 квітня за старим стилем) 1874 року у Вільнюсі, навчався у вільнюській та санкт-петербургській школах. 1894 року поступив до Житомирської Духовної семінарії. Висвячений на священника 25 березня 1899 року єпископом Болеславом Клопотовським.

Працював в парафіях у Шпанові, Ходоркові, Корці та Києві. У 1901-1904 роках навчався у Римі, отримав докторат з канонічного права. Повернувшись з Риму, був призначений спочатку адміністраторем (1904р.), а потім і настоятелем (1905р.) парафії у Корці (у 1908-1909рр. протягом дев'яти місяців був особистим секретарем митрополита Могильовського Аполінарія Внуковського у Санкт-Петербурзі). З 1910 року працював настоятелем кафедральної парафії св. Софії у Житомирі.

Biskup Leon Dubrawski OFM (1949). Biskup ordynariusz Kamieniecko-Podolski (2002), Biskup pomocniczy Kamieniecko-Podolski (1998 - 2002), Biskup (1998)

32301 Кам'янець-Подільський,
вул. Францисканська, 2,
+380 (3849) 911-57

Єпископ Леон Дубравський народився 1 липня 1949 року у селі Дубовиці Житомирської області, охрещений у храмі св. Софії у Житомирі. 1978 року поступив до Вищої Духовної семінарії у Ризі. 31 серпня 1982 року таємно вступив до ордену Братів Менших бернардинів. У травні 1983 року висвячений на диякона єпископом Юліанcом Ваіводсом у Ризі, а 29 травня 1983 року отримав священничі свячення з рук вже кардинала Юліанcа Ваіводса (також у Ризі).

У 1983-1993 роках служив настоятелем парафії Пресвятої Трійці у Хмільнику Вінницької області. 21 серпня 1986 року склав вічні обітниці в ордені. З 1 червня 1993 року по 1998 рік був настоятелем кустодії св. Архангела Михаїла ордену Братів Менших в Україні.

Arcybiskup Antoni Fijałkowski (1797 - 1883). Metropolita arcybiskup Mohylewski (1872 - 1883), Arcybiskup (1872), Biskup ordynariusz Kamieniecko-Podolski (1860 - 1866), Biskup pomocniczy Kamieniecko-Podolski (1858 - 1860), Biskup (1858 - 1872)

Архієпископ Антоній Фіалковський народився 13 червня 1797 року у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі). Після завершення навчання у школі і гімназії до 1820 року студіював у Полоцькій єзуїтській академії, де отримав ступені кандидата філософії і магістра права. 8 вересня 1820 року вступив до Вільнюської Духовної семінарії та Вільнюського університету, по закінченню якого 1824 року став магістром теології. 31 травня 1824 року отримав священничі свячення.

У 1825 році захитив дисертацію «De fatis autbenticae et exegeseos apocalypsis et de novi natura, fine, utilitate, robore, divisione in simplex et solemne et effectibus juridicis utriusque» і отримав ступінь доктора богослов'я і канонічного права. У 1825-1833 роках був професором Вільнюської Духовної семінарії (у 1825-1832 роках - Вільнюського університету). З 1832 року - канонік, а з 1843 року - прелат Вільнюського кафедрального капітулу. У 1834 році став професором Вільнюської Духовної академії, а в 1836-1842 роках був її ректором. З 1844 року - засідатель, а з 1848 года - член Римсько-католицької духовної колегії у Санкт-Петербурзі. У 1855-1856 роках після смерті архієпископа Ігнатія Головинського виконував обов'язки адміністратора (капітульного вікарія) Могильовської архідієцезії.

Biskup Aleksander Frison (1875 - 1937). Administrator Apostolski Tyraspolski (1926 - 1937), Biskup (1926)

T_OSHZ

Єпископ Олександр Фрізон народився 5 травня 1875 року в парафії св. Архангела Михаїла у Бадені (нині Кучурган Роздільнянського району на Одещині) в сім'ї нащадків німецьких колоністів, які приїхали із Ельзаса у другій половині XVIII століття. Отримав освіту у Саратівській Духовній семінарії та Німецькій колегії ('Германікум') при Григоріанському університеті в Римі, завершивши її отриманням диплому доктора філософії і богослов'я. Рукоположений в священники 22 лютого 1902 року єпископом Едвардом Роппом (ймовірно, у Саратові).

