Архієпископ Томас Едвард Галліксон (1950). Апостольський нунцій у Швейцарії та Князівстві Ліхтенштейну (2015), Апостольський нунцій в Україні (2011 - 2015), Апостольський нунцій в Тринідад і Тобаго, Багамські острови, Домініка, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини (2004-2011), Апостольський нунцій в Антигуа і Барбуда, Барбадос, Ямайка, Гренада, Гайана і Суринам (2004 - 2011), Архієпископ (2004)

Берн,
f.b.: thomas.gullickson

Архієпископ Томас Галліксон народився 14 серпня 1950 року в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США. 27 червня 1976 року був висвячений на священника архієпископом Ламбертом Антонієм Гохом (Lambert Anthony Hoch).

З 1976 року здійснював душпастирство у Sioux Falls (Південна Дакота, США). У 1981 році розпочав підготовку до дипломатичної служби, навчаючись у Папській Церковній Академії. Від 1 травня 1985 року працював у Папських Представництвах в Руанді, Австрії, Чехословаччині, Єрусалимі та Німеччині. Доктор Канонічного права.

2 жовтня 2004 року був призначений титулярним архієпископом Polymartium та Апостольським нунцієм в Тринідаді і Тобаго, Багамських островах, Домініці, Сент-Кітсі і Невісі, Сент-Люсії, Сент-Вінсенті і Гренадинах. 11 листопада 2004 року отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло (Giovanni Lajolo) (співконсекратори - архієпископ Robert James Carlson та єпископ Paul Vincent Dudley). 15 грудня 2004 року отримав додаткове призначення Апостольським нунцієм в Антигуа і Барбуда, Барбадосі, Ямайці, Гренаді, Гайані і Суринамі.

Кардинал Клаудіо Ґуджеротті (1955). Кардинал (2023), Апостольський нунцій у Великобританії (2020), Апостольський нунцій в Україні (2015 - 2020), Апостольський нунцій в Білорусі (2011 - 2015), Апостольський нунцій в Грузії, Вірменії і Азербайджані (2001 - 2011), Архієпископ (2001)

Архієпископ Клаудіо Ґуджеротті народився 7 жовтня 1955 року в місті Вероні (Італія). 29 травня 1982 року висвячений на священника Веронським єпископом Джузеппе Амарі.

Інкардований до Веронської дієцезії. Здобув ступінь доктора наук зі східних мов та літератури (Університет Cà Foscari у Венеції), зі студій Східних Церков (Папський Східний Інститут, Рим), а також наукову ступінь магістра зі Святої Літургії (Інститут Святої Юстини, філія Папської Академії св. Ансельма). Викладав патрологію, літургіку та східне богослов’я у Богословському інституті та Інституті Екуменічних студій у Вероні. Переїхавши до Риму, викладав патрологію та вірменську мову й літературу в Папському Східному Інституті. З 1985 року працював секретарем Глави Конгрегації для Східних Церков кардинала Акілле Сільвестріні, а від 17 грудня 1997 року обіймав посаду Заступника Секретаря Конгрегації.

Архієпископ Нікола Етерович (1951). Апостольський нунцій в Німеччині (2013), Генеральний секретар Синоду Єпископів (2004 - 2013), Апостольський нунцій в Україні (1999 - 2004), Архієпископ (1999)

Архієпископ Нікола Етерович народився 20 січня 1951 року у Пучішці (Хорватія). 26 червня 1977 року був висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем.

У 1980 році розпочав дипломатичну службу в Апостольських нунціатурах в Кот-д'Івуар, Іспанії та Нікарагуа. З 1993 року був радником секції зв’язків з іноземними державами Державного секретаріату Ватикану. Доктор теології.

Призначений 22 травня 1999 року титулярним архієпископом Сісакським та Апостольським нунцієм в Україні. 10 липня 1999 року отримав єпископське свячення у Хварі (Хорватія) з рук кардинала Анжело Содано (співконсекратори - архієпископ Анте Юріц і єпископ Слободан Чтамбук). 31 серпня 1999 року вручив Вірчі Грамоти Президенту України. Був співконсекратором єпископів Мар'яна Бучека (2002р.), Леона Малого (2002р.), Броніслава Бернацького (2002р.) і Віталія Скомаровського (2003р.).

Кардинал Франческо Коласуонно (1925 - 2003). Кардинал (1998), Апостольський нунцій в Сан-Марино (1995 - 1998), Апостольський нунцій в Італії (1994 - 1998), Неофіційний представник Ватикану в Україні (1991 - 03.1992), Апостольський делегат в СРСР та Росії (1990 - 1994), Апостольський нунцій в Польщі (1986 - 1994), Апостольський пронунцій в Югославії (1985 - 1986), Апостольський пронунцій в Зімбабве (1981 - 1985), Апостольський делегат у Мозамбіку (1974 - 1981), Архієпископ (1974 - 1998)

Кардинал Франческо Коласуонно народився 2 січня 1925 року в Грумо-Аппула (Італія). Висвячений на священника 28 вересня 1947 року у Барі.

Викладав у місцевих єпархіальній семінарії та ліцеї. 1958 року почав працювати на дипломатичній службі Святого Престолу. З 1961 року - тайний камергер Папського Двору. До 1962 года працював у Державному секретаріаті Ватикану, а з 1962 року служив в Апостольській нунціатурі в США на посаді секретаря. У 1968 - 1972 роках був секретарем Нунціатури в Індії, а в 1972 - 1974 роках - надзвичайним представником на Тайвані.

Призначений 6 грудня 1974 року титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку. 9 лютого 1975 року рукоположений в архіпастирі. Із 7 березня 1981 року - Апостольський пронунцій в Зімбабве, з 8 січня 1985 року - Апостольський пронунцій в Югославії, від 9 квітня 1986 року - Апостольський нунцій у Польші.

Архієпископ Вісвалдас Кулбокас (1974). Апостольський нунцій в Україні (2021), Архієпископ (2021)

Архієпископ Вісвалдас Кулбокас народився 14 травня 1974 року у Клайпеді (Литва). 1992 року після закінчення середньої школі в Клайпеді вступив до Тельшяйської Духовної семінарії. З 1994 року навчався в Римі в Папському університеті Святого Хреста, де здобув науковий ступінь доктора богослов'я (2001р.) та ліценціат з канонічного права (2004р.). 24 травня 1998 року висвячений у Римі на диякона, а 19 липня цього ж року в костелі св. Архангела Михаїла у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса та був інкардинований до Тельшяйської дієцезії.

У 2001-2004 роках навчався також в Папській церковній академії. 1 липня 2004 року розпочав дипломатичну службу у Ватикані на посаді секретаря представництва Святого Престолу в Лівані (2004-2007рр). У 2007-2009 роках працював в нунціатурі у Нідерландах, у 2009-2012 роках - в Росії, а в 2012-2020 роках - у Відділі відносин з державами Державного Секретаріату Святого Престолу. У 2020-2021 роках був радником нунціатури в Кенії.

Архієпископ Антоніо Франко (1937). Архієпископ-емерит (2012), Апостольський нунцій в Ізраїлі, на Кіпрі та Апостольський представник в Єрусалимі і Палестині (2006 - 2012), Апостольський нунцій на Філіппінах (1999 - 2006), Апостольский адміністратор Закарпаття (1993 - 1997), Апостольський нунцій в Україні (1992 - 1999), Архієпископ (1992)

Архієпископ Антоніо Франко народився 24 березня 1937 року у Пульянелло провінції Беневенто в Італії. 10 липня 1960 року висвячений на священника.

З 1972 року був співробітником Апостольських нунціатур у Болівії, Ірані, Франції. У 1982-1988 роках працював у місії постійного спостерігача Ватикану при ООН. З 1988 по 1992 рік - співробітник департаменту зі зв'язків із державами Державного секретаріату Ватикану. Є доктором богослов'я та канонічного права.

Призначений 28 березня 1992 року архієпископом Галльським та Апостольським нунцієм в Україні. 26 квітня цього ж року отримав єпископське свячення з рук Святішого Отця Йоана Павла ІІ (співконсекратори - кардинал Францішек Махарський та кардинал Анжело Содано). 19 серпня 1992 року вручив Вірчі Грамоти Президенту України. 14 серпня 1993 року був призначений першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття. Цю посаду займав до 7 жовтня 1997 року. 10 червня 1995 року в Кам’янець-Подільській катедрі свв. Апп. Петра і Павла рукоположив в єпископи о. Станіслава Падевського OFM Cap, а 28 червня 1998 року у тому ж храмі був співконсекратором єпископа Леона Дубравського OFM. Апостольським нунцієм в Україні працював до 30 травня 1999 року.

Архієпископ Іван Юркович (1952). Постійний Спостерігач Святого Престолу при представництві ООН в Женеві (2016), Апостольський нунцій в Росії і Узбекистані (2011 - 2016), Апостольський нунцій в Україні (2004 - 2011), Апостольський нунцій в Білорусі (2001 - 2004), Архієпископ (2001)

Архієпископ Іван Юркович народився 10 червня 1952 року в Кочев'є (Словенія). У 1978 році закінчив теологічні студії, а 29 червня 1977 року був висвячений на священника архієпископом Йохе Погацніком.

1 травня 1984 року розпочав дипломатичну службу при Святому Престолі після вивчення дипломатії у Папській Церковній Академії. У 1984-1988 роках працював секретарем Апостольської Нунціатури у Південній Кореї. 1988 року отримав ступінь доктора канонічного права. У 1988-1992 роках був аудитором Апостольської Нунціатури в Колумбії. У 1992-1996 роках - радник Представництва Ватикану в Російській Федерації. У 1996-2001 роках працював у Ватикані, був радником у Державному Секретаріаті з питань Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ).