Архієпископ Антоній Фіалковський народився 13 червня 1797 року у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі). Після завершення навчання у школі і гімназії до 1820 року студіював у Полоцькій єзуїтській академії, де отримав ступені кандидата філософії і магістра права. 8 вересня 1820 року вступив до Вільнюської Духовної семінарії та Вільнюського університету, по закінченню якого 1824 року став магістром теології. 31 травня 1824 року отримав священничі свячення.
У 1825 році захитив дисертацію «De fatis autbenticae et exegeseos apocalypsis et de novi natura, fine, utilitate, robore, divisione in simplex et solemne et effectibus juridicis utriusque» і отримав ступінь доктора богослов'я і канонічного права. У 1825-1833 роках був професором Вільнюської Духовної семінарії (у 1825-1832 роках - Вільнюського університету). З 1832 року - канонік, а з 1843 року - прелат Вільнюського кафедрального капітулу. У 1834 році став професором Вільнюської Духовної академії, а в 1836-1842 роках був її ректором. З 1844 року - засідатель, а з 1848 года - член Римсько-католицької духовної колегії у Санкт-Петербурзі. У 1855-1856 роках після смерті архієпископа Ігнатія Головинського виконував обов'язки адміністратора (капітульного вікарія) Могильовської архідієцезії.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: вересень, 14 | |
1764 | - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський; |
1776 | - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський; |
1825 | - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині; |
1897 | - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині; |
1918 | - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського; |
1906 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
1924 | - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині; |
1930 | - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині; |
1988 | - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги; |
1990 | - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині; |
1991 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині; |
1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині; |
1997 | - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із
колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський; - освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині; |
1998 | - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині; |
2005 | - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста; |
2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ; |
2020 | - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста; |
Наступна дата: вересень, 15 | |
1896 | - новоспоруджений костел св. Йосифа у Миколаєві консекрував єпископ Тираспільский Антон Церр; |
1933 | - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка; |
2007 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині; |
2012 | - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
2021 | - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
Призначений Святішим Отцем Пієм IX 25 червня 1858 року титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії, яка на той час не мала ординарія. Рукоположений в єпископи 24 жовтня цього ж року архієпископом Могильовським Вацлавом Жилінським в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі. По смерті у грудні 1858 року капітульного вікарія дієцезії о. П. Будзинського був обраний новим капітульним вікарієм, а 23 березня 1860 року призначений Апостольською Столицею єпископом-ординарієм. 8 вересня цього ж року відбувся інгрес до Кам'янець-Подільської катедри свв. Апп. Петра і Павла. Протестував проти жорстких антикатолицьких заходів, до яких вдалась царська влада після польського повстання 1863 року. В середині 1866 року було ліквідувано також і Кам'янець-Подільську дієцезію. Її ординарія відіслали через Київ і Одесу у Сімферополь.
А 23 лютого 1872 року отримав призначення на посаду митрополита-архієпископа Могильовського. Переніс свою кафедру із Могильова у новоспоруджений собор Успіння Пресвятої Діви Марії у Санкт-Петербурзі. Зарекомендував себе добрим адміністратором, який твердо відстоював інтереси католиків Росії. У 1879 році з його ініціативи була відкрита Санкт-Петербурзька Духовная семінарія. Помер 11 лютого 1883 року, похоронений в крипті храму Відвідання Пресвятою Дівою Марією Єлизавети у Санкт-Петербурзі.