Архієпископ Антоній Фіалковський (1797 - 1883). Митрополит-архієпископ Могильовський (1872 - 1883), Архієпископ (1872), Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський (1860 - 1866), Єпископ-помічник Кам'янець-Подільський (1858 - 1860), Єпископ (1858 - 1872)

Архієпископ Антоній Фіалковський народився 13 червня 1797 року у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі). Після завершення навчання у школі і гімназії до 1820 року студіював у Полоцькій єзуїтській академії, де отримав ступені кандидата філософії і магістра права. 8 вересня 1820 року вступив до Вільнюської Духовної семінарії та Вільнюського університету, по закінченню якого 1824 року став магістром теології. 31 травня 1824 року отримав священничі свячення.

У 1825 році захитив дисертацію «De fatis autbenticae et exegeseos apocalypsis et de novi natura, fine, utilitate, robore, divisione in simplex et solemne et effectibus juridicis utriusque» і отримав ступінь доктора богослов'я і канонічного права. У 1825-1833 роках був професором Вільнюської Духовної семінарії (у 1825-1832 роках - Вільнюського університету). З 1832 року - канонік, а з 1843 року - прелат Вільнюського кафедрального капітулу. У 1834 році став професором Вільнюської Духовної академії, а в 1836-1842 роках був її ректором. З 1844 року - засідатель, а з 1848 года - член Римсько-католицької духовної колегії у Санкт-Петербурзі. У 1855-1856 роках після смерті архієпископа Ігнатія Головинського виконував обов'язки адміністратора (капітульного вікарія) Могильовської архідієцезії.

Призначений Святішим Отцем Пієм IX 25 червня 1858 року титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії, яка на той час не мала ординарія. Рукоположений в єпископи 24 жовтня цього ж року архієпископом Могильовським Вацлавом Жилінським в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі. По смерті у грудні 1858 року капітульного вікарія дієцезії о. П. Будзинського був обраний новим капітульним вікарієм, а 23 березня 1860 року призначений Апостольською Столицею єпископом-ординарієм. 8 вересня цього ж року відбувся інгрес до Кам'янець-Подільської катедри свв. Апп. Петра і Павла. Протестував проти жорстких антикатолицьких заходів, до яких вдалась царська влада після польського повстання 1863 року. В середині 1866 року було ліквідувано також і Кам'янець-Подільську дієцезію. Її ординарія відіслали через Київ і Одесу у Сімферополь.

А 23 лютого 1872 року отримав призначення на посаду митрополита-архієпископа Могильовського. Переніс свою кафедру із Могильова у новоспоруджений собор Успіння Пресвятої Діви Марії у Санкт-Петербурзі. Зарекомендував себе добрим адміністратором, який твердо відстоював інтереси католиків Росії. У 1879 році з його ініціативи була відкрита Санкт-Петербурзька Духовная семінарія. Помер 11 лютого 1883 року, похоронений в крипті храму Відвідання Пресвятою Дівою Марією Єлизавети у Санкт-Петербурзі.