Єпископ Каспер Боровський (1802 - 1885). Єпископ-ординарій Плоцький (1883 - 1885), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1867 - 1869), Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1848 - 1869), Єпископ (1848)

Єпископ Каспер Боровський народився 6 січня 1802 року в Поліновщизні Вітебської губернії Російської імперії. Навчався у домініканських школах в Друї та Забялах, у єзуїтській школі в Ужвалді, а після ліквідації її царською владою до 1824 року - у школі місіонерів-лазаристів в Ілкушті Курляндської губернії. Навчався також у 1824-1827 роках у Вищому учбовому закладі піярів у Плоцьку, після чого у віці 25 років вступив до Головної Духовної семінарії у Вільнюсі, яку закінчив 1831 року. 4 квітня 1831 року у Вільнюській катедрі отримав священничі свячення з рук єпископа-помічника Вільнюського Андрія Клагевича.

Спочатку служив вікарієм в парафії Жежиця, а від 19 грудня 1832 року - настоятелем парафії св. Йосифа в Йосифсталі (нині - Йосипівка Одеської області). З 1835 року почав працювати викладачем у новоутвореній Вільнюській Духовній академії, яку 1842 року перенесли до Санкт-Петербурга. У 1845 році посів становище духовного отця академії, а 1846 року був піднесений до гідності греміального каноніка Могильовського митрополичого капітулу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 14
1764 - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський;
1776 - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1825 - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині;
1897 - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині;
1918 - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського;
1906 - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1924 - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
1930 - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині;
1988 - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги;
1990 - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
1991 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині;
1997 - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський;
- освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1998 - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині;
2005 - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
2020 - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста;
Наступна дата: вересень, 15
1896 - новоспоруджений костел св. Йосифа у Миколаєві консекрував єпископ Тираспільский Антон Церр;
1933 - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині;
2012 - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2021 - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа;

3 липня 1848 року призначений Святішим Отцем Пієм ІХ Луцько-Житомирським єпископом-ординарієм. 17 грудня цього ж року висвячений на єпископа консекраторами єпископами Антонієм Мельхіором Фіалковським, Йосифом Йоахимом Голдманом та Ігнатієм Головінським, ймовірно, у Санкт-Петербурзі. 27 лютого 1849 року відбувся інгрес до Житомирської катедри св. Софії. Розвинув енергійну пастирську і адміністративну діяльності, збільшив Духовну семінарію у Житомирі, дбав про відновлення і будівництво костелів, часто відвідував парафії, видав ряд пастирських послань, опублікував також власні переклади послань Отців Церкви. Після ліквідації Кам'янецької дієцезії 3 травня 1867 року був призначений Папою її Апостольським адміністратором.

Тривалий час зберігав добрі стосунки із царською владою (отримав навіть кілька державних нагород), проте внаслідок протистояння спробам русифікації католицьких богослужінь у липні 1869 року був вивезений до Пермі. Тут з часом йому дозволили душпастирство у місцевій парафії. Завдяки його зусиллям були збудовані новий храм, який він же і консекрував, та парафіяльний будинок. Звільнили із заслання лише через тринадцять років, у травні 1882 року, проте повернутися до своєї дієцезії не дозволили, тому виїхав до Полоцька. Тут 15 березня 1883 року отримав призначенння Плоцьким єпископом-ординарієм, 13 травня цього ж року відбувся інгрес до Плоцької катедри. Але урядував не довго, помер 15 січня 1885 року, похоронений у місцевій катедрі.



До колишньої Могильовської архідієцезії належали північна частина сучасної Харківсько-Запорізької дієцезії та східна частина нинішньої Київсько-Житомирської дієцезії