 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
T_OSHZ
Єпископ Франц Цоттман народився 27 червня 1826 року в Орнбау (Німеччина), навчався в Мюнхені та Вюрцбурзі. Проявив особливі здібності у вивченні іноземних мов (знав їх аж десять). Після завершення навчання приїхав 1853 року у Росію працювати гувернером. Виховуючи дітей грецького посла у Санкт-Петербурзі, зблизився із домініканцями, які служили в костелі св. Катерини, що суттєво вплинуло на його погляди. 1858 року переїхав у Москву, щоб працювати гувернером у сім'ї банкіра Йордана, після від'їзду якого з Росії поступив у Духовну семінарію в Саратові 1859 року. 29 червня 1860 року висвячений у Саратові на священника.
Єпископ Фердінанд Кан призначив його спочатку вікарієм катедри, а 14 лютого 1861 року - інспектором і викладачем семінарії. У 1865 році став її ректором. 10 червня 1867 року отримав гідність катедрального каноніка.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Następna data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
Призначений єпископом-ординарієм Тираспольським 23 лютого 1872 року, що було затверджено 14 березня цього ж року імператором. 11 червня 1872 року у храмі св. Катерини в Санкт-Петербурзі відбулась його єпископська хіротонія. Под керівництвом нового єпископа була проведена реорганізація дієцезіальної структури, збудовано новий мурований кафедральний собор св. Климентія у Саратові.
Наприкінці 80-х років через погіршення стану здоров'я неодноразово подавав прохання про зречення з уряду, яке було прийнято 28 грудня 1889 року. У статусі єпископа-емерита виїхав з Росії, лікувався у місті Кастав (Хорватія), а потім повернувся у Німеччину, у рідне місто. Там і помер 12 грудня 1901 року, похований у місцевому костелі.