Служив вікарієм у Саратівському кафедральному соборі, з 1902 року - настоятелем храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Керчі в Криму. З 1905 року був капеланом і секретарем єпископа Йосифа Кесслера, канцлером Курії у Саратові, а також викладачем церковної історії і латинської мови у Саратівській семінарії. У 1910 році став ректором цієї семінарії та залишився ним після її переведення 1917 року в Одесу. З 1919 року служив настоятелем костелу Успіння Пресвятої Діви Марії в Сімферополі (у 1915-1925рр. також парохом у Керчі), був деканом Сімферопольского деканату. У 1923р. протягом шести месяців перебував в ув'язненні, 1925 року його судили.

Biskup Samuel Roch Głowiński (1703 - 1776). Biskup pomocniczy Lwowski (1733 - 1776), Biskup (1733)

Єпископ Самуїл Гловінський народився 18 лютого 1703 року, ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини в родині з давнього шляхетського роду, який походить з Равського воєводства у Мазовії та у XVII столітті переселився в Галичину. Не відомо, де навчався, проте його ворожість по відношенню до єзуїтів та прихильність до піярів може свідчити, що студіював в начальному закладі якогось із цих двох орденів. Був висвячений на диякона 27 грудня 1925 року та рукоположений в священники 22 лютого 1726 року. У 1727 році став каноніком Львівського катедрального капітулу, чому сприяла фундація на користь капітули його родича Станіслава Гловінського.

2 грудня 1733 року Апостольська Столиця призначила його єпископом-помічником Львівським та титулярним єпископ Хевронським. Висвячений на архіпастиря наступного року, ймовірно, у Львові. Під час архіпастирського служіння у Львові працював також настоятелем парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині на Івано-Франківщині, де 1764 року збудував черговий дерев'яний костел. Проте найбільш запам'ятався заснуванням у Львові навчального закладу піярів на зразок «Колегіум нобіліум» у Варшаві. Про цей намір повідомив піярам 1744 року у Золочеві. Попри спротив єзуїтів, які не хотіли втратити своє монопольне право вести навчання у Львові, отримав 24 жовтня 1750 року дозвіл Святішого Отця Бенедикта XIV для оо.-піярів викладати у школах Львова. І для забезпечення діяльності майбутнього закладу придбав маєтності у Підберізцях і Винниках, де завдяки йому піяри 1756 року облаштували у старому замку свій монастир. Колегіум у Львові відкрили 1758 року, коли ще проходили будівельні роботи.

Biskup Pawło Gonczaruk (1978). Biskup ordynariusz Charkowsko-Zaporoski (2020), Biskup (2020)

61057 Харків,
вул. Гоголя, 4,
+380 (57) 706-25-54,
f.b.: pawel.gonczaruk.3

Єпископ Павло Гончарук народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині 16 січня 1978 року у багатодітній родині. З 1995 року навчався у Вищій Духовній семінарії Святого Духа в Городку, куди ще в дитинстві переїхала його сім'я. 22 червня 2002 року у Кам’янці-Подільському відбулось його висвячення на священника.

Служив вікарієм Кам'янець-Подільського кафедрального собору свв. Апп. Петра і Павла, а потім - настоятелем парафії св. Архангела Михаїла в Дунаївцях. 2003 року очолив дієцезіальне відділення «Карітас-Спес» у Кам’янці-Подільському. З 2005 року служив захисником подружнього вузла в дієцезіальному церковному трибуналі, а 2016 року призначений суддею у цьому трибуналі (ще 2010 року отримав ліценціат з канонічного права в Університеті кардинала Стефана Вишинського у Варшаві (Польща)). Окрім того, був дієцезіальним економом, а також військовим капеланом, котрий як волонтер Християнської служби порятунку часто відвідував Донбас.