Єпископ Франц Цоттман народився 27 червня 1826 року в Орнбау (Німеччина), навчався в Мюнхені та Вюрцбурзі. Проявив особливі здібності у вивченні іноземних мов (знав їх аж десять). Після завершення навчання приїхав 1853 року у Росію працювати гувернером. Виховуючи дітей грецького посла у Санкт-Петербурзі, зблизився із домініканцями, які служили в костелі св. Катерини, що суттєво вплинуло на його погляди. 1858 року переїхав у Москву, щоб працювати гувернером у сім'ї банкіра Йордана, після від'їзду якого з Росії поступив у Духовну семінарію в Саратові 1859 року. 29 червня 1860 року висвячений у Саратові на священника.
Єпископ Фердінанд Кан призначив його спочатку вікарієм катедри, а 14 лютого 1861 року - інспектором і викладачем семінарії. У 1865 році став її ректором. 10 червня 1867 року отримав гідність катедрального каноніка.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 16 | |
| 1978 | - народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький; |
| 1991 | - відновлено церковні структури в Україні; єпископ Львівської архідієцезії у Любачеві Мар'ян Яворський призначений Львівським архієпископом-митрополитом, о. Ян Ольшанський - єпископом-ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії, о. Ян Пурвінський - єпископом-ординарієм відновленої Житомирської дієцезії, оо. Владислав Керницький і Маркіян Трофим'як - Львівськими єпископами-помічниками; |
| Наступна дата: січень, 17 | |
| 1677 | - помер у Мєхові (Польща) архієпископ-митрополит Львівський Войтех Корицинський, поховали в катедрі у Кракові на Вавелі; |
| 1842 | - у містечку Корчина біля Кросно у Польщі народився майбутній святий єпископ Йосиф Пельчар, ординарій Перемишльський; |
Призначений єпископом-ординарієм Тираспольським 23 лютого 1872 року, що було затверджено 14 березня цього ж року імператором. 11 червня 1872 року у храмі св. Катерини в Санкт-Петербурзі відбулась його єпископська хіротонія. Под керівництвом нового єпископа була проведена реорганізація дієцезіальної структури, збудовано новий мурований кафедральний собор св. Климентія у Саратові.
Наприкінці 80-х років через погіршення стану здоров'я неодноразово подавав прохання про зречення з уряду, яке було прийнято 28 грудня 1889 року. У статусі єпископа-емерита виїхав з Росії, лікувався у місті Кастав (Хорватія), а потім повернувся у Німеччину, у рідне місто. Там і помер 12 грудня 1901 року, похований у місцевому костелі.
Костели і каплиці України