Архієпископ Йосиф Більчевський (1860 - 1923). Святий (2005), Блаженний (2001 - 2005), Митрополит-архієпископ Львівський (1900 - 1923), Архієпископ (1900)

Архієпископ Йосиф Більчевський народився 26 квітня 1860 року у Віламовицях біля Кентів Західної Галичини, яка тоді належала до Австро-Угорщини, в бідній землеробсько-ремісничій родині Францішка Біби та Анни Файкіш. 29.04.1860р. охрещений у місцевому костелі. У 1871-1880 роках закінчив школу у Віламовицях, а потім навчався у Кентах. Навчання продовжив у гімназії у Вадовицях, яку закінчив з відзнакою. У 1880 році вступив до Духовної семінарії у Кракові та на Теологічний відділ Ягелонського університету. 6 липня 1884 року висвячений на священника у Кракові єпископом Альбіном Дунаєвським.

Був вікарієм у Могілє біля Кракова. 30.11.1885р. дозволено змінити прізвище 'Біба' на 'Більчевський'. У 1886-1888 роках навчався на богословських факультетах у Відні, Римі, Парижі та Ягелонському університеті у Кракові. Працював вікарієм у Кентах та Кракові. 1890 року захивтив докторат в Ягелонському університеті у Кракові на тему 'Християнська археологія з точки зору історії Церкви та догмату'. З 1891 року був професором догматики у Львівському університеті, пізніше - деканом богословського факультету. У 1900 році став ректором Львівського університету.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 13
1881 - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський;
1883 - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським;
1989 - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2012 - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2017 - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском;
- повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму;
2018 - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків;
- єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
Наступна дата: травень, 14
1911 - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1974 - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2016 - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької;

Святіший Отець Лев ХІІІ 17 грудня 1900 року призначив Львівським архієпископом та митрополитом. 20 січня 1901 року висвячений на єпископа у Львівській катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії кардиналом Яном Пузиною з Кракова (співконсекратори - Львівський греко-католицький архієпископ Андрей Шептицький і Перемишльський єпископ Йосиф Пельчар) та урочисто введений до архікатедри. Протягом 23 років його правління на теренах архідієцезії постали 4 нових деканати, 46 парафіяльних костелів, 98 експозитур і приблизно 328 філіальних костелів та публічних каплиць, а чисельність працюючого духовенства збільшилась на 81 дієцезіальних та 29 чернечих священників.

Помер 20 березня 1923 року у Львові, похований на Янівському кладовищі. 26 червня 2001 року беатифікований Святішим Отцем Йоаном Павлом II у Львові. 23 жовтня 2005 року канонізований Папою Бенедиктом XVI у Римі. 19 квітня 2011 року відбулось перенесення мощей з Янівського цвинтаря до Львівської катедри.

АРХІПАСТИРІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж
СВЯТИНІ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ АРХІПАСТИРЕМ
1) «БАРТАТІВ, Пресвятої Трійці»; 2) «БРИНЦІ-ЗАГІРНІ, Станіслава»; 3) «ГНІЗДИЧІВ-Кохавина, Успіння (Внебовзяття) П.Д.М.»; 4) «ГРИМАЙЛIВ, Пресвятої Трійці»; 5) «ДЖУРИНСЬКА СЛОБІДКА, Михаїла і Софії (Зофії)»; 6) «ДОМАЖИР, Серця Ісуса»; 7) «ЖАБИНЦІ, Різдва П.Д.М.»; 8) «ЗАБОЙКИ, Михаїла»; 9) «КОБИЛОВОЛОКИ, Різдва П.Д.М.»; 10) «КОЛОМИЯ-Маріївка, П.Д.М. Помічниці Вірних»; 11) «ЛИПІВКА, Станіслава»; 12) «ЛЬВІВ, УСПІННЯ (ВНЕБОВЗЯТТЯ) П.Д.М.»; 13) «ЛЬВІВ-Замарстинів, Франциска»; 14) «МАРКОВА, Яна Непомуцького»; 15) «МЕДУХА, М.Б. Святого Розарію»; 16) «НОВИЙ МИЛЯТИН, Святого Хреста»; 17) «ПІДГАЙЦІ, Пресвятої Трійці»; 18) «ПУЖНИКИ, Антонія»; 19) «РОДАТИЧІ, Пресвятої Трійці»; 20) «СКВАРЯВА, костел»; 21) «СКОРОДИНЦІ, костел»; 22) «СОРОЦЬКЕ, М.Б. Неустанної Допомоги»; 23) «СТАРИЙ СКАЛАТ, Якова Стрепи»; 24) «СТОЯНІВ, Серця Ісуса»; 25) «ТЕРНОПІЛЬ, М.Б. Неустанної Допомоги»; 26) «ЦЕНЯВА, Відвідин П.Д.М. / М.Б. Ченстоховської»; 27) «ЧУГУЇВ, Йосифа Більчевського»; 28) «ЯРЕМЧЕ, Йосифа Більчевського»;
Фільми