Єпископ Ігнатій Дубовський народився 30 березня (12 квітня за старим стилем) 1874 року у Вільнюсі, навчався у вільнюській та санкт-петербургській школах. 1894 року поступив до Житомирської Духовної семінарії. Висвячений на священника 25 березня 1899 року єпископом Болеславом Клопотовським.
Працював в парафіях у Шпанові, Ходоркові, Корці та Києві. У 1901-1904 роках навчався у Римі, отримав докторат з канонічного права. Повернувшись з Риму, був призначений спочатку адміністраторем (1904р.), а потім і настоятелем (1905р.) парафії у Корці (у 1908-1909рр. протягом дев'яти місяців був особистим секретарем митрополита Могильовського Аполінарія Внуковського у Санкт-Петербурзі). З 1910 року працював настоятелем кафедральної парафії св. Софії у Житомирі.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: вересень, 17 | |
1724 | - костел св. Станіслава єп. мч. у Гусакові на Львівщині консекрував єпископ К. Шембек; |
1730 | - костел Пресвятої Трійці у Нижанковичах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
1757 | - у резиденції кам'янець-подільських архіпастирів у Чорнокозинцях помер місцевий єпископ-ординарій Миколай Дембовський, якого 26 вересня цього ж року мали призначити Львівським архієпископом-митрополитом; поховали у крипті Кам'янець-Подільської катедри; |
1775 | - єпископ Ян Прухницький реконсекрував відновлений ним храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах на Тернопільщині; |
1907 | - о. Леонард Мочаровський освятив новозбудований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині; |
1919 | - інгрес до Луцької катедри єпископа-ординарія Луцько-Житомирського Ігнатія Дубовського; |
1987 | - висвячений на священника єпископом Мар’яном Яворським у Любачеві (Польща) майбутній архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький; |
1994 | - повернений костел Семи Скорбот Матері Божої у Сколему на Львівщині освячено; |
1995 | - до храму Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині впровадили копію ікони Христа Розіп'ятого, привезену паломниками із Польщі, де знаходиться її оригінал; |
2005 | - костел Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив єпископ Станіслав Падевський; |
2016 | - єпископ Віталій Скомаровський у Вараші на Рівненщині освятив наріжний камінь майбутнього храму Успіння Пресвятої Діви Марії з гробу св. Фаустини Ковальської; |
2017 | - єпископ Антал Майнек за участю єпископа Юзефа Тамаса з Румунії в парафії Воздвиження Святого Хреста в Берегові на Закарпатті освятив новоспоруджений Дім паломників імені о. Ференца Пастора та пам'ятну дошку, присвячену о. Ференцу; |
2020 | - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом урочисто освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
2022 | - архієпископ Перемишльський Адам Шаль з Польщі у співслужінні із єпископом Едуардом Кавою освятив новий вівтар в костелі Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
Наступна дата: вересень, 18 | |
1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
Призначений 16 жовтня 1916 року єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністатором Кам'янець-Подільської дієцезії. 28 січня 1917 року консекрований у Санкт-Петербурзі колишнім єпископом-помічником Луцько-Житомирським ординарієм Сейненським Антонієм Карасем (співконсекратори - єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер і єпископ-помічник Могильовський Ян Цепляк). Інгрес до Житомирської катедри відбувся 15 лютого 1917 року, а до Луцької - 17 вересня 1919 року.
Близько семи років тривала архипастирська послуга єпископа Дубовського у Житомирській та Луцькій дієцезіях, проте припала вона на дуже важкі часи закінчення І світової війни та громадянської війни. Його навіть заарештовували більшовики 1919 року. Довелось відновлювати церковні структури після багатьох років їх руйнування. 8 червня 1920 року остаточно покинув Житомир, у 1922 році резиденцію облаштував у Луцьку. Був фундатором часописів «Kronika Diecezji Łucko-Żytomierskiej» у Житомирі та «Tygodnik Kresowy» у Луцьку.
Саме у Луцьку у нього виник конфлікт з місцевою владою, у 1925 році єпископа викликали до Риму, де він 30 травня зрікся від уряду ординарія (офіційно відставка була прийнята 1 червня, коли він став титулярним єпископом Philippopolis). Решту життя прожив у Римі, продовжуючи архіпастирську послугу та працюючи у Римській Курії. Помер у Римі 10 березня 1953 року.