Архієпископ Константій Зелінський народився на початку 1646 (чи наприкінці 1645?) року в шляхетській родині гербу Свинка в селі Ростково нинішнього Мазовецького воєводства Польщі та був охрещений 11 січня 1646 року в парафіяльному костелі розташованого неподалік міста Пшасниш. Спочатку навчався у родинному маєтку. Вищу освіту здобував у Кракові, потім - в Інгольштадському університеті в Баварії (Німеччина), Парижі та останні два роки в Римському університет ла Сап'єнца, де 13 січня 1671 року отримав докторський ступінь церковного та цивільного права (в джерелах інколи помилково вказують теологію). Цього ж року і також у Римі був рукоположений в священники.

4 травня 1672 року призначений каноніком у Плоцьку, а пізніше - препозитом-прелатом Влоцлавського катедрального капітулу, а також каноніком Митрополичого капітулу у Гнєзні (1 грудня 1689р.). З кінця 1680 року адміністрував в якості капітульного вікарія спочатку Влоцлавську, а потім також і Плоцьку дієцезію.

Архіпископ Войтех Корицинський народився, ймовірно, 1610 року у шляхетській родині гербу Топор у Мєхові у південно-східній Польщі. Дитинство провів у містечку Жарків. Спочатку навчався в домашніх умовах, потім - в Краківській академії, та вже у молодому віці обрав духовну кар'єру. Відомо, що 1634 року студіював в Падуї (Італія), проте відсутня інформація щодо здобуття наукового ступеня. Ймовірно, що священничі свячення отримав у другій половині 30-х років після повернення в Польщу.

У 1637 році став настоятелем рідної парафії в Жарках та Рушчі (біля Кракова) і жарецьким препозитом, апостольським протонотаріусом та луковецьим каноніком, прелатом і секретарем короля Яна Казимира, а 13 листопада цього ж року - каноніком Краківського капітулу. Є також інформація щодо його членства в Луцькому катедральному капітулі. Відомо, що 1649 року перебував у Римі. 1654 року крол зробив його регентом Великої коронної канцелярії, а через чотири роки - Великим коронним секретарем. 1655 року став мєховським генеральним препозитом.

Архієпископ Константій Ліпський народився приблизно 1622 року в родинному селі Ліпе Равського воєводства на півдні Мазовії (Польща) в шляхетській родині гербу Лада, яка дала Церкві кількох архіпастирів. Спочатку навчався в єзуїтській колегії в Раві-Мазовецькій, а потім - в Краківській академії. Після її закінчення обрав духовний шлях та продовжив студіювати в Грацькому університеті (Австрія), а також в Перуджі та Римі (Італія), вивчаючи теологію та канонічне право. Ще до рукоположення в священники 23 жовтня 1640 року завдяки своєму родичу примасу Польщі Яну Ліпському став каноніком Гнєзненського митрополичого капітулу, а потім кшеменецьким препозитом. Закордонне навчання завершив, не здобувши наукових ступенів, а, повернувшись до Польщі, був влаштований іншим своїм родичем в королівську канцелярію. За поданням монарха 1645 року став каноніком колегіатського капітулу в Сандомирі, а пізніше - каноніком колегіати у Велюні. І лише 1648 року отримав священичі свячення.

Зарекомендував себе енергійним, сумлінним та знаючим працівником як в церковному служінні, так і в суспільно-політичній царині. Зокрема, кілька разів був головою Коронного Трибуналу, неодноразово брав участь у сеймах, а також двічі ставав адміністратором Гнєзненської архідієцезії.