Архієпископ Лукаш Баранецький (1798 - 1858). Митрополит-архієпископ Львівський (1849 - 1858), Архієпископ (1849)

Інформація

Архієпископ Лукаш Баранецький народився 14 жовтня 1798 року у Кабарівцях біля Зборова на Тернопільщині у незаможній шляхетній родині. Навчався в початковій школі у Бучачі, а гімназію закінчив у Львові, де і вступив до Вищої Духовної семінарії (теологічне навчання здобув у Львівському університеті). 6 жовтня 1822 року висвячений на священника у Львівській катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії архієпископом Андрієм Анквічем.

Спочатку служив в парафії св. Лаврентія у Жовкві, але з липня 1823 року вже працював катехитом у кафедральній парафії у Львові, а з 1826 року був її вікарієм. Із січня 1829 року був настоятелем парафії Всіх Святих у Годовиці, а з жовтня 1833 року - настоятелем парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Журавній. У червні 1836 року увійшов до складу Митрополичого капітулу, а в липні 1838 року став настоятелем Львівської катедри і львівським деканом. З 1841 року став виконувати обов'язки директора-куратора гімназійної освіти Галичини. У 1845 році обраний депутатом Галицького сейму.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;
Наступна дата: жовтень, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;

Номінований австрійською владою 30 березня 1849 року на посаду митрополита Львівського архієпископа, а 28 вересня цього ж року це призначення підтвердила Апостольська столиця. Консекрація відбулась 13 січня 1850 року у Львівській катедрі, і здійснив її ординарій Перемишльський (та майбутній Львівський митрополит) єпископ Франциск Вежхлейський. Наступного дня - інгрес до катедри. Урядував з ревністю, сприяв утворенню нових парафій, душпастирських осередків та будівництву нових костелів. Своїм коштом спорудив три храми, найкращий - св. Миколая у Повітному. Проте внаслідок інтенсивної праці захворів 1856 року та у Цєшанові під час візитації отримав апоплексичний удар. І там же помер 30 червня 1858 року. 5 липня його тіло перевезли до Львівської катедри, де 8 липня відбулись похоронні урочистості. Похований був у семінарійному костелі Матері Божої Громничної, у 1972 році його рештки були перенесені до крипту катедри.