 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
T_OSHZ
Єпископ Антон Церр народився 10 березня 1849 року в парафії св. Михаїла німецької колонії Францфельд (Надлиманське Овідіопольського району Одеської області) на теренах Тираспольської дієцезії в католицькій сім'ї. Навчався у Саратівській Вищій Духовній семінарії, яку закінчив 1871 року. 11 березня 1872 року був висвячений на священника.
Служив в кількох католицьких парафіях німецьких колоній на Поволжі, а від 1878 року був викладачем семінарії (викладав апологетику, догматику, філософію, латинські мову і літературу). З 1879 року був каноніком Тираспольської капітули і генеральним вікарієм Тираспольської дієцезії, а з 1881 року - ще й інспектором Саратівської семінарії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 11 | |
| 1938 | - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині; - новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; - відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий; |
| 2020 | - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри; |
| Наступна дата: вересень, 12 | |
| 1847 | - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським; |
| 1867 | - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 1926 | - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині; |
| 2004 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський; |
Призначений титулярним єпископом Діоклетіанопольським та єпископом-помічником Тираспольським 15 березня 1883 року, висвячений на єпископа 3 червня 1883 року в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі Вільнюським єпископом Каролем Гриневецьким. 30 грудня 1889 року Святіший Отець Лев XIII призначив єпископом-ординарієм Тираспольської дієцезії. 1 травня 1890 року відбулась його урочиста ітронізація в Санкт-Петербурзі. Імператор Олександр III дарувал дворянский титул і нагородив кількома орденами. Став першим тираспольським єпископом, котрому царська влада дозволила відвідати Рим (1893 року впродовж двох місяців) і зустрітись з Папою (Львом XIII), якому він доповів про стан справ у ввіреній йому дієцезії. Єпископ освятив 20 костелів і вівтарів, конфірмував понад 80 тисяч вірян, започаткував 1901 року дієцезіальне видання 'Klemens'. За спогадами сучасників, він віддавав перевагу самотності, рідко проводив зустрічі з духовенством, нечасто відвідував спільноти, майже не читав проповіді. У 1900 році його здоров'я різко погіршилось, чотири рази подавав прохання про відставку, яка була прийнята 1 серпня 1901 року.
Лікувався з 15 серпня 1901 року у Феодосії, а потім і в Тифлісі, здоров'я частково покращилось. Займався науковою роботою та лослідженнями у церковних архівах. 1918 року діючий Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер переніс резиденцію із Саратова в Одесу, у цей час там йому допомагав єпископ Церр, зокрема, викладав в евакуйованій із Саратова семінарії. З 1920 року був настоятелем парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Зельці (Лиманському). У 1924р., у віці 75 років у важких умовах переслідувань з боку атеїстичної влади під час останньої візитації парафій Одеського і Миколаївського деканатів уділив вірянам Таїнство Миропомазання і рукоположив чотирьох священників. 23 листопада 1925 року призначений титулярним єпископом Салонським. Станом на 1926 рік єпископ Церр був єдиним католицьким єпископом на території СРСР, котрий залишався на свободі. Ватикан планував доручити йому рукоположення нових єпископів, але суворе спостереження за ним з боку органів НКВС не дозволило це зробити.
Проживав у селі Кандель, яке нині є частиною поселення Лиманське Роздільнянського району Одеської області, де і помер у 15 грудня 1932 року. Був похоронений в каплиці біля костелу в Зельці. У 1934 році через небезпеку глумлення над захороненням єпископа з боку більшовицької влади мешканці Зельца таємно перепоховали його на сільському кладовищі. Лише 2009 року у цій старій частині кладовища було знайдено довоєнний склеп із захороненням священника, яким після обстеження було визнано єпископа Церра. 3 листопада 2012 року єпископ Броніслав Бернацький освятив пам'ятник єпископу Антону Церру, встановлений коштом його родичів з-за кордону.
