Kardynał Francesco Colasuonno (1925 - 2003). Kardynał (1998), Nuncjusz Apostolski w San Marino (1995 - 1998), Nuncjusz Apostolski we Włoszech (1994 - 1998), Nieoficjalny przedstawiciel Watykanu w Ukrainie (1991 - 03.1992), Delegat Apostolski w ZSRR i Rosji (1990 - 1994), Nuncjusz Apostolski w Polsce (1986 - 1994), Nuncjusz Apostolski w Jugosławii (1985 - 1986), Nuncjusz Apostolski w Zimbabwe (1981 - 1985), Delegat apostolski w Mozambiku (1974 - 1981), Arcybiskup (1974 - 1998)

Кардинал Франческо Коласуонно народився 2 січня 1925 року в Грумо-Аппула (Італія). Висвячений на священника 28 вересня 1947 року у Барі.

Викладав у місцевих єпархіальній семінарії та ліцеї. 1958 року почав працювати на дипломатичній службі Святого Престолу. З 1961 року - тайний камергер Папського Двору. До 1962 года працював у Державному секретаріаті Ватикану, а з 1962 року служив в Апостольській нунціатурі в США на посаді секретаря. У 1968 - 1972 роках був секретарем Нунціатури в Індії, а в 1972 - 1974 роках - надзвичайним представником на Тайвані.

Призначений 6 грудня 1974 року титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку. 9 лютого 1975 року рукоположений в архіпастирі. Із 7 березня 1981 року - Апостольський пронунцій в Зімбабве, з 8 січня 1985 року - Апостольський пронунцій в Югославії, від 9 квітня 1986 року - Апостольський нунцій у Польші.

Arcybiskup Nikola Eterovič (1951). Nuncjusz Apostolski w Niemczech (2013), Sekretarz Generalny Synodu Biskupów (2004 - 2013), Nuncjusz Apostolski w Ukrainie (1999 - 2004), Arcybiskup (1999)

Архієпископ Нікола Етерович народився 20 січня 1951 року у Пучішці (Хорватія). 26 червня 1977 року був висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем.

У 1980 році розпочав дипломатичну службу в Апостольських нунціатурах в Кот-д'Івуар, Іспанії та Нікарагуа. З 1993 року був радником секції зв’язків з іноземними державами Державного секретаріату Ватикану. Доктор теології.

Призначений 22 травня 1999 року титулярним архієпископом Сісакським та Апостольським нунцієм в Україні. 10 липня 1999 року отримав єпископське свячення у Хварі (Хорватія) з рук кардинала Анжело Содано (співконсекратори - архієпископ Анте Юріц і єпископ Слободан Чтамбук). 31 серпня 1999 року вручив Вірчі Грамоти Президенту України. Був співконсекратором єпископів Мар'яна Бучека (2002р.), Леона Малого (2002р.), Броніслава Бернацького (2002р.) і Віталія Скомаровського (2003р.).

Arcybiskup Antonio Franko (1937). Arcybiskup senior (2012), Nuncjusz Apostolski w Ізраїлі, на Кіпрі та Апостольський представник в Єрусалимі і Палестині (2006 - 2012), Nuncjusz Apostolski на Філіппінах (1999 - 2006), Administrator Apostolski Zakarpacia (1993 - 1997), Nuncjusz Apostolski w Ukrainie (1992 - 1999), Arcybiskup (1992)

Архієпископ Антоніо Франко народився 24 березня 1937 року у Пульянелло провінції Беневенто в Італії. 10 липня 1960 року висвячений на священника.

З 1972 року був співробітником Апостольських нунціатур у Болівії, Ірані, Франції. У 1982-1988 роках працював у місії постійного спостерігача Ватикану при ООН. З 1988 по 1992 рік - співробітник департаменту зі зв'язків із державами Державного секретаріату Ватикану. Є доктором богослов'я та канонічного права.

Призначений 28 березня 1992 року архієпископом Галльським та Апостольським нунцієм в Україні. 26 квітня цього ж року отримав єпископське свячення з рук Святішого Отця Йоана Павла ІІ (співконсекратори - кардинал Францішек Махарський та кардинал Анжело Содано). 19 серпня 1992 року вручив Вірчі Грамоти Президенту України. 14 серпня 1993 року був призначений першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття. Цю посаду займав до 7 жовтня 1997 року. 10 червня 1995 року в Кам’янець-Подільській катедрі свв. Апп. Петра і Павла рукоположив в єпископи о. Станіслава Падевського OFM Cap, а 28 червня 1998 року у тому ж храмі був співконсекратором єпископа Леона Дубравського OFM. Апостольським нунцієм в Україні працював до 30 травня 1999 року.

Kardynał Claudio Gugerotti (1955). Kardynał (2023), Nuncjusz Apostolski w Wielkiej Brytanii (2020), Nuncjusz Apostolski w Ukrainie (2015 - 2020), Nuncjusz Apostolski w Білорусі (2011 - 2015), Nuncjusz Apostolski w Грузії, Вірменії і Азербайджані (2001 - 2011), Arcybiskup (2001)

Arcybiskup Claudio Gugerotti urodził się 7 października 1955 roku w Weronie (Włochy), 29 maja 1982 roku przyjął święcenia kapłańskie z rąk biskupa Guseppe Amari.

Inkardowany do diecezji Werony. Здобув ступінь доктора наук зі східних мов та літератури (Університет Cà Foscari у Венеції), зі студій Східних Церков (Папський Східний Інститут, Рим), а також наукову ступінь магістра зі Святої Літургії (Інститут Святої Юстини, філія Папської Академії св. Ансельма). Wykładał patrologię, liturgikę i teologię wschodnią w Instytucie Teologicznym oraz Instytucie Ekumenicznych Studiów w Weronie. Po przeniesieniu się do Rzymu wykładał patrologię, język i litereturę ormiańską w Papieskim Instytucie Wschodnim. W 1985 roku rozpoczął pracę w Kongregacji ds. Kościołów Wschodnich jako sekretarz Prefekta Kongregacji kardynała Achille Silvestrini, a od 17 grudnia 1997 roku - jako Podsekretarz Kongregacji.

Arcybiskup Thomas Edward Gullickson (1950). Nuncjusz Apostolski w Швейцарії та Князівстві Ліхтенштейну (2015), Nuncjusz Apostolski w Ukrainie (2011 - 2015), Nuncjusz Apostolski w Trunidadzie i Tobago, wyspach Bahamskich, Dominice, Saint Kitts i Nevis, Saint Lucia, Saint Vincent i Grenadynach (2004-2011), Nuncjusz Apostolski w Antigua i Barbudzie, Barbadosie, Jamajce, Grenadzie, Gujanie i Surinamie (2004 - 2011), Arcybiskup (2004)

Берн,
f.b.: thomas.gullickson

Архієпископ Томас Галліксон народився 14 серпня 1950 року в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США. 27 червня 1976 року був висвячений на священника архієпископом Ламбертом Антонієм Гохом (Lambert Anthony Hoch).

З 1976 року здійснював душпастирство у Sioux Falls (Південна Дакота, США). У 1981 році розпочав підготовку до дипломатичної служби, навчаючись у Папській Церковній Академії. Від 1 травня 1985 року працював у Папських Представництвах в Руанді, Австрії, Чехословаччині, Єрусалимі та Німеччині. Доктор Канонічного права.

2 жовтня 2004 року був призначений титулярним архієпископом Polymartium та Апостольським нунцієм в Тринідаді і Тобаго, Багамських островах, Домініці, Сент-Кітсі і Невісі, Сент-Люсії, Сент-Вінсенті і Гренадинах. 11 листопада 2004 року отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло (Giovanni Lajolo) (співконсекратори - архієпископ Robert James Carlson та єпископ Paul Vincent Dudley). 15 грудня 2004 року отримав додаткове призначення Апостольським нунцієм в Антигуа і Барбуда, Барбадосі, Ямайці, Гренаді, Гайані і Суринамі.

Arcybiskup Ivan Jurkovič (1952). Stały Obserwator Stolicy Apostolskiej w Biurze ONZ w Genewie (2016), Nuncjusz Apostolski w Rosji i Узбекистані (2011 - 2016), Nuncjusz Apostolski w Ukrainie (2004 - 2011), Nuncjusz Apostolski w Białorusi (2001 - 2004), Arcybiskup (2001)

Архієпископ Іван Юркович народився 10 червня 1952 року в Кочев'є (Словенія). У 1978 році закінчив теологічні студії, а 29 червня 1977 року був висвячений на священника архієпископом Йохе Погацніком.

1 травня 1984 року розпочав дипломатичну службу при Святому Престолі після вивчення дипломатії у Папській Церковній Академії. У 1984-1988 роках працював секретарем Апостольської Нунціатури у Південній Кореї. 1988 року отримав ступінь доктора канонічного права. У 1988-1992 роках був аудитором Апостольської Нунціатури в Колумбії. У 1992-1996 роках - радник Представництва Ватикану в Російській Федерації. У 1996-2001 роках працював у Ватикані, був радником у Державному Секретаріаті з питань Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Arcybiskup Visvaldas Kulbokas (1974). Nuncjusz Apostolski w Ukrainie (2021), Arcybiskup (2021)

Архієпископ Вісвалдас Кулбокас народився 14 травня 1974 року у Клайпеді (Литва). 1992 року після закінчення середньої школі в Клайпеді вступив до Тельшяйської Духовної семінарії. З 1994 року навчався в Римі в Папському університеті Святого Хреста, де здобув науковий ступінь доктора богослов'я (2001р.) та ліценціат з канонічного права (2004р.). 24 травня 1998 року висвячений у Римі на диякона, а 19 липня цього ж року в костелі св. Архангела Михаїла у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса та був інкардинований до Тельшяйської дієцезії.

У 2001-2004 роках навчався також в Папській церковній академії. 1 липня 2004 року розпочав дипломатичну службу у Ватикані на посаді секретаря представництва Святого Престолу в Лівані (2004-2007рр). У 2007-2009 роках працював в нунціатурі у Нідерландах, у 2009-2012 роках - в Росії, а в 2012-2020 роках - у Відділі відносин з державами Державного Секретаріату Святого Престолу. У 2020-2021 роках був радником нунціатури в Кенії.